- •Актуальні питання історії країн латинської америки (XVII – початок ххі ст.)
- •1.5 Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ до курсу „Актуальні питання історії країн Латинської Америки (XVII – початок ххі). Народні антиколоніальні рухи в Іспанській Америці (XVI – початок XIX ст.).
- •Тема 2. Війна за незалежність іспанських колоній.
- •Тема 3. Мексика в XIX –на початку хх ст.
- •Тема 4. Латиноамериканський регіон на початку хх ст.
- •Тема 5. Латинська Америка між Першою та Другою світовими війнами.
- •Тема 6. Латинська Америка під час та після Другої світової війни (1939 – до другої половини 50-х рр.)
- •Тема 7. Кубинська революція.
- •Тема 8. Латинська Америка у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
- •Тема 9. Перетворення в Латинській Америці наприкінці 60-х – першій половині 70-х рр.
- •Тема 10. Неоліберальний варіант модернізації: військові режими 70 – 80-х рр.
- •Тема 11. Латиноамериканські республіки в останній чверті хх ст.
- •Тема 12. Загальні тенденції розвитку країн регіону наприкінці хх ст. – на початку XXI ст.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •2.1. Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Зміст семінарських занять
- •Семінарське заняття № 1
- •Тема: Народні антиколоніальні рухи в Іспанській Америці (XVI – початку XIX століття). Питання для обговорення:
- •Тема: Війна за незалежність іспанських колоній
- •Питання для обговорення:
- •Тема: Мексика в XIX –на початку хх ст.
- •Питання для обговорення:
- •Тема: Латиноамериканський регіон на початку хх ст.
- •Питання для обговорення:
- •Змістовний модуль 2. Латиноамериканський регіон в 20-х – першій половині 60-х рр. Хх ст.
- •Тема: Латинська Америка між Першою та Другою світовими війнами. Питання для обговорення:
- •Тема: Латинська Америка під час та після Другої світової війни (1939 – до другої половини 50-х рр.)
- •Питання для обговорення:
- •Тема: Кубинська революція.
- •Питання для обговорення:
- •Тема: Латинська Америка у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
- •Питання для обговорення:
- •Змістовний модуль 3. Країни Латинської Америки у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Тема: Перетворення в Латинській Америці наприкінці 60-х – першій половині 70-х рр. Питання для обговорення:
- •Тема: Неоліберальний варіант модернізації: військові режими 70 – 80х рр.
- •Питання для обговорення:
- •Тема: Центральноамериканські республіки в останній чверті хх ст.
- •Питання для обговорення:
- •Тема: Загальні тенденції розвитку країн регіону наприкінці хх ст. – на початку XXI ст.
- •Питання для обговорення:
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи
- •1. Католицька церква як важливий елемент колоніальної політики в країнах Латинської Америки
- •Тема: Війна за незалежність іспанських колоній.
- •1. Визвольний рух в Бразилії на початку хіх ст.
- •Тема: Мексика в хіх – на початку хх ст.
- •1. Мексика в 1825 – 1910 рр.
- •Тема: Латинська Америка між Першою і Другою світовими війнами.
- •1. Велика депресія” 1929 – 1933 рр. І загострення обстановки в латиноамериканському регіоні.
- •Тема: Латинська Америка під час та після Другої світової війни
- •1. Бразилія і Мексика в роки Другої світової війни
- •Тема: Латинська Америка у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
- •1. Венесуела в кінці 50-х рр. Хх ст.
- •Тема: Неоліберальний варіант модернізації: військові режими 70-80-х рр.
- •1. Чилійська революція 1970 – 1973 рр.
- •Тема: Латиноамериканські республіки в останній чверті хх ст.
- •1. Повалення диктаторських режимів в латиноамериканському регіоні у 80-хх рр. Хх ст.
- •Методичні вказівки до написання рефератів
- •Тематика рефератів і методичні рекомендації до них
- •1. Тема: „Католицька церква – важливий елемент колоніальної політики в країнах Латинської Америки”.
- •2. Тема: „Хосе де Сан-Мартін – політичний портрет”.
- •3. Тема: „Мексиканська конституція 1917 р.”
- •4. Тема: „Латиноамериканський регіон у Першій світовій війні”.
- •5. Тема: „Диктаторські режими в латиноамериканському регіоні міжвоєнного періоду”.
- •6. Тема: „Міжамериканські конференції 40-х рр., їх наслідки”.
- •7. Тема: „Політична постать Ернеста Че Гевари”.
- •8. Тема: „Повалення диктаторських режимів періоду 50-х – 60-х рр. Хх ст”.
- •9.Тема: „Молоді країни Карибського басейну на початку 70-х рр.”
- •Тема: „Вплив світової економічної кризи 1981 – 1983 рр. На латиноамериканський регіон”
- •11. Тема: „Розвиток Чилі після повалення військової диктатури Піночета”.
- •12. Тема: „Сучасні гострі проблеми в країнах Латинської Америки”.
- •Теми для індивідуальної роботи студентів (повідомлення по персоналіям)
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Питання для самоконтролю
- •Тести для поточного контролю Тест для поточного контролю № 1.
- •Тест для поточного контролю № 2.
- •4.3. Модульна контрольна робота
- •Методичні рекомендації до модульної контрольної роботи
- •4.6. Питання для підсумкового контролю (залік)
- •4.7. Комплексні контрольні роботи (ккр)
- •Комплексні контрольні завдання (ккз)
- •Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
- •Комплексні контрольні завдання
- •4.9. Форми контролю
- •4.8. Система, форми, критерії та шкала оцінювання знань
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •5. Навчально-методичні матеріали
- •5.1. Джерела
- •5.2. Література
- •5.3. Основні терміни і поняття
- •5.4. Наочні навчальні матеріали
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького
Інститут історії і філософії
Спеціальність „Історія”
Дисципліна „Актуальні питання історії країн Латинської Америки (XVII – початок ХХШ ст.)
Курс – п’ятий
Комплексні контрольні завдання
Варіант 4.
Революція 1933 – 1934 рр. на Кубі.
Інтервенція США в Домініканській республіці 1965 р.
Сандіністський революційний режим в Нікарагуа 1979 – 1990 рр.
Зав. кафедрою всесвітньої історії Перехрест О.Г.
4.9. Форми контролю
Контроль знань здійснюється з метою встановлення рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені навчальною програмою дисципліни і включає такі форми:
- поточний контроль;
- модульний контроль;
- підсумковий контроль;
- ректорський контроль.
Поточний контроль передбачає перевірку знань на семінарах (обговорення, доповнення до відповіді, повідомлення по персоналіям, реферати, тести для поточного контролю тощо).
Модульний контроль передбачає проведення модульних контрольних робіт за наслідками вивченого матеріалу з навчальних тем спецсемінару.
Підсумковий контроль передбачає залік. Для студентів всіх форм навчання передбачається обов’язкове написання модульної контрольної роботи і реферату.
4.8. Система, форми, критерії та шкала оцінювання знань
Оцінювання знань з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в межах від 0 до 75 балів, а завдання, що виносяться на залік – в 25 балів.
Впродовж вивчення дисципліни студент має брати активну участь у обговоренні програмних питань на семінарських заняттях, виконанні модульних контрольних робіт, завдань для самостійного вивчення дисципліни.
Рівень знань студентів з усіх тем спецсемінару „Актуальні питання історії країн Латинської Америки (XVII – початок XXI ст.)” оцінюється методом усного опитування на семінарських заняттях, а також за наслідками виконання модульних контрольних робіт, при підготовці рефератів з визначеної проблематики. Основними підсумковими формами оцінювання знань з усієї програми спецсемінару є врахування роботи студентів впродовж семестру (за модульно-рейтинговою системою) та співбесіди з ними при допущенні до заліку і рівень знань, виявлений під час складання заліку. Оцінюється також наукова робота студентів (участь у конференціях, конкурсах, олімпіадах, написання статей).
На залік виносяться питання, які охоплюють теоретичні основи навчального курсу, особливості історичного процесу в регіоні у контексті історії країн Латинської Америки в XVII – на початку XXI. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами всіх видів робіт впродовж вивчення курсу.
Порядок оцінювання знань та визначення рейтингу студента за кредитно-модульною системою організації навчального процесу
1. Основні терміни і визначення
Поточно-модульний контроль (ПМК) – це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.
Підсумковий контроль (ПК) – це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.
Підсумковий контроль може здійснюватися у двох варіантах.
Перший варіант – підсумковий контроль проводиться в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри.
Другий варіант – захист результатів виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.
З навчальних дисциплін, для яких навчальним планом передбачений залік, контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатами поточно-модульного контролю.
Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) – специфічний вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, наукового чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу. Результатами ІНДЗ може бути підготовка наукових звітів, участь (з публікацією тез доповідей) у науково-практичних конференціях, конкурсах і олімпіадах, публікація наукових статей тощо. Зміст, форми, звітність, порядок і критерії оцінювання ІНДЗ встановлюється згідно пропозицій викладача кафедрою.
Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.
Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.
Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.