Формувач зкорочених імпульсів.

Такі формувачі необхідні для формування коротких імпульсів заданої тривалості з перепадов напруги або з імпульсів великої тривалості. Зпрацьовування відбувається по фронту вхідного сигналу.

В якості пристрою затримки можна (окрім лінії) використати ланцюжок з парним числом послідовно включених елементів і*-не. .

Мікропроцесори.

Мікропроцесори (МП) — це СБІС, що можуть сприймати, дешифровати і виконувати команди, наведені в двійковій формі. Мікропроцесор утворює основу будь-якої мікрокомпьютерної системи. Однак, самі по собі МП не є комп'ютерами, оскільки вимагають різноманітних допоміжних мікросхем. Найважливішу роль серед них грають мікросхеми для зберігання послідовностей команд ( програм) і інформації ,що змінюється ( даних) і для зв'язку з ВЧ.

Існують спеціалізовані МП, що мають внутрішню пам'ять для зберігання програм і даних з вхідними-вихідними портами (розє’мами). Такі МП називають однокристальними мікрокомпьютерами.

В залежності від розміру двійкових чисел, якими оперує МП, розрізняють 8 -, 16 -, і 32-розрядні МП, причому МП, що використаються для управління звичайно 8 -, 16-розрядні. Обчислювальні МП (Pentium) — 64-розрядні. 32 розряди. Адреса. — 4 Гбайта.

8-розрядний МП вводить і виводить дані по 8 б, що називаються байтами. Дані передаються по восьмим окремим лініям D0D7, що називаються шини даних. МП визначає джерело даних і одержувача даних за допомогою шістнадцати окремих ліній А0А15 (це шини адреси) 8 розрядів — 64КБ.

Ще одна шина застосовується для визначення напрямку передачі даних і деяких загальних службових функцій (скид і т. д.). Ці шини називаються шинами керування. Від 5 до 15 ліній.

Внутрішня архітектура мп (8-розрядного).

Головними внутрішніми елементами МП є:

1. Регістри для тимчасового зберігання команд, даних і адрес;

2. АЛП для виконання арифметичних і логічних команд;

3. Схема керування, що формує сигнали для синхронізації всієї системи і службові.

Внутрішні регістри — це просто набори триггерів, в які при обробці заносять двійкові дані. Розрізняють спеціалізовані регістри, що мають конкретне призначення, і регістри загального призначення.

Регістр команд містить поточний командний байт, що декодуєтся дешифратором команд і подається в схему управління МП. Там визначається направлення передачі даних, а також аналізуються зовнішні сигнали з шини керування.

Акумулятор працює як регістр-джерело і регістр-одержувач, тобто він видає байт даних для операції в АЛП, а також приймає результат дії АЛП. Для 8-разрядного МП — довжина 8 Б.

Програмний лічильник (РС) або покажчик команди. Це 16-бітний регістр, що містить адреса наступного командного байта.

Покажчик стьока SP. В більшості МП вимагається доступ до такої області зовнішнього ОЗП, що передвизначена для тимчасового зберігання даних. Ця область називається стьоком і займає от16 до 256 байт. Покажчик стьока стежить за положенням стьока, тобто містить адреса останнього використаного осередка стьока.

Регістр флажків (або регістр станів). Містить інформацію про особливості результату останньої операції АЛП. Флажок — вихід триггера. Є флажки нуля (Z), переповнення (V), переносу (С), негативного результату (N) і ін.

Схема синхронізації. Основним тимчасовим інтервалом в МП є такт синхронізації. Мінімальна неподільна одиниця дій МП — це машинний цикл. Звичайно зкладається з 35 тактів синхронізації. Командний цикл, включаючий в себе вибірку, дешифрованя і виконання однієї команди вимагає від 1 до 5 машинних циклів. Частота задающого генератора синхронізації коливається від 48МГц для керуючих МП до 200МГЦ для обчислювальних. Для Z-80 F=4МГц. Отже, такт синхронізації рівний 250нS. Тривалість машинного циклу 0.751 1,25мкС, а командного від 0.75 до 6.25 мкС. Отже, МП Z80 може виконувати від 160 000 до 800 000 команд в секунду.