- •1.1. Початковий етап
- •1.2. Становлення туристичного бізнесу
- •1.3. Туризм як галузь індустрії
- •1.4. Монополізація туристичної індустрії
- •1.5. Історія розвитку туризму в Україні
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •2.1. Модель туриста за Жафаром Жафарі
- •2.2. Модель туризму за Жафаром Жафарі
- •2.3. Концепція туризму як зустрічі
- •2.4. Теорія периферії в.Крісталера
- •2.5. Теорія дифузії інновацій
- •2.6. Модель циклу еволюції туристичного простору р.В.Бутлера
- •2,7. Концепція туристичного простору
- •2.8. Концепція туристичної функції
- •2.9. Концепція району (території) туристичної активності
- •2.10. Концепція територіальних рекреаційних систем
- •2.11. Концепція перцепції простору (ландшафту)
- •2.12. Концепція туристичної урбанізації
- •2.13. Теорії конфлікту в туризмі
- •2.14. Концепція функції туризму
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •3.1. Поняття про туризм
- •3.2. Класифікації туризму Види і форми туризму
- •4.1. Туристично-рекреаційні ресурси
- •4.1.1. Історико-культурні рекреаційні ресурси
- •4.1.2. Природні рекреаційні ресурси Бальнеологічні ресурси
- •Фітолікувальні ресурси
- •Ландшафтні ресурси
- •Кліматичні ресурси
- •Пляжні ресурси
- •4.1.3. Туризм і екологія. Екотуризм
- •Вплив туризму на природне довкілля Вплив туристичної інфраструктури на довкілля
- •Вплив туристичних занять на природу
- •Екотуризм як зрівноважений вид туризму. Ознаки та пріоритети
- •Стратегія і діяльність в екотуризмі
- •Діяльність на міжнародному рівні
- •Діяльність на національному рівні
- •Діяльність на місцевому рівні
- •Перспективи розвитку екотуризму в Україні
- •4.2. Туристичне районування світу
- •4.3. Туристичне районування України
- •Питання для самоперевірки та контролю знань
- •5.1. Організатори туризму
2.4. Теорія периферії в.Крісталера
Теорія периферії, сформульована в 60-их роках XX ст. В.Кріс-таллером, яку називають ще теорією розташування об'єктів туризму і відпочинку, є концепцією, що пояснює причини і мотиви вибору визначених місць і регіонів як територій, що служать для потреб відпочинку. Вона є розширенням теорії центральних місць цього ж автора, згідно якої основними центрами є урбані
зовані території (міста), які виконують визначені функції (напр. управлінські, господарські) відносно своїх мешканців, а також населення довколишніх територій. Центральні території не можуть повністю, задовольнити потреби у відпочинку мешканців, тому вони змушені виїжджати на слабо- чи зовсім неурбанізовані периферійні території (периферію). Теорія периферії говорить, що учасники туристичного руху з метою задоволення туристичних потреб керуються перш за все красою природи і потребою близького контакту з природою, не беручи до уваги міські центри (основні центри). У межах територій, що визначаються як периферія, розвиток туризму базується головним чином на відпочинку. Відповідно до потреб рецепції туристичного руху відбувається благоустрій цих територій, неминуче викликаючи їх урбанізацію. Тому мешканці урбанізованих центрів шукають нові території для відпочинку — нові периферії, що є однією з причин експансії туризму у світі.
Теорія периферії В.Крісталлера знаходить своє застосування у дослідженні туристичних міграцій в глобальному, загальнодержавному і регіональному масштабах, пов'язаними з необхідністю відпочинку, розвитку та облаштуванні регіонів і туристичних місцевостей.
2.5. Теорія дифузії інновацій
Під дифузією розуміють поширення культурних, суспільних, економічних, політичних явищ у часі і просторі. Носіями інновацій в туризмі є люди (туристи), туристичні об'єкти і суб'єкти туристичного сектора. Розповсюджуватись можуть культурні шаблони туристів, туристичні об'єкти та процеси і організаційні удосконалення в туристичному секторі.
Дифузія може мати експансивний характер, коли вона поширюється на певному просторі з джерела інновації та релокацій-ний, коли це джерело переноситься до іншого простору і там створюються її вторинні центри. Дифузії інновацій у туризмі можуть відбуватися шляхом:
а) експансії об'єктів туристичної інфраструктури в місцевос- тях і туристичних регіонах;
б) перенесення туристами капіталу і власних культурних сте- реотипів на рецепційні території;
в) впровадження нових організаційних рішень на туристичних підприємствах.
Інновації можуть поширюватися поступово шляхом безпосереднього контакту з її носієм чи джерелом (ядром інновації), або ієрархічно — через сприйняття новизни, в першу чергу, певними групами людей чи великими населеними пунктами. Дифузія кожної інновації зустрічається з різними бар'єрами суспільного, організаційного чи просторового характеру, крім цього на її інтенсивність впливає здатність адресата до її сприйняття.
В процесі розвитку туристичної інфраструктури наступає «насичення» простору об'єктами і зменшення її вільних запасів. У кінцевому результаті це обмежує можливість розповсюдження самої інновації. Якщо мова йде про туристів, то головний напрямок інновацій пролягає з емісійних територій до територій рецепційних. Суспільно-культурні інновації, що переносяться ними, часто запозичуються деякими представниками місцевої культури, щоб з часом поширюватися на інших членів спільноти. Натомість з точки зору підприємств туристичного сектора, власне сильна конкуренція на туристичному ринку вимагає від них застосування нововведень і пристосування до умов туристичного попиту, які постійно змінюються. Здатність до введення інновацій є одним з найважливіших чинників економічного успіху в туристичній галузі.
Концепція дифузії інновацій знаходить широке застосування в аналізі явищ, пов'язаних з туристичним рухом в суспільному, культурному, економічному і просторовому вимірах.