2.10. Концепція територіальних рекреаційних систем

Концепція територіальних рекреаційних систем (ТРС) є одним з системних трактувань організації туризму і відпочинку, сфор­мульованим в 70-х роках XX ст. В.С.Пріображенським і Ю.А.Вє-дєніною. Системою вважається сукупність взаємно пов'язаних елементів, та зв'язків між ними. Зв'язки (відносини) між елемен­тами системи творять її структуру. Кожна територіальна рекреа­ційна система складається з п'ятьох підсистем:

а) учасники відпочинку (туристи);

б) туристичні принади (природні та антропогенні);

в) технічна інфраструктура (в тому числі місця для ночівлі, заклади харчування, транспортна мережа);

г) персонал, що працює у сфері обслуговування туристів;

д) установи, які управляють рекреаційною системою (напр. органи місцевої влади, пов'язані з функціонуванням туризму).

Дані підсистеми взаємодіють між собою і є взаємозалежними. Вони можуть розташовуватися в конкретній просторовій одиниці (напр. регіоні, місцевості) або можуть бути окремо від неї, але мірою приналежності до ТРС є їх зв'язки всередині системи. Ту­ристичний рух є тим фактором, який творить систему.

Дослідження рекреаційних систем полягають в аналізі явищ, що відбуваються в їх межах, в т.ч. внутрішніх зв'язків і впливів та їх відносин і зв'язків з іншими територіальними системами. Великою перевагою даної концепції є трактування туристичних явищ як внутрішньої складної системи, пов'язаної з іншими не туристичними системами. Концепція ТРС є однією з перших мо­делей, які пояснюють сутність туристично-рекреаційного прос­тору і його становлення.

2.11. Концепція перцепції простору (ландшафту)

Серед дослідницьких підходів до вивчення туристичних явищ важливе місце займають біхейвіоральні концепції, які причини туристично-рекреаційної активності людини шукають у внутрішніх процесах перцепції і уявлень довколишнього про­стору. Ці дослідження мають міждисциплінарний характер та проводяться психологічними, природничими та економічними науками. З однієї сторони вони стосуються візуальної оцінки привабливості ландшафту і сприйняття простору з точки зору власних потреб відпочинку, а з другої — створення уявлень про туристичні продукти у потенційних покупців у рамках марке­тингових технологій.

З точки зору біхейвіоральних концепцій на туристичну і рек­реаційну поведінку та на вибір місць відпочинку впливають те­перішні та колишні просторові уявлення, що є результатом попе­редньо зроблених спостережень. Перцепція це складний і активний пізнавальний процес, що полягає у сприйнятті довко­лишньої і такої, що залишається в межах почуттів, реальності (простору). Цей процес складається з чуттєвих вражень, рецепції сигналів, що походять з оточення, їх розумової переробки, конс­труювання образу, що відображує реальність поєднане з його оцінкою, що, в свою чергу, веде до певного вибору поведінки. Те, що і як людина помічає, залежить також від її попереднього досвіду, знань та існуючого в цей момент емоційного стану, по­зицій, думок і переконань. Дослідження перцепції туристичного простору на сьогоднішній день отримують все більшого значен­ня з уваги на:

а) наростаючу конкуренцію між окремими територіями турис- тичної рецепції у світі (місцевостями і туристичними регіонами);

б) зростання значення якості об'єктів навколишнього світу в оцінці туристичної привабливості туристами;

в) факт, що рішення про вибір мети туристичного виїзду рідко робиться лише на основі одного чинника.

Все частіше підкреслюється значення візуальних властивос­тей ландшафту, пов'язаного з його естетичними цінностями, так званими естетичними (ландшафтними) принадами. З цієї точки зору особливе значення мають: архітектура ландшафту, фізіоно­мія, композиція, естетика та його впорядкованість (лад і гармо­нія), оскільки вони є показниками впорядкованості простору. Ту­рист перш за все звертає увагу на оточення, в якому знаходиться, тобто на візуальний ландшафт. Критеріями оцінки естетики при­над візуального ландшафту є кількість планів у ландшафті, кіль­кість ідентифікованих елементів, з них складається ландшафт, естетика індивідуальних об'єктів, різноманітність елементів, роз­виток вертикальної структури та гармонія ландшафту. Сприй­мання, поєднане з емоціями, складає форму переживання сценіч­ного оформлення ландшафту. Ілюстрацією відносин між проце­сом перцепції туристичного простору та ведення в ній туристич­но-рекреаційної активності може бути перцепційно-біхейвіоральна модель туристичної поведінки, що представляє складений лан­цюг обумовленостей рішень, які приймає турист.