Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕН БУХГАЛТЕРСЬКІЙ ОБЛІК.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
80.47 Кб
Скачать
  1. Економічна сутність витрат.

1)за статтями калькуляції: а)матеріальні (сировина, матеріали основні та допоміжна, покупні напівфабрикати, паливо та енергія); б)витрати на оплату праці(основна і додаткова з/п вир-чих працівників, премії, оплата відпусток, компенсаційні виплати); в)відрахування на соц..потреби(утримання із з/п працівників); г)амортизаційні відрахування; д)інші витрати(підготовка та освоєння вир-ва, утримання та експлуатація устаткування, загальногосподарські та поза виробничі витрати). 2)за способом віднесення на окремі види продукції: а)прямі втрати – можуть прямо відноситися на одиницю продукції, б)непрямі витрати – якщо випускається 1 вид продукції всі витрати є прямими, якщо декілька видів непрямі витрати розподіляються між ними: *загальновиробничі – з/п адмін..управління, амортизаційне загальновиробниче обладнання; *розподілені – витрати на експлуатацію та ремонт основних засобів, оплата комунальних послуг. 3)за включенням у собівартість: а)основні витрати – сукупність всіх прямих витрат; б)накладні – вкл.в собівартість од.прод.відповідно до бази розподілу(за основу розподілу беруться прямі матеріальні витрати або витрати на оплату праці). 4)залежно від обсягу вир-ва: а)постійні – від обсягу вир-ва не залежать, а змін.лише з часом; б)змінні витрати –змін. Прямо пропорційній зміні обсягу вир-ва. Етапи обліку виробничих витрат: 1)прямі виробничі витрати накопичуються на калькуляційних рахунках, а загальновиробничі на розподілених. 2)змінні загальновиробничі витрати розподіляються за аналітичними позиціями калькуляційних рахунків. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються за окремими видами продукції. 3)відб. оцінка залишків незавершеного вир—ва та розподіл калькуляційних витрат між готовою прод. та незавершеним виробництвом.

  1. Які існують методи калькулювання?

Для обліку виробничих витрат викор. 23рахунок(виробництво), за Дт якого протягом місяця накопичуються всі виробничі затрати як основні так і накладні, наприкінці місяця в Дт спис-ся витрати з 91 рах(загальновиробничі витрати). За Кт 23рах.спис.витрати поворотних відходів виробничого браку та виробничу собівартість випущеної продукції. Собівартість фактично випущеної прод.оформл.коресп.Дт26 Кт23. Собівартість реаліз. прод. Дт901 Кт26. Метод визначення собівартості залежить від методу обліку витрат на п-стві: 1)метод нормативної собівартості – полягає в попередньому визначенні норм за окремими видами затрат, окремо обчисл. відхилення від цих норм. Фактична собівартість визн.шляхом додавання до нормативних затрат відхилень та віднімання зміни норм. 2)метод фактичної собівартості – полягає в послідовному накопиченні даних про фактичні виробничі витрати без відображення в обліку даних про величину витрат за діючими нормами. Методи калькулювання продукції: 1)позамовний – заст..на індивідуальному та дрібносерійному вир-ві. Об’єктом калькулювання є окреме замовлення собівартість якого обчислюється в результаті підсумування всіх витрат. 2)попроцесний (попередільний) – заст..на серійному вир-ві однотипної прод., де прод. одержується в результаті послідовної переробки сировини за окремими стадіями вир-ва: а)без напів фабрикатний – собівартість одиниці продукції визначається наприкінці виробничого процесу, б)напівфабрикат ний – на кожному етапі виробничого процесу одержується напівфабрикат собівартість якого обчислюється.