- •1. Дайте определение понятию «охрана труда», сущность и задачи охраны труда (от)?
- •2. Какие существуют основные направления в решении вопросов охраны труда?
- •3. Что такое «законодательная охрана труда» и какие задачи она решает?
- •4. Инженерная охрана труда, ее составные части и задачи?
- •10. Дайте определение понятию «условия труда» и какие факторы производственной среды включены в это понятие
- •11. Какие основные способы можно использовать для улучшения условия труда.
- •12. Кто и как осуществляет надзор и контроль за соблюдением условий требования и норм по охране труда?
- •13. Какие виды ответственности и кто несет за нарушение требований по охране труда?
- •14. В каких случаях и кто несет ответственность в порядке подчиненных за нарушение требований по охране труда.
- •15. В каких случаях и кто несет административную ответственность за нарушения требований по от?
- •17. В каких случаях и кто несет криминальную ответственность за нарушения требований по охране труда?
- •16. В каких случаях и кто несет материальную ответственность за нарушения требований по охране труда?
- •18. Служба охраны труда на предприятии, ее задачи и структура?
- •19. Назовите нормативные документы, на основании которых создается сот на предприятии. Основные положения к организации сот и определение ее численного состава.
- •20. Права и обязанности инженера по от?
- •21. Изложить основные положения «з-на Укр. Об от» по вопросам возмещения ущерба работникам в случае повреждения их здоровья.
- •22. Что такое «карта условий труда», цель ее составления и какие факторы производственной среды учитываются при ее составлении?
- •23. Система управления охраной труда на предприятии: ее предназначение, структура и задачи.
- •26. Изложить основные положения «з-на Укр. Об от» по вопросам организации службы охраны труда на производстве?
- •24. Изложить порядок расследования, регистрации и учета всех несчастных случаев (нс) на производстве, кроме смертельных и групповых?
- •25. Какие виды несчастных случаев (нс) Вы знаете и охарактеризуйте возможные причины, по которым они могут происходить на производстве?
- •27. Основні положення Закону України «Про охорону праці» з питань фінансування заходів з охорони праці на підприємстві.
- •28. Викласти основні положення Закону України «Про охорону праці» з питань відшкодування збитку робітникам у випадку пошкодження їхнього здоров’я.
- •30. Викласти порядок розслідування, реєстрації та обліку смертельних та групових нещасних випадків на виробництві та у чому особи-вість їхнього розслідування.
- •31. Перерахувати організації, що здійснюють контроль та нагляд за дотриманням умов законів, правил та норм по охороні праці, їхні права та обов’язки.
- •32. Які основні методи використовує інженерна охорона праці для створення безпечних та нешкідливих умов праці?
- •33. Які ви знаєте види інструктажів по охороні праці на підприємстві та основні вимоги до організації їхнього проведення?
- •34. Які вимоги до організації роботи в умовах підвищеної небезпеки?
- •35. Як нормуються параметри мікроклімату та які санітарно-технічні заходи рекомендуються для їхньої стабілізації у виробничих умовах?
- •36. Наведіть схему аспіраційного психрометра Ассмана та методику визначення вологості повітря?
- •37. Основні принципи нормування складу повітряного середовища та які санітарно-технічні заходи рекомендуються для їхньої стабілізації у виробничих умовах?
- •38. Види штучного освітлення приміщень, його нормування та основні вимога до влаштування систем освітлення.
- •39. Вимоги норм до виміру концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони в залежності від класу небезпеки і особливості дії на людину.
- •40. Види природного освітлення, його нормування та основні вимога до освітлення приміщень у світлий час доби.
- •41. Поясніть фізичне значення коефіцієнту природної освітленості (кпо) і як його можна визначити в даній точці приміщення?
- •42. Чому нормують природну освітленість за допомогою коефіцієнта природної освітленості (кпо), як його визначають і в яких одиницях виміряють кпо?
- •43. Засоби вимірювання і нормування шуму у приміщеннях?
- •44. Перерахувати організації, що здійснюють державний контроль та нагляд за дотриманням умов законів, правил та норм по охороні праці, їхні права та обов'язки.
- •45. Як організується служба
- •46. Яка відповідальність адміністрації та працюючих з
- •47. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ссбп), її задачі, стру-ктура, класифікація.
- •48. Які ви знаєте основні нормативні документи по охороні праці, що діють в Україні?
- •49. Нормативно-правові акти України з охорони праці, дія яких пошир.На декілька видів економічної діяльності, їхня структура, позначення й область застосування.
- •50. Нормативно-правові акти України з охорони праці, дія яких поширюється на окремі види економічної діяльності, їхня струк-тура, позначення й область застосування.
- •51. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Задачі атестації робочих місць за умовами праці. Класи умов праці.
- •52. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів по походженню, по характеру впливу на людину, по ступеню небезпеки.
- •53. Характеристика виробничого пилу, який діє на людину в умовах виробництва. Види захворювань робітників від дії пилу.
40. Види природного освітлення, його нормування та основні вимога до освітлення приміщень у світлий час доби.
Освітленість, створювана денним природним світлом, змінюється в надзвичайно широких межах. Зміни ці обумовлені часом дня, сезоном року і метеорологічних факторів (хмарність, опади). Тому природне освітлення приміщень не можна характеризувати і нормувати абсолютною величиною освітленості. Природне освітлення приміщень прийняте характеризувати відносною величиною, що показує, у скількох разів освітленість усередині приміщення Ев менше освітленості зовні будинку Ен. Відносна величина, яка виражена звичайно у відсотках, називається коефіцієнтом природної освітленості чи скорочено КПО:
, (3.1)
Де е – коефіцієнт природної освітленості, %;
Ев – освітленість усередині приміщення, лк;
Ен – освітленість розсіяним світло зовні, лк.
Освітленість приміщення природним світлом характеризується коефіцієнтами природної освітленості ряду крапок, розташованих у перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення і горизонтальної площини, що знаходиться на висоті 0,8 м від підлоги і прийнятої за умовну робочу поверхню.
Нормовані значення коефіцієнта природної освітленості для будинків, розташовуваних у I, II, IV і V поясах світлового клімату, варто визначити по формулі
(3.2)
Де – коефіцієнт природної освітленості в %; обумовлений для III пояса світлового клімату по СНиП II-4-79 (таблиця 3.4);
т – коефіцієнт світлового клімату по СНиП II-4-79;
с – коефіцієнт сонячності клімату визначаємо по СНиП II-4-79.
Світловий пояс визначають по карті світлового клімату (рисунок 3.1), коефіцієнт світлового клімату т – по таблиці 3.2, коефіцієнт сонячності клімату с – по таблиці 3.3.
Згідно СНиП II-4-79 нормують коефіцієнт природної освітленості в залежності від наступних факторів (таблиця 3.4):
– характеристики зорової роботи (обумовленої по мінімальному розмірі об'єкта розрізнення);
– світлового пояса (коефіцієнт т);
– орієнтації вікон по сторонах світла (коефіцієнта сонячності клімату с).
При одностороннєму бічному природному освітленні нормується мінімальне значення КПО в крапці, розташованої на відстані 1 м від стіни, найбільш вилученої від світлових прорізів, на перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні (чи підлоги).
При двостороннєму бічному освітленні нормується мінімальне значення КПО в крапці посередині приміщення на перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні (чи підлоги).
При верхньому чи комбінованому (верхньому і бічному) природному освітленні нормується середнє значення КПО в крапках, розташованих на перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної робочої поверхні (чи підлоги). Перша й остання крапки приймаються на відстані 1 м від поверхонь стін чи перегородок.
Для гарного денного освітлення площа вікон повинна відповідати площі приміщень. Тому розповсюдженим способом оцінки природного освітлення приміщень є геометричний світловий коефіцієнт, тобто відношення заскленої площі вікон до площі підлоги. Чим більше величина світлового коефіцієнта, тим краще освітлення. Для житлових приміщень світловий коефіцієнт повинний бути не менше 1/6 – 1/8, для аудиторій і підсобних приміщень – 1/10 – 1/12. Однак світловий коефіцієнт дає тільки орієнтоване представлення про денне освітлення, оскільки воно залежить ще від світлового клімату місцевості, глибини кімнати, фарбування стін, розташування вікон і їх орієнтації по сторонах світу.