Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сум практичні.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
149.5 Кб
Скачать

Практичне заняття 1

План

  1. Предмет, завдання і значення курсу української мови.

  2. Зв’язок з іншими дисциплінами.

  3. Літературна мова як виразник українського менталітету.

  4. Зміст поняття «літературна мова».

  5. Вплив говірок на літературну мову.

Завдання для самостійної роботи

  1. Записати 10 висловів про мову.

  2. Підготувати повідомлення на тему: „Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови”.

  3. Записати 15 діалектів з різних місцевостей країни.

Запитання для самоперевірки

  1. Українська мова як предмет наукового вивчення і як навчальна дисципліна.

  2. Найістотніші ознаки літературної мови.

  3. Становлення і розвиток української літературної мови.

  4. Розмежування понять «літературна мова», «мова художньої літератури», «загальнонародна мова», «діалектна мова».

Література: 1, 8, 9, 10, 14, 22, 24.

Практичне заняття 2

План

  1. Джерела вивчення української літературної мови.

  2. Народна мова як джерело літературної мови.

  3. Дві літературні мови Київської Русі.

  4. Загальна характеристика творів цього періоду.

  5. Риси української мови в пам’ятках ХІ-ХІІІ ст. Літописи. Художня література.

Завдання для самостійної роботи

  1. Підготувати повідомлення про Івана Огієнка та опрацювати статтю І.Огієнка «Наша літературна мова»,ст..139-151

  2. Підготувати повідомлення про пам’ятки Київської Русі («Поучение Владимира Мономаха», «Київський літопис» і т.д.)

Запитання для самоперевірки

        1. Стильова різноманітність сучасної української літературної мови.

  1. Соціолінгвістичні аспекти сучасного функціонування української мови.

  2. Співвідношення функції літературних мов та їх взаємодія і взаємовпливи.

  3. Художня література. Проповідництво, літургії, житія.

Література: 1, 3, 9, 18.

Практичне заняття 3

План

  1. Поняття про літературну мову, її основні ознаки та норми.

  2. Писемна й усна форми літературної мови.

  3. Діалектна диференціація української мови.

  4. Орфоепія як розділ мовознавчої науки, що вивчає систему загальноприйнятих правил української літературної вимови.

  5. Предмет орфоепії. Система орфоепічних норм сучасної української літературної мови. Причини відхилень від орфоепічних норм.

  6. Графіка сучасної української літературної мови.

  7. Український алфавіт.

Завдання для самостійної роботи

1.Опрацювати статтю І.Огієнка «Наша літературна мова»,ст.151-187

2. Підготувати повідомлення на теми: «Українська орфографія як розділ мовознавчої науки, що визначає систему загальноприйнятих правил написання та переносу слів», « Поняття орфограми», «Короткі відомості з історії української орфографії».

Запитання для самоперевірки

  1. Стильова різноманітність сучасної української літературної мови.

  2. Предмет і завдання фонетики. Три аспекти вивчення звуків мови.

  3. Підготувати повідомлення на теми: «Писемна і усна форми української літературної мови», «Поняття про діалекти української мови, їх класифікація та основні риси».

  4. Причини відхилень від орфоепічних норм.

  5. Українська орфографія як розділ мовознавчої науки.

Література: 1, 3, 6, 7, 8, 9, 18, 23.

Практичне заняття4

План

  1. Слово як основна одиниця мови. Основні ознаки слова. Слово в лексичній системі мови. Поняття лексеми. Знакова природа слова.

  2. Основні типи лексичних значень слів.

  3. Однозначні та багатозначні слова в сучасній українській літературній мові.

  4. Поняття про словник. Основні типи словників. Тлумачні та перекладні словники української мови, їхня характеристика. З історії української лексикографії. Склад лексики української літературної мови з погляду походження.

  5. Споконвічна українська лексика:

а) індоєвропейська лексична спадщина;

б) лексика праслов’янського походження;

в) власне українська лексика.

6. Лексичні запозичення з інших мов:

а) запозичення зі слов’янських мов (старослов’янізми, полонізми, чеські, російські запозичення);

б) запозичення з неслов’янських мов (грецизми, латинізми, тюркізми, запозичення із західноєвропейських мов: німецької, французької, італійської, англійської).