- •Сучасна історіографія
- •Первісне стадо
- •Матріархат
- •Патріархат
- •Влада і соціальні норми у первісному суспільстві
- •Релігійні погляди
- •Культура первісного суспільства
- •2.Рання історія України: палеоліт, мезоліт, неоліт
- •3.Життя і побут стародавньої людини на території України
- •«Неолітична революція». Її значення для розвитку людства.
- •Мідно – кам’яна доба в історії України. Трипільська культура
- •Бронзовий вік на території сучасної україни
- •7. Ранній залізний вік
- •8. Кіммерійці
- •9. Скіфи: розселення та заняття
- •10. Побут і культура Скіфів
- •11. Мала скіфія
- •12. Сармати
- •14)Концепція походження слов’ян
- •16. Готи, гуни та аври на тер України
- •Авари та болгари
- •17. Антський племінний союз
- •18.Давні вірування словян
- •19.Заняття та побут давніх словян
- •35.Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •36.Система влади на Русі
- •37 .Культура Київської Русі
- •39. Галичина за часів правління Ростиславичів
- •41 Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •43.Князювання Данила Романовича Галицького.
- •44. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького
- •45. Причини і наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •47 Культура галицько-волинського князівства
- •48 Входження до складу Литовської держави
- •49 Становище українського населення у складі вкл
- •50 Великий князь литовский вітовт
- •51.Велике княжіння Руське. Свидригайло.
- •52. Московсько – Літовські війни та їх вплив на розвиток українських земель.
- •53. Люблінська унія та включення українських земель до складу Речі Посполитої.
- •54. Політичне та соціально – економічне становище українських земель в Речі Посполитій .
- •Слов'янська гіпотеза
- •Теорія Вернадського
- •1.2.2. Вятская теорія
- •61)Військово політична організація Запорозької Січі.
- •62) Виникнення Реєстрового козацтва.
- •63) Гетьман Конашевич Сагайдачний
- •64) Походи козаків проти татар і турків
- •65) М. Дорошенко та його реформи.
- •66) Хотинська війна
- •67) Козацько-селянські повстання 16-17 ст
- •69) Повстання під приводом Наливайка та Лободи
- •70) Козацькі повстання під приводом Трясила, Сулими, Бута.
- •70) Повстання Тараса Трясила
- •73) Передумови національно-визвольної війни, початок війни
- •74) Політичний портрет Богдана Хмельницького
- •75) Укр нац рево під проводом Хмельницького
- •92) Виговський
35.Соціально-економічний розвиток Київської Русі
Політична і військова могутність Київської Русі трималася на міцному фундаменті — процвітаючому господарстві. Землеробство і скотарство не тільки забезпечували населення продуктами харчування і сировиною, а й дозволяли постачати їх за межі країни. Промисли, насамперед мисливство і бортництво (бджолярство), дозволяли руським купцям постійно постачати на зарубіжні ринки хутра, мед і віск.
Для обробітку землі застосовувалися різні системи, залежно від ґрунту і кліматичних умов. Ліс вирубувався і все спалювалося. Таким чином готувалися посівні площі, знищувалося коріння бур'янів, а попелом удобрювався ґрунт. Основним знаряддям обробітку землі був плуг із залізним наральником. Праця селянина була важкою, виснажливою, але забезпечувала його і державу хлібом.Поряд із землеробством розвивалося скотарство. Загалом розводили коней і волів, яких використовували для якісного обробітку землі, овець і кіз, які забезпечували селян м'ясом, хутром і вовною.Кінь і корова були великою цінністю для селянина. «Руська Правда» вважала крадіжку коней та інших свійських тварин тяжким злочином. Серед промислів досить розвинутими були мисливство й рибальство. Для полювання в густому лісі лук був мало ефективним, тому використовували ловецькі ями, пастки, силки (петлі) тощо. На ведмедя ходили із сокирою і рогатиною. Для рибальства використовували плетені з лози верші, а також конопляні сіті й неводи. Великих успіхів було досягнуто в металообробці. Руські ковалі із заліза, яке «варили» у невеликих донницях, виготовляли різноманітні сільськогосподарські знаряддя праці, власні ковальські інструменти — молоти, кліщі тощо. Поширеними видами ремесел були гончарство, а також обробка шкіри, дерева і кістки, домашні ремесла — прядіння і ткацтво. Продукція землеробства і ремісничі вироби вивозилися купцями Грецьким шляхом до Візантії, а Залозним — до країн Кавказу та Арабського Сходу. Від Києва через Галич проходив Соляний шлях. Через Володимир-Волинський пролягали торговельні шляхи на Захід — у Польщу, Чехію, Угорщину, Німеччину. Особливо тісні торговельні відносини підтримувалися з найбагатшою тоді країною — Візантійською імперією. В обмін на свої товари Русь отримувала предмети розкоші, дорогі тканини, олію, вино, фрукти і т. д.
36.Система влади на Русі
Київська держава спершу вважалася ранньофеодальною монархією. Протягом IX—XIII ст. влада зазнала складної трансформації. На цьому етапі виникла дружинна форма державності. її особливість полягала в тому, що дружина в руках князя була засобом примусу й управління, збору данини, захисту інтересів країни від ворогів, підкорення нових земель.
У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія. Носієм монаршої влади був великий київський князь. У його компетенції перебували: охорона кордонів, керівництво військовими походами, збір данини, судочинство щодо васалів, дружинників, вищих посадових осіб, військово-дипломатична діяльність, будівництво шляхів, охорона торговельних шляхів, придушення заколотів, поширення християнства, забезпечення духовенства, скликання княжих з'їздів, призначення на вищі посади, видання уставів, уставних грамот та інших законодавчих актів. У військовій сфері великий князь спирався на тисяцьких, соцьких, десяцьких, які, крім командування гарнізонами, виконували ще й адміністративні функції. У цивільній сфері княжу владу на місцях здійснювали посадники, волостелі, тіуни, мечники, сотники, вірники, ключники, діцькі, отроки, ябедники, які, крім адміністративного управління, виконували ще й окремі військові функції. Великого князя оточували "думці" — члени княжої ради з числа княжих мужів (великих бояр). У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Долю Русі вирішував тоді не великий князь, а група найвпливовіших місцевих князів. Загальнодержавні рішення ухвалювали на князівських зібраннях. Систему влади складали князь, боярська рада та народне віче. На місцях державну владу уособлювали князі, які мали власні "столи" у землях, уділах і волостях. Як правило, це були сини або інші близькі родичі великого князя. Уся влада в князівстві була зосереджена у княже-дворі, а в боярській вотчині — в руках службовців князя, з яких складалася боярська рада. З часом влада місцевих князів посилювалась, нівелюючи вплив великого князя. Це зумовило необхідність періодичного скликання княжих з'їздів, які ухвалювали законодавчі акти, вирішували питання війни і миру, державного устрою тощо.