15. Поняття та класифікація необоротних активів.

Необоротні активи – активи п-ства., які не є оборотними, обліковуються на рах-х першого класу та відображу. в І розділі активу балансу. Види необ. активів: І основні засоби – матеріальні цінності, що викор. В госп. діял. періодом більше року та вартість яких перевищує 2500грн.: 1)за функціональним призначенням: а)виробничі(техніка), б)невиробничі(будівлі) 2)за натур-речовим характером: а)інвентарні – мають речове вираження; б)неінвентарні – капіталовкладень в земельні ділянки та лісові угіддя. 3)за використанням: а)діючі, б)недіючі, в)запасні. 4)за належністю: а)власні, б)орендовані. ІІ нематеріальні активи – активи, що приносять п-ству ек-чну вигоду протягом тривалого часу, але не мають мат. основи.: 1)об’єкти промислової власності: а)товарні знаки, б)промислові зразки, в)винаходи. 2)об’єкти інтелектуальної вартості: програмне забезпечення, бази та банки даних, твори літератури, науки і мистецтва. 3)інші немат. ресурси: а)ноу-хау, б)гудвіл, в)зазначення місця походження продукту. ІІІ інші необ. активи: 1)бібліотечні фонди, 2)малоцінні необ. мат. активи, 3)тимчасові споруди, 4)природні ресурси, 5)інвентарна тара, 6)предмети прокату, 7)інші активи.

16. Типи вартості основних засобів.

В результаті довгостр. використання основні засоби можуть змінювати свою вартість. Види вартості: 1)первісна(суми перевезення, мито, страхування, вартість сплачена за договорами поставки, вартість вантажно-розвантажувальних робіт, митні збори, посередницькі послуги пов’язані з придбанням, податки і збори, що не поверт. п-ству). в залежності від джерел надходження основних засобів під їх первісною вартістю розуміють: а)вартість внесених засновниками основних засобів, встан. За домовл. сторін., б)вартість отриманих осн. засобів безкоштовно визн. експертним шляхом або за даними документів прийому передачі, в)для будівель та споруд встановлених госп. шляхом, це фактична собівартість їх сполучення + проектно розшукувані роботи, г)при будівництві підрядним способом – визн. за кошторисною вартістю. 2)залишкова (балансова) – різниця між первісною вартістю та сумою зносу основних засобів. 3)справедлива – вартість, за якої здійсн. обмін між зацікавленими сторонами на неподібні активи. 4)відновна(переоцінена) – вартість на момент останньої переоцінки основних засобів, яка визн. у разі якщо залишкова вартість відрізн. від справедливої вартості більше ніж на 10%. 5)ліквідаційна – вартість реаліз. зношених та знятих із вир-ва основних засобів.

17. Амортизація основних засобів – амортизаційні групи та методи амортизації.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, що амортизується протягом строку корисного використання необоротних активів. Починається нарахування А із місяця наст. за місяць ведення в експлуатацію А припиняється із міс наступного за міс вибуття об’єкта. Згідно із податковим кодексом(ст.145) існують наст. класифікаційні групи основних засобів: 1)земельні ділянки. 2)капітальні витрати на поліпшення земель не пов’язаних з будівництвом. 3)будівлі, споруди та передавальні пристрої. 4)машини та обладнання(ПК, принтери, ксерокси, мікроформи, рації, телефони, вартість яких перевищує 2500грн.). 5)транспортні засоби. 6)інстр., прилади та інвентар, 7)тварини. 8)багаторічні насадження. 9)інші основні засоби. 10)бібліотечні фонди. 11)малоцінні необ. мат. активи. 12)тимчасові споруди. 13)природні ресурси. 14)інвентарна тара. 15)предмети прокату. 16)довгостр. біологічні активи. На основні засоби 1 і 13 групи А не нарах. На групи 9,12,14,15 нарах. А за прямолінійним та виробничим методом. На групи 10, 11 А нарах за двома схемами: *спис.50% вартості об’єкта при передачі в експлуатацію, і 50% після списання об’єкту з балансу. *одразу 100% вартості після передачі об’єкта в експлуатацію. Методи нарахування А: 1)прямолінійне списання – передбачає погашення вартості об’єкта, що А рівними частинами протягом всього терміну експлуатації об’єкта, річна норма А визначається за формулою n_ам=(ПВ-ЛВ)/t. Даний метод застосовується до тих основних засобів форма надходження економічних вигод від використання яких рівномірно розподіляється в часі. 2)метод зменшення залишкової вартості – полягає у визначенні суми А основних засобів, виходячи із залишкової вартості на початок року. n_ам=(1-√(t&ЛВ/ПВ))*100%;А_в=ЗВ*n_ам,%. 3)метод прискореного зменшення залишкової вартості - передбачає нарах. амортизації виходячи із залишкової вартості об’єкту на початок року та подвійної річної норми А. n_ам=2/t; А=ЗВ*n_ам,%. 4)кумулятивний метод – визн. суму щорічної А, як добуток А вартості об’єктів на коеф. кумуляції. А=(ПВ-ЛВ)*k_кум; k_кум=Т_заг/Т_норм . При використанні даного методу в перші роки експлуат. об’єкту спис. основна частка первинної вартості за рах. зменшення норми А. 5)виробничий – заст. коли для відшкод. вартості основних засобів викор. їх сумарний виробіток за весь період експлуатації. А=Q_ф*mq; mq=(ПВ-ЛВ)/Q_пл