8.1. Суть та значення фінансової стійкості підприємства

Розрізняють декілька видів стійкості підприємства:

- внутрішня стійкість - стан підприємства, при якому забезпечуються високі результати його фунщіонування. В її основі лежить вміння оперативно реагувати на зміну зовнішніх і внутрішніх факторів;

- зовнішня стійкість підприємства зумовлена стабільністю економічного становища, яке досягається системою управління ринковою економікою у масштабах країни;

- загальна стійкість - такий рух грошових коштів, що забезпечує стабільне перевищення надходження коштів над їх витрачанням;

- фінансова стійкість виступає головним компонентом і наслідком загальної стійкості.

Функціонуючи в ринковій економіці, кожне підприємство має забезпечити такий стан фінансових ресурсів, за якого воно б зберігало здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед діловими партнерами, власниками, державою, найманими працівниками.

Визначальна умова формування фінансової стійкості підприємства - зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності, а надлишкова -до переобтяження підприємства зайвими запасами та резервами.

Фінансовий стан підприємства характеризує:

- міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами;

- ступінь їх раціонального розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності;

- своєчасне проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, говорять про фінансову стійкість підприємства.

Іншими словами, фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику.

Нині багато підприємств в Україні перебувають у кризовому стані. Вони втратили ринки збуту, у них не вистачає власного оборотного капіталу для здійснення технічної реконструкції та переорієнтації підприємства на випуск конкурентоспроможної продукції. Запаси і затрати на таких підприємствах значно перевищують джерела їх покриття, а нестача власного оборотного капіталу покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, з оплати праці тощо.

Усе це вимагає поглибленого аналізу причин погіршення фінансового стану, факторів забезпечення фінансової стійкості підприємств.

Систему факторів, що формують фінансову стійкість підприємства, можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх факторів слід, насамперед, віднести:

- загальний стан економіки;

- економічні умови господарювання;

- податкова та кредитна політика законодавчої і виконавчої влади;

- соціальний стан споживачів продукції;

- платоспроможний попит;

- рівень розвитку фінансового ринку.

Система внутрішніх факторів, що формують фінансову стійкість, включає:

- стан підприємства на товарному ринку;

- вибір виду діяльності, складу і структури продукції;

- впровадження нових технологічних моделей та забезпечення випуску конкурентоспроможної та якісної продукції;

- становище підприємства в діловому співробітництві;

- ефективне управління оборотними активами, недопущення понаднормативних залишків сировини, матеріалів, готової продукції, яка не знаходить попиту;

- забезпечення раціональної структури капіталу, залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів;

- наявність неплатоспроможних дебіторів;

- фінансове прогнозування;

- ефективність господарських і фінансових операцій.

Аналіз стійкості фінансового стану підприємства дає змогу зробити висновок про ефективність управління фінансовими ресурсами на підприємстві за звітний період.

Для визначення рівня фінансової стійкості необхідно провести аналіз:

- наявності та динаміки основного та оборотного капіталу;

- ступеня фінансової незалежності підприємства;

- наявності власних оборотних коштів.