Тема: Кубинська революція.

(2 години)

Питання для обговорення:

1. Скинення диктатури Батисти 1959 р.

2. Перший етап революційних перетворень (1959 – 1960)

3. Радикалізація революційного режиму Ф. Кастро.

4. Куба в першій половині 70-х рр. Спроби виправлення волюнтаристських помилок.

5. Загострення труднощів на кінець ХХ ст.

Тема реферату:

Політична постать Ернеста Че Гевари.

Контрольні завдання до семінарського заняття:

1. Вкажіть на передумови і причини кубинської революції.

2. Коли було повалено диктатуру Батисти?

3. Яку форму боротьби обрала Повстанська армія?

4. Назвіть рушійні сили революції.

5. Які заходи включав у себе перший період революційних перетворень?

6. В чому полягала радикалізація режиму революційної диктатури?

7. Коли на Кубі розпочався процес виправлення волюнтаристських помилок? Якими заходами він супроводжувався?

Методичні рекомендації:

Підготовку до семінарського заняття потрібно розпочати з характеристики активізації революційних і реформаторських сил в латиноамериканському регіоні в другій половині 50-х рр. і зазначити, що Кубинська революція стала головним центром визвольного руху в регіоні. Зауважити, що однією із причин, які призвели до невдоволення широких соціальних верств була диктатура Батисти (1952 – 1959), яка усіляко придушувала демократичний рух у країні і відстоювала проамериканські інтереси. Далі слід детально розглянути основні події революції. Варто проаналізувати перший етап перетворень на Кубі після перемоги революції (зокрема, охарактеризувати Закон про аграрну реформу) і вказати на поступову радикалізацію режиму Ф. Кастро. Зазначити, що на Кубі в першій половині 60-х рр. формувався особливий режим революційної диктатури. Звернути увагу на те, що в 70-х рр.. розпочався поступовий відхід від курсу на форсування побудови соціалізму і переходу до комунізму, оскільки була визнана необхідність комплексного розвитку кубинської економіки.

Література:

1. Бойко П.Н. Латинская Америка: экспансия империализма и кризис капиталистического пути развития. – М.: Наука, 1973. – 213 с.

2. Гавриков Ю.П. Куба: страницы истории. – М., 1979. – 167 с.

3. Гончарова Т.В., Стеценко А.К.. Шемякин Я.Г. Универсальные ценности и цивилизационная специфика Латинской Америки: В 2-х кн. – Кн. 1. Роль европейского начала в цивилизационном процессе в Латинской Америке: Проблема соотношения универсального и локального. – М.: Б.и., 1995. – 145 с.

4. Гончарова Т.В., Стеценко А.К.. Шемякин Я.Г. Универсальные ценности и цивилизационная специфика Латинской Америки: В 2-х кн. – Кн. 2. Неевропейские цивилизационные традиции и западный универсализм. – М.: Б.и., 1995. – 168 с.

5. Григулевич Й. Р. Хосе Мартин – предвестник кубинской революции. – М.: Наука, 1979. – 286 с.

6. Ермолаев В.И. Из истории рабочего и коммунистического движения в Латинской Америке. – М.: Мысль, 1982. – 254 с.

7. Зайцев Н.Г. Латинская Америка: Региональное сотрудничество и борьба за экономическую самостоятельность. – М.: Международная жизнь, 1977. – 184 с.

8. Зуйков Г.Н. Социально-экономические предпосылки кубинской революции. – М.: Наука, 1980. – 168 с.

9. Иванковский З.В. Обществоведение США и Латинской Америки // Латинская Америка. – 1996. - № 11, 12.

10. Коваль Б.И. Революционный ХХ век. – М.: Мысль, 1987. – 542 с.

11. Королев Ю.Н., Кудачкин М.Ф. Латинская Америка: революции ХХ в. – М.: Политиздат, 1986. – 349 с.

12. Культура Кубы. Сб. ст. / Под ред. В.А. Кузьминцева. – М.: Наука, 1979. – 335 с.

13. Латинская Америка в борьбе за свою подлинную независимость: Материалы встречи, Гавана 4 – 7 сентября 1981 г. – М.: Прогресс, 1985. – 139 с.

14. Латинская Америка: гонка вооружений и проблемы безопасности. – М.: Наука, 1990. – 205 с.

15. Латинская Америка: народы против империализма. – М.: Международные отношения, 1986. – 269 с.

16. Латинская Америка: национализм, демократия и революция. – М.: Прогресс, 1978. – 191 с.

17. Латинская Америка: События и люди. Аналитический обзор. – Вып. 7. – М.: ИЛА РАН, 1995. – 149 с.

18. Латинская Америка: Справочник. – М.: Политиздат, 1990. – 397 с.

19. Латинская Америка: Энциклопедический справочник. – В 2-х т. – Т. 1. А – К. – М., 1980. – 575 с.

20. Латинская Америка: Энциклопедический справочник. – В 2-х т. – Т. 2. К – Я. – М., 1981. – 656 с.

21. Леонов Н.С. Очерки новой и новейшей истории стран Центральной Америки. – М.: Мысль, 1975. – 325 с.

22. Нитобург Э.Л. Похищение жемчужины. Полтора века экспансионистской политики США на Кубе. – М.: Наука, 1968. – 232 с.

23. Очерки истории Кубы / Н.М. Лавров. – М.: Наука, 1978. – 603 с.

24. Социальные сдвиги в Латинской Америке. – М.: Наука, 1986. – 223 с.

25. СССР и Латинская Америка, 1917 – 1967 / Отв. ред. В.В. Вольский. – М., 1976.

26. Страны Латинской Америки. Политико-экономический справочник. – М.: Политиздат, 1969. – 287 с.

27. Строганов А.И. Латинская Америка в ХХ веке: Пособие для вузув. – М.: Дрофа, 2002. – 416 с.

28. Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки. – М.: Высшая школа, 1995. – 415 с.

29. Хачатуров К.А. Идеологическая экспансия США в Латинской Америке. Доктрины, формы, метод пропаганды США. – М, 1978. – 263 с.

Джерела:

1. Кастро Рус Ф. История меня оправдает. – Гавана: Изд-во Хосе Марти, 1984. – 58 с.

2. Кастро Ф. Будущее принадлежит интернационализму материалы поездки в Африку и социалистические страны Европы. – 3 мая – 5 июня 1972. – М.: Политиздат, 1973. – 494 с.

3. Кастро Ф. История меня оправдает. – Гавана: Изд-во Силенсиас Сосиалес, 1975. – 216 с.

4. Кастро Ф. Наше дело побеждает. Речи и выступления. – 1963 – 1964. – М.: Прогресс, 1965. – 455 с.

5. Кастро Ф. Октябрьская революция и кубинская революция: Речи и выступления 1960 – 1977 гг. – М.: Политиздат, 1978. – 328 с.

6. Че Гевара, Эрнесто Партизанская война. / Пер. с исп. – М.: Иностр. лит., 1961. – 136 с.

Семінарське заняття № 8