2.12. Концепція туристичної урбанізації

Урбанізація є процесом, що полягає в просторовому і де­мографічному розвитку міст, зростанні їх кількості, а також у збільшенні міських територій і участі міських жителів у зага­льній кількості населення. У суспільному вимірі урбанізація полягає в збільшенні населення, що живе за міськими зразка­ми. Цей процес повинен відбуватись через запозичення місь­кого стилю життя приїжджими з сіл до міст або в процесі проникнення міських економічних, суспільних і культурних рис життя у село.

Туризм є явищем, яке сприяє розвитку урбанізаційних проце­сів як в містах, так і у сільських районах. Поняття туристичної урбанізації з однієї сторони визначає процес розвитку міст з до­мінуючою туристичною функцією, а з другої — усі зміни, що відбуваються у сільських територіях під впливом туристичного облаштування і туристичного руху.

Розвиток туризму у сільських територіях є причиною багатьох змін у всій поселенській мережі а також в межах окремих сільсь­ких поселенських одиниць. Для опису цього процесу застосову­ється також термін туристична колонізація. Зміни, що відбува­ються у сільських районах під впливом розвитку туристичних явищ, стосуються в основному:

• користування землею;

• просторових і функціональних систем, що складаються з ту­ристичних об'єктів;

• структури працевлаштування в результаті утворення нових робочих місць;

• позиції даної місцевості в поселенській мережі.

Носієм цих процесів є мешканці міст а також їх міграції між містами з метою відпочинку. Здійснюваний туристами транс­фер капіталу з міст до сільської місцевості викликає багато змін як в межах села, так і на сільськогосподарських і лісових територіях. Процеси урбанізації, що відбуваються під впливом розвитку туристичних явищ, проходять в кількох площинах: економічній, просторовій, демографічно-професійній та куль­турній. Ці площини є взаємозалежними і міцно пов'язані між собою.

Туристична урбанізація сільських територій відбувається по-різному і з різною силою в окремих ландшафтних зонах. Вона залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, в перш> чергу від інтенсивності і форм туристичного руху а також часу виконання ними функції відпочинку. Процес туристичної урбані­зації дуже часто стосується привабливих з точки зору природних атракцій, територій.

Процес туристичної урбанізації, який ми розуміємо як розвиток туристичних міст внаслідок інтенсифікації проїзного туризму най­чіткіше виражений у зонах приморського і гірського відпочинку та в історичних містах. Туризм розглядається тут як головний чи один з головних чинників розвитку міста (містоформуючий чин­ник). Містами з домінуючою туристичною функцією є, переважно, відпочинкові приморські населені пункти, гірські лижні бази, ку­рорти, невеликі старі міста або міста розваг. Такі міста виділяють­ся специфічною просторовою системою (напр. розвитком смути уздовж побережжя), іншим, ніж інші міста, способом користуван­ня землі, характерною структурою населення та працевлаштуван­ня, їх специфіка витікає з того факту, що вони виникли або розви­ваються з метою реалізації туристичних потреб.

Туристичну функцію виконують також інші міські центри, напр. великі метрополії. Проте, що стосується великих міст, то туризм рідко буває однією з головних їх функцій. Для цілей ре­цепції туристичного руху служить тоді частина великого міста — найчастіше центральна, район туристичної активності, який ста­новить також особливий предмет зацікавлення осіб, які займа­ються дослідженням туристичних явищ.