2. Зміст семінарських занять

Змістовний модуль 1. Латинська Америка в XVII – на початку ХХ ст.

Семінарське заняття № 1

(2 години)

Тема: Народні антиколоніальні рухи в Іспанській Америці (XVI – початку XIX століття). Питання для обговорення:

1. Визвольна боротьба індіанських народів проти колонізаторів в XVI – XVII ст.

2. Загострення соціальних протиріч і народних рухів XVIII століття.

3. Антиколоніальні рухи напередодні війни за незалежність.

4. Гаїті: від колонії до утворення незалежної держави (1789 – 1818 рр.)

Тема реферату:

Католицька церква – важливий елемент колоніального апарату в країнах Латинської Америки.

Контрольні завдання до семінарського заняття:

1. Якими були наслідки активізації революційного руху другої половини XVIII ст. в латиноамериканському регіоні?

2. Охарактеризуйте вплив колоніального режиму на економічний та політичний розвиток країн регіону.

3. Які міжнародні події сприяли підйому визвольного руху народів Латинської Америки?

4. Під впливом якої європейської революції відбулася революція негрів-рабів в Сан-Домінго?

5. Які наслідки революції негрів-рабів Сан-Домінго 1791 – 1803 рр.?

Методичні рекомендації:

Вивчення даної теми слід розпочати з визначення періодизації історичного розвитку латиноамериканського регіону. Проаналізувати особливості адміністративного управління колоніями, яку застосовували європейці, прагнучи закріпити своє панування над захопленими територіями. Вказати на те, що важливим етапом колоніального управління була католицька церква. Варто зауважити, що економічний розвиток країн Латин6ської Америки повністю обумовлювався інтересами метрополій, які розглядали колонії перш за все як джерело дорогоцінних металів і продуктів плантаційного виробництва. Зазначити, що протягом всього колоніального періоду народи Латинської Америки вели вперту боротьбу проти колонізаторів (багаточисельні повстання проходили в XVI –XVIII ст. в Новій Іспанії, Перу, Чилі, Парагваї, Новій Гранаді, Бразилії, Вест-Індії). Далі слід з’ясувати, які революційні події поклали початок розпаду колоніальної системи в регіоні. Детально розглянути передумови та хід подій революції негрів-рабів Сан-Домінго, вказати на наслідки.

Література:

1. Альперович М.С. История Латинской Америки: с древнейших времен до начала ХХ века: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 285 с.

2. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. История Латинской Америки: С древнейших времен до ХХ в.: Уч. пособ. – М.: Высшая школа, 1991. – 285 с.

3. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. Новая история стран Латинской Америки: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1970. – 384 с.

4. Гавриков Ю.П. Перу от инков до наших дней. – М.: Наука, 1977. – 135 с.

5. Гонионский С.А. Колумбия: Историко-этнографические очерки. – М., 1973.

6. Григулевич Й. Р. Крест и меч: Католическая церковь в Испанской Америке, XVI-XVIII вв. – М.: Наука, 1977. – 295 с.

7. История Латинской Америки. Доколумбова эпоха – 70-е годы Х!Х века. – М.: Наука, 1991. – 520 с.

8. Латинская Америка: Энциклопедический справочник. – В 2-х т. – Т. 1. А – К. – М., 1980. – 575 с.

9. Латинская Америка: Энциклопедический справочник. – В 2-х т. – Т. 2. К – Я. – М., 1981. – 656 с.

10. Леонов Н.С. Очерки новой и новейшей истории стран Центральной Америки. – М.: Мысль, 1975. – 325 с.

11. Марчук Н.Н. Борьба за независимость в Латинской Америке в к. XVIII – нач. XIX в. – М.: Наука, 1988. – 90 с.

12. Очерки истории Аргентины / В.И. Ермолаев. – М.: Соцэкгиз, 1961. – 573 с.

13. Очерки истории Кубы / Н.М. Лавров. – М.: Наука, 1978. – 603 с.

14. Политические деятели античности, средневековья и нового времени: Индивидуальные и социально-типичные черты. межвузовский сб. – Л.: ЛГУ, 1983. – 121 с.

15. Ревуненков В.Г. История стран Латинской Америки в новейшее время час. – М.: Высшая школа, 1963. – 458 с.

16. Сеа Л. Философия американской истории. Судьбы Латинской Америки. / Пер. с исп. – М.: Прогресс, 1984. – 352 с.

17. Скрипникова Л.В. От колонии к суверенитету: Из истории освободительной борьбы Карибских колоний Англии (17 – 20 вв.). – М.: Мысль, 1985. – 174 с.

18. Слезкин Л.Ю. Земля Святого Креста. Открытие и завоевание Бразилии. – М.: Наука, 1970. – 159 с.

19. Слезкин Л.Ю. Легенда, утопия, быль в ранней американской истории. – М.: Наука, 1981. – 160 с.

20. Созина С.А. Тупак Амару – великий индейский повстанец, 1738 – 1781. – М.: Наука, 1979. – 167 с.

21. Фонер Ф.С. История Кубы и ее отношений с США, 1492 – 1895. От завоевания Кубы до „Эскалеры” (15 – 19 ст.). – М.: Изд-во ин. лит., 1963. – 303 с.

Джерела:

1. Гумбольдт А. Путешествие в равноденственные области Нового света в 1799 – 1804 гг. – В 3-х т. – Т.1. Остров Тенерифе и Венесуэла. – М.: Мысль, 1963. – 502 с.

2. Гумбольдт А. Путешествие в равноденственные области Нового света в 1799 – 1804 гг. – В 3-х т. – Т. 2. Плавание на Ориноко. – М.: Мысль, 1964. – 655 с.

3. Гумбольдт А. Путешествие в равноденственные области Нового света в 1799 – 1804 гг. – В 3-х т. – Т. 3. Страны Центральной и Южной Америки. Остров Куба. – М.: Мысль, 1969. – 488 с.

4. Крузенштерн И.Ф. Путешествие вокруг света в 1803 – 1806 гг. – М.: Географгиз, 1950. – 319 с..

5. Хрестоматия по новой истории. В 3-х т. – Т. 1 (1640-1815). – М.: Соцэкгиз, 1963. – 767 с.

6. Хрестоматия по новой истории. В 3-х т. / Под ред. А.А. Губера, А.В. Ефимова. – Т. 2 (1815-1870). – М.: Соцэкгиз, 1965. – 783 с.

Семінарське заняття № 2