10. Побут і культура Скіфів

Посуд, зброю, прикраси скіфи оздоблювали сценками зі своїх міфів, легенд. Отож, уважне їх вивчення дає змогу відновити скіфську міфологію.

Зображення богів зберігаються на скіфських пам’ятках. Неповторності їм надає «звіриний стиль». Для оздоблення зброї та предметів побуту скіфи використовували зображення оленів, баранів, коней, пантер, барсів, левів, птахів і риб. Трапляються також зображення фантастичних істот – крилатих грифонів із тулубами левів і грифобаранів.

Ставили скіфи й кам’яні скульптури – навершя курганів. Із каменю вирубалися схематичні чоловічі фігури, на яких часом прорізали риси обличчя, руки, деталі одягу та зброї.

Як і кіммерійці, скіфи були кочовиками. Основним заняттям скіфів було кочове тваринництво. Поголів'я худоби визначало майнове становище скіфів. У скіфів існували майстерні: збройові, ковальські, деревообробні. Окремим видом ремесла стала найважливіша його галузь - обробка заліза.

Другим основним заняттям скіфів були військові походи. Основу скіфського війська становила легкоозброєна піхота. Але головною ударною силою були загони важко озброєних вершників, захищених панцирами, шоломами та щитами. Скіфи були чудовими лучниками, майстерно володіли коротким мечем.

Побут скіфів визначався кочовим способом життя. Своєрідними житлами на колесах були кибитки на 4-х або 6-ти колесах, у яких переїжджали жінки та діти, зберігалося майно скіфів. Життя чоловіків із дитинства було пов'язано з конем. Одяг, оздоблений вишивкою, був зручно пристосований до верхової їзди.

В античних містах-державах Північного Причорномор'я існували ювелірні майстерні, що виконували замовлення багатих скіфів. Чудові твори ювелірного мистецтва накопичувалися в усипальницях знаті, що за своїми розмірами та багатством не мали рівних серед інших представників знаті Східної Європи. Серед найвідоміших скіфських курганів - Товста Могила на Дніпропетровщині (тут знайдено відому золоту пектораль),Солоха біля с. Велика Знаменка на території Запорізької області (тут знайдено золотий гребінь), Чортомлик - недалеко від м. Нікополя Дніпропетровської області (тут знайдено зброю).

11. Мала скіфія

Мала Скіфія у Нижньому Придніпров'ї і в Криму була досить могутнім царством, що мала свій флот, карбувала монету, від неї залежали більшість грецьких міст Північного Причорномор'я (зокрема, певний час Ольвія).

Після утворення скіфської держави із столицею в Неаполі в III ст. до н. е. натиск скіфів на Херсонес особливо посилився. Скіфські укріплені поселення виникають у безпосередній близькості до самого міста

Про царів скіфів у Криму регулярно повідомляється в пам'ятках II ст. до н. е.— III ст. н. е. Мала Скіфія у Нижній Наддніпрянщині і в Криму постійно тиснула на грецькі міста, зокрема на Херсонес, через що римляни змушені були розташувати там свій гарнізон. Також скіфи здійснювали тиск на Боспорське царство.

Тяжкий удар Малій Скіфії у Нижній Наддніпрянщині і в Криму завдало германське плем'я готів, яке в 230-х рр. н. е. вторглося через Південне Придніпров'я до Криму. Остаточно залишки державної організації кримських скіфів було ліквідовано внаслідок вторгнення гунів у 370-х рр.

Що ж стосується скіфів на Півночі – у Наддніпрянщині, на Поділлі, Полтавщині, Сіверщині та в інших регіонах сучасної України, де етнічні скіфи були й до того, а також куди частина з них відступила з півдня України під тиском сарматів, то вони досить швидко асимілюються з місцевим праслов'янським населенням. Археологи на багатому матеріалі розкопок беззаперечно визначили, що наддніпрянські слов'яни на межі першого і другого тисячоліть н. е. зберігають значну антропологічну схожість з населенням Великої