3. Апоптоз - загальна характеристика

Іншою різновидністю місцевої смерті є апоптоз — генетично запрограмована смерть клітини в живому організмі. При цьомувідбувається видалення окремих клітин з даної живої тканини. Основна роль апоптозу в умовах нормальної життєдіяльності організму зводиться до забезпечення рівноваги між процесами загибелі клітин та їх відновленням (проліферації). Завдяки цьому в нормі співіснують два протилежних процеси: з одного боку, ріст організму за рахунок розмноження клітинних елементів, з іншого — протилежний процес інволюції, атрофії органів та тканин. Загальним в обох випадках є стабільність у функціонуванні різних систем організму, що складає основу гомеостазу.

В нормі апоптоз зустрічається на різних стадіях ембріогенезу (інволюція мюлерова та вольфова протоків, міжпальцевих перетинок), при фізіологічній інволюції органів (атрофія вилочкової залози, ендометрія, передміхурової залози) та інш.

В патології апоптоз спостерігається при запаленні (загибель лімфоцитів, лейкоцитів), атрофії тканин та органів, пухлинному рості, де він може бути навіть штучно посилений шляхом променевої або хіміотерапії та інш.

4. Морфогенез апоптозу

В морфогенезі апоптозу виділяють стадії: [Рис. 17]

а) конденсація та маргінація хроматину з утворенням під каріолемою грудок високої електронної щільності;

б) конденсація органел цитоплазми за рахунок активації трансглютаміназ;

в) утворення апоптозних тілець у вигляді фрагментів цитоплазми з залишками ядер або без них;

г) фагоцитоз апоптозних тілець клітинами паренхіми органу або макрофагами.

5. Основні відмінності апоптозу від некрозу

Основними відмінностями апоптозу від власне некрозу є:

• апоптоз стосується тільки окремих клітин або груп їх;

• загибель клітин при апоптозі обумовлена активністю Са⁺⁺ та Мg⁺⁺-залежних ендонуклеаз, а не гідролаз;

• при апоптозі клітина втрачає спеціалізовані ультраструктури на своїй цитолемі (мікроворсини, міжклітинні контакти), набуває круглої форми і втрачає зв'язок з сусідніми клітинами;

• при апоптозі зберігається структура органел, мітохондрії не набухають, відбувається агрегація рибосом в напівкристалоїlні структури та поява пучків мікрофіламентів під цитолемою;

• хроматин при апоптозі завжди конденсується у вигляді напівсферичних структур або грудочок;

• апоптозні тільця дуже швидко фагуються і зникають: у світловому мікроскопі вони мають вигляд круглих або овальних части-

нок з інтенсивно еозинофільною цитоплазмою та темними фрагментами хроматину;

• апоптоз не супроводжується розвитком запалення.

6. Загальна смерть — визначення, класифікація

Загальна смерть як біологічне поняття є незворотнє припинення життєдіяльності організму. В залежності від етіології розрізняють: природну (фізіологічну смерть), насильницьку смерть та смерть від захворювання. Перша з них є найчастіше предметом вивчення спеціальної науки — геронтології, друга — предмет вивчення судової медицини, останню вивчає патологічна анатомія. [Рис. 18]

Смерть від захворювань виникає в результаті того, що життя організму, його органів та систем є неможливим внаслідок тих змін, які викликані різноманітними патологічними процесами або захворюваннями. Розрізняють клінічну та біологічну смерть. У першому випадку організм ще можливо повернути до життя впродовж декількох хвилин після припинення кровообігу та зупинки

дихання. При біологічній смерті зробити це неможливо, тому що в організмі наступають незворотні зміни в життєдіяльності органів та систем.