- •Сучасна історіографія
- •Первісне стадо
- •Матріархат
- •Патріархат
- •Влада і соціальні норми у первісному суспільстві
- •Релігійні погляди
- •Культура первісного суспільства
- •2.Рання історія України: палеоліт, мезоліт, неоліт
- •3.Життя і побут стародавньої людини на території України
- •«Неолітична революція». Її значення для розвитку людства.
- •Мідно – кам’яна доба в історії України. Трипільська культура
- •Бронзовий вік на території сучасної україни
- •7. Ранній залізний вік
- •8. Кіммерійці
- •9. Скіфи: розселення та заняття
- •10. Побут і культура Скіфів
- •11. Мала скіфія
- •12. Сармати
- •14)Концепція походження слов’ян
- •16. Готи, гуни та аври на тер України
- •Авари та болгари
- •17. Антський племінний союз
- •18.Давні вірування словян
- •19.Заняття та побут давніх словян
- •35.Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •36.Система влади на Русі
- •37 .Культура Київської Русі
- •39. Галичина за часів правління Ростиславичів
- •41 Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •43.Князювання Данила Романовича Галицького.
- •44. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького
- •45. Причини і наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •47 Культура галицько-волинського князівства
- •48 Входження до складу Литовської держави
- •49 Становище українського населення у складі вкл
- •50 Великий князь литовский вітовт
- •51.Велике княжіння Руське. Свидригайло.
- •52. Московсько – Літовські війни та їх вплив на розвиток українських земель.
- •53. Люблінська унія та включення українських земель до складу Речі Посполитої.
- •54. Політичне та соціально – економічне становище українських земель в Речі Посполитій .
- •Слов'янська гіпотеза
- •Теорія Вернадського
- •1.2.2. Вятская теорія
- •61)Військово політична організація Запорозької Січі.
- •62) Виникнення Реєстрового козацтва.
- •63) Гетьман Конашевич Сагайдачний
- •64) Походи козаків проти татар і турків
- •65) М. Дорошенко та його реформи.
- •66) Хотинська війна
- •67) Козацько-селянські повстання 16-17 ст
- •69) Повстання під приводом Наливайка та Лободи
- •70) Козацькі повстання під приводом Трясила, Сулими, Бута.
- •70) Повстання Тараса Трясила
- •73) Передумови національно-визвольної війни, початок війни
- •74) Політичний портрет Богдана Хмельницького
- •75) Укр нац рево під проводом Хмельницького
- •92) Виговський
12. Сармати
ІНавіть період з III ст. до н. е. по IV ст. н. е. в історії України має назву «сарматська доба».
Формування племен сарматів починається від такої ж глибокої давнини, як і походження скіфів. Перший етап історичного розвитку сарматів пов'язаний з савроматами (давньоіран. «saoromant» — «той, хто носить меч»), сусідами скіфів на сході, і за часом збігається з розквітом скіфської культури в Північному Причорномор'ї. Археологічні пам'ятки савроматів є досить близькими до скіфських. Тому не відразу вдалося виділити їх з великої групи пам'яток, які довгий час об'єднувалися під загальним поняттям скіфської старовини.
Під час зміни пасовищ сармати перевозили своїх дітей, старих, жінок і майно в кибитках.
Кочове скотарство, яке було економічною основою сарматського суспільства не могло повністю задовольнити усі його потреби. Своєрідною особливістю суспільного ладу сарматів, особливо в ранній, савроматський період, було високе становище жінок в родині та суспільстві. Вони були не лише хранительками вогнищ і вихователями дітей, але і воїнами нарівні з чоловіками. Про вірування сарматів відомо значно менше, ніж про релігійні уявлення скіфів, але багато в чому вони подібні. Так само, як і всім індоіранським народам, сарматам було притаманне семибожжя з провідним культом бога війни, якого уособлює меч, а також поклонінням сонцю та вогню. Археологічними доказами останнього є сліди вогнищ під курганами, обпаленість дерев'яних поховальних конструкцій, вугілля в сарматських могилах тощо. Також у сарматів був поширений культ предків. Основними пам'ятками тисячолітнього перебування сарматів є численні кургани, що досягають інколи 5-7 метрів у висоту. Савроматські та сарматські кургани найчастіше розташовуються групами на високих місцях, вершинах пагорбів, звідки відкривається широка панорама неосяжних степів. 13. Еллінська колонізація Північного Причорномор’я
Грецька колонізація Середземноморського басейну VIII-VI ст. до н.е., що отримала в літературі епітет «великої», з VII ст. перекидається і на землі Північного Причорномор’я, остаточно втягуючи їх у орбіту середземноморської цивілізації.
Серед комплексу демографічних (відносне перенаселення), соціально-політичних (внутрішня боротьба різних угруповань) та економічних (різка диференціація багатих і бідних та потреба інтенсифікації виробництва) причин колонізаційного руху не останнє місце займали торговельні інтереси. Тодішня промисловість передових ремісничих центрів вимагала нових ринків збуту продукції та ринків сировини, якої не вистачало в Елладі (метали, ліс, хліб). Крім того зростаюча економіка потребувала регулярного притоку рабів.
У процесі колонізації в Північному Причорномор’ї і Приазов’ї виникло чотири основних центри:
1) Ніконій (біля сучасного села Роксолани) і Тіра (від грецької назви Дністра – Тірас) – район Дністровського лиману (VI ст. до н.е.);
2) Борисфен, згодом – Ольвія (у перекладі «Щаслива») – район Дніпро-Бузького лиману (межа VII - VI ст. до н.е.);
3) Херсонес Таврійський (у перекладі «Півострів Таврів», поруч з сучасним Севастополем), Керкінітида (сучасна Євпаторія), Калос-Лімен (у перекладі «Прекрасна Гавань», сучасне Чорноморське) – район Західного Криму (VI - V ст. до н.е.);
4) Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія, Кіммерік, Горгіпія (спочатку – Синдська Гавань, нині – Анапа), Гермонасса (станиця Таманська Краснодарського краю РФ), Німфей – Східний Крим, території по обох берегах Керченської протоки, Таманський півострів (VI ст. до н.е.).