41. Поясніть фізичне значення коефіцієнту природної освітленості (кпо) і як його можна визначити в даній точці приміщення?

Природне освітлення приміщень прийняте характеризувати відносною величиною, що показує, у скількох разів освітленість усередині приміщення Е_в менше освітленості зовні будинку Е_н. Відносна величина, яка виражена звичайно у відсотках, називається коефіцієнтом природної освітленості чи скорочено КПО:

Освітленість приміщення природним світлом характеризується коефіцієнтами природної освітленості ряду крапок, розташованих у перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення і горизонтальної площини, що знаходиться на висоті 0,8 м від підлоги і прийнятої за умовну робочу поверхню.

Нормовані значення коефіцієнта природної освітленості для будинків, розташовуваних у I, II, IV і V поясах світлового клімату, варто визначити по формулі

(3.2)

де – коефіцієнт природної освітленості в %; обумовлений для III пояса світлового клімату по СНиП II-4-79 (таблиця 3.4);

т – коефіцієнт світлового клімату по СНиП II-4-79;

с – коефіцієнт сонячності клімату визначаємо по СНиП II-4-79.

Світловий пояс визначають по карті світлового клімату (рисунок 3.1), коефіцієнт світлового клімату т – по таблиці 3.2, коефіцієнт сонячності клімату с – по таблиці 3.3.

Згідно СНиП II-4-79 нормують коефіцієнт природної освітленості в залежності від наступних факторів (таблиця 3.4):

– характеристики зорової роботи (обумовленої по мінімальному розмірі об'єкта розрізнення);

– світлового пояса (коефіцієнт т);

– орієнтації вікон по сторонах світла (коефіцієнта сонячності клімату с).

42. Чому нормують природну освітленість за допомогою коефіцієнта природної освітленості (кпо), як його визначають і в яких одиницях виміряють кпо?

Измеряют естественное освещение в люксах, но нормируют и оценивают в процентах при помощи КЕО-коэффициент естественной освещенности

Е=

Е внутр – освещенность внутри помещения, лк

Е наруж – освещенность вне помещения, лк

е - нормативные значения световых поясов

m – коэффициент, учитывающий световой пояс

с – коэффициент солнечности климата

Нормативное значение КЕО зависит от следующих факторов:

1. световой пояс

2. вид естественного освещения

3. характеристика зрительной работы

При верхнем или верхнем и боковом освещении нормируют среднее значение КЕО. Измеряют КЕО в любых произвольных точках, но не ближе, чем на 1 метр до любой стены.

43. Засоби вимірювання і нормування шуму у приміщеннях?

Методика измерения шума зависит от двух факторов:

– характеристики рабочего места (постоянное место или зона обслуживания);

– характеристики шума по показателям времени временных характеристиках (постоянный или непостоянный шум).

Для оценки параметров шума на постоянных рабочих местах производственных помещений измерения выполняются|исполняют| в зоне, которая отвечает установленным постоянным местам. Если рабочие места не постоянные, то измерение стоит делать в нескольких местах так, чтобы охватить наиболее возможную большую|великую| часть рабочей зоны. Количество измерений в каждом месте измерения – не менее трех. что в этом случае мы не знаем спектр шума. При нормировании шума используют два метода: нормирование по предельном спектре шума и нормирование уровня звука в дБА|. Первый метод нормирования является основным для постоянных шумов. Здесь нормируются уровни звуковых давлений в восьми октавных полосах частот. Шум на рабочих местах не повинен превышать допустимых уровней, значения которых|каких| приведены в ГОСТ 12.1.003-83. «Шум. Общие требования| безопасности|» или ДНАОП 0.03-3.14-85. «Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах (СН3223-85). Совокупность восьми допустимых уровней звукового давления называется предельным спектром (ПАРСЕК). Причем, с ростом частоты (более неприятный шум) уровни, которые допускаются, уменьшаются.

Таким образом, постоянный шум измеряют и нормируют сначала по шкале А шумомера и если будет обнаруженное|выявляет| отклонение измеренных значений уровня звуки (в дБА|) от нормативных (таблица 2.2), то в дальнейшем нормируют постоянный шум по предельному спектру, то есть по восьми октавам в дБ|. Непостоянный шум нормируют только по шкале А шумомера в дБА|.