- •Сучасна історіографія
- •Первісне стадо
- •Матріархат
- •Патріархат
- •Влада і соціальні норми у первісному суспільстві
- •Релігійні погляди
- •Культура первісного суспільства
- •2.Рання історія України: палеоліт, мезоліт, неоліт
- •3.Життя і побут стародавньої людини на території України
- •«Неолітична революція». Її значення для розвитку людства.
- •Мідно – кам’яна доба в історії України. Трипільська культура
- •Бронзовий вік на території сучасної україни
- •7. Ранній залізний вік
- •8. Кіммерійці
- •9. Скіфи: розселення та заняття
- •10. Побут і культура Скіфів
- •11. Мала скіфія
- •12. Сармати
- •14)Концепція походження слов’ян
- •16. Готи, гуни та аври на тер України
- •Авари та болгари
- •17. Антський племінний союз
- •18.Давні вірування словян
- •19.Заняття та побут давніх словян
- •35.Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •36.Система влади на Русі
- •37 .Культура Київської Русі
- •39. Галичина за часів правління Ростиславичів
- •41 Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •43.Князювання Данила Романовича Галицького.
- •44. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького
- •45. Причини і наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •47 Культура галицько-волинського князівства
- •48 Входження до складу Литовської держави
- •49 Становище українського населення у складі вкл
- •50 Великий князь литовский вітовт
- •51.Велике княжіння Руське. Свидригайло.
- •52. Московсько – Літовські війни та їх вплив на розвиток українських земель.
- •53. Люблінська унія та включення українських земель до складу Речі Посполитої.
- •54. Політичне та соціально – економічне становище українських земель в Речі Посполитій .
- •Слов'янська гіпотеза
- •Теорія Вернадського
- •1.2.2. Вятская теорія
- •61)Військово політична організація Запорозької Січі.
- •62) Виникнення Реєстрового козацтва.
- •63) Гетьман Конашевич Сагайдачний
- •64) Походи козаків проти татар і турків
- •65) М. Дорошенко та його реформи.
- •66) Хотинська війна
- •67) Козацько-селянські повстання 16-17 ст
- •69) Повстання під приводом Наливайка та Лободи
- •70) Козацькі повстання під приводом Трясила, Сулими, Бута.
- •70) Повстання Тараса Трясила
- •73) Передумови національно-визвольної війни, початок війни
- •74) Політичний портрет Богдана Хмельницького
- •75) Укр нац рево під проводом Хмельницького
- •92) Виговський
62) Виникнення Реєстрового козацтва.
Реєстровими козаками називали тих козаків, які офіційно були взяті на службу польсько-литовською владою та занесені в особливий список - реєстр.Коли українські старости намагалися організувати козацькі відділи головним чином для боротьби проти татар, польські королі вважали, що створення урядових козацьких формацій допоможе контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини, або захищати південні кордони від нападів турок та татар. Вперше військо реєстрових козаків з'явилося у 1572 році. коли польський король Сигизмунд ІІ Август доручив найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Але ці козаки ще не мали ніяких особливих привілеїв. За часів короля Стефана Баторія у 1578 році була здійснена так звана козацька реформа, за якою вже 600 козаків наймалися на службу з внесенням у реєстр. Вони отримали чималі привілеї: право землеволодіння, право власної військової та судової влади, звільнялися від податків. Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом. Відтоді зустрічаємо назву реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у напівлегальне становище.
63) Гетьман Конашевич Сагайдачний
Петро Сагайдачний — гетьман українського реєстрового козацтва, один з найвидатніших діячів вітчизняної історії. Народився в селі в сім'ї українського шляхтича. Навчався в Острозькій школі і школі Львівського братства. Пішов на Запорозьку Січ, де невдовзі виявив себе як талановитий керівник. На початку XVII ст. брав участь у походах козаків на Молдавію, Лівонію. 1605 р. здобув фортецю Варну, через рік зруйнував невільницьке місто Кафу (нині Феодосія), розбив військо турок, спалив і потопив багато турецьких галер, визволивши з неволі тисячі українських бранців. Брав участь у війні польського короля Сигізмунда III з Росією. 20-тисячне козацьке військо на чолі з Сагайдачним взяло тоді кілька російських міст, оточило й мало не захопило Москву, проте з невідомих причин відступило. Очолюване Сагайдачним військо відіграло вирішальну роль у розгромі Річчю Посполитою в турецької армії під Хотином. Не менше уславили його морські походи — зруйнував кілька великих турецьких міст у Європі і Азії, попалив околиці Константинополя.
У перервах між походами Сагайдачний виявляв турботу про українську культуру, освіту. Разом з усім Військом Запорозьким він вступив у Київське братство, сприяв відновленню в Україні православної ієрархії, скасованої після Берестейської унії 1596 р. Перед смертю, що настала в квітні 1622 р. від отруєної стріли під час Хотинської битви, він заповів своє майно на освітні, наукові і благодійні цілі, а 1500 злотих подарував Київській і Львівській братським школам. Поховано славного лицаря України в Києві на Подолі при церкві Богоявленського братства. Проявляв гетьман турботу і про розвиток національної освіти та культури. Він з усім Військом Запорізьким увійшов до складу Київського братства, взявши його під свою протекцію. Сагайдачний прагнув відновити значення Києва як православного та культурного центру, він підтримував діяльність лаврського митрополита Єлисея Плетенецького і створеного ним навколо друкарні Києво-Печерської лаври гуртка учених, друкарів та письменників.
1620 року завдяки своєму авторитету гетьман домігся того, що Єрусалимський патріарх Феофан висвятив на єпископів кількох українських священиків, і відновив Київську митрополію.
Хотинська битва стала останньою для гетьмана. Від численних ран, отриманих на полі бою, Петро Конашевич-Сагайдачний помер у Києві в квітні 1622 року.
Пам’ять про Сагайдачного український народ зберіг у багатьох козацьких думах і піснях, найвідомішою з яких є "Ой на горі та женці жнуть". У Києві на Подолі на його честь названо одну з вулиць.