- •Модуль 8. Технологія формування нових знань
- •Цільова настанова
- •8.1 Основні теоретичні положення
- •8.1.1 Мета та завдання проектування технології формування нових знань
- •Мета та завдання розробки технології
- •8.1.2 Сутність поняття «орієнтовна основа діяльності»
- •Складові орієнтованої основи діяльності
- •Типи навчання
- •8.1.3 Дидактичні характеристики технології формування нових знань
- •Етапи процесу формування нових знань
- •Усний виклад як метод повідомлення нового матеріалу
- •Лекцій як метод формування нових знань
- •Розповідь як метод формування нових знань
- •Пояснення як метод формування нових знань
- •Інструктаж як метод формування нових знань на заняттях виробничого навчання
- •8.1.4 Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
- •Конспектування як засіб активізації уваги учнів
- •Способи конспектування нового матеріалу
- •8.1.5 Правила виконання зарисовок на дошці
- •Особливості процесу сприйняття візуальної інформації
- •Особливості при складанні схем, рисунків, написів на дошці
- •Послідовність діяльності викладача щодо проектування технологій формування нових знань
- •Етапи формування нових знань
- •Складові орієнтовної основи діяльності
- •Орієнтовна основа діяльності Типи навчання
- •Методи формування нових знань
- •Особливості проведення бесіди
- •Приклади
- •Конспектування Переваги конспектування:
- •Вимоги, які пред’являються до конспектування:
- •Правила роботи над конспектом:
- •Правила виконання зарисовок на дошці
- •Принципи складання схеми записів на дошці:
- •Особливості процесу сприйняття візуальної інформації:
- •8.3 Словник з теми
- •Типи навчання.
- •Тестові завдання Завдання 8.1
- •Варіанти речень:
- •Завдання 8.2
- •Банк даних:
- •Завдання 8.7
- •Варіанти відповідей:
- •Завдання 8.8
- •Варіанти стверджень:
- •Завдання 8.9
- •Перелік умов:
- •Завдання 8.13
- •Перелік навчальних елементів
- •8.5 Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання з
П
Пояснення як метод формування нових знань
ояснення як метод викладання відрізняється і структурою, і функціями. Основною функцією пояснення є доказовий виклад орієнтовної основи діяльності, пов'язаної з ' вивченням правил, законів, математичних і фізичних дій, професійних дій, законів, явищ. Викладач, проектуючи структуру пояснення, мусить зважати на те, що в ній необхідно дати повний опис об'єкта, порівняти його з попередніми, а далі описати повну ООД.
Відповідно до цього структура пояснення має містити:
опис об'єкта або його вихідного стану;
порівняння об'єкта з попередніми об'єктами;
визначення завдання або опис образу продукту діяльності;
міркування про те, що є умовами перетворення або вирішення завдання: що з чим пов'язане, що на що впливає, якою є динаміка взаємодії деталей і вузлів, явищ і процесів, визначення сутності загального принципу роботи, практична оцінка об'єкта і його значення в технології;
способи дії або впливу на об'єкт із метою його перетворення, а також технологія перетворення.
У практичному навчанні (на заняттях із виробничого навчання, на виробничих і технологічних практиках) формування орієнтовної основи діяльності здійснюється на початку заняття, для чого використовуються інструктажі.
ІІнструктаж як метод формування нових знань на заняттях виробничого навчання
нструктаж — це виклад, що має характер вказівок і попереджень, які належать до практичного виконання завдань. Інструктувати - це не тільки бачити, не тільки усувати небажані наслідки, але і передбачати їх. Інструктаж може бути вступним, поточним і підсумковим (заключним).
Слід зазначити, що на сьогоднішній день у теорії та практиці професійного навчання поширені всі три типи навчання. Вибір того або іншого типу залежить від багатьох чинників (змісту навчального матеріалу, мети навчальної діяльності, умов навчання).
Із наведених вище прикладів можна побачити, що третій тип навчання є найбільш надійним і дає найкращі результати навчання. Проте у деяких випадках можливе застосування й інших типів навчання.
Підсумовуючи все сказане, відзначимо, що орієнтовна частина дії спрямована в першу чергу на правильну й раціональну побудову виконавчої частини та на вибір одного з можливих способів реалізації проекту. Іншими словами, ООД забезпечує не тільки правильне виконання дії, але й раціональний вибір одного з багатьох можливо точних виконань, і, природно, успіх ООД залежить насамперед від її змісту.
8.1.4 Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань
К
Конспектування як засіб активізації уваги учнів
онспектування служить засобом активізації уваги учнів і засобом посилення швидкості переходу до довгострокової пам'яті.
Конспектування має велике значення для процесу засвоєння навчального матеріалу, тому що воно:
дозволяє збільшити час надходження інформації до довгострокової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;
підгримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;
організовує сприйняття, робить його більш упорядкованим, сприяє концентрації уваги на основних моментах;
сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального матеріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала - міцніше, ніж те, що побачила.
Вимоги до конспектування:
фіксувати необхідно далеко не все, а лише основний хід думок лектора, головні положення, що викладаються ним;
конспект не заміняє підручника, він лише допомагає в підготовці до іспиту разом із навчальною літературою;
результат оцінювання на іспиті залежить від глибини засвоєного матеріалу, яка не може бути повною, якщо користуватися лише конспектом.