3.Місце та роль міжнародних економічних відносин у розвитку національних економік.

Вплив, який здійснює сфера міжнародного співробітництва на національну економіку, у свою чергу може відбуватися за кількома напрямками.- Забезпечення національної економіки товарами та послугами, які нетипові чи дефіцитні для певної країни.- Підвищення ефективності національної економіки завдяки розвитку механізмів спеціалізації, обміну факторами виробництва та оптимізації їх розміщення у світовому масштабі, поєднання економічних потенціалів різних країн та різнонаціональних кооперантів.- Стимулюючий вплив на національну конкурентну систему з боку міжнародних ринків, який відбувається завдяки взаємному проникненню на товарні та факторні ринки.- Надання системних прикладів організації соціально-економічних відносин, що, по суті, є макроекономічним аналогом конкуренції на підприємницькому рівні: ефективніші механізми економічного відтворення в національному масштабі стимулюють розвиток та модифікацію менш ефективних (п-д, розпад Східного блоку значною мірою був пов’язаний з наочним прикладом ефективнішого функціонування ринкової економіки західного зразка; найбільш разючим було порівняння двох Німеччин до падіння комуністичного режиму в Східній Німеччині).- Перелив технологій та прогресивних методик організації виробництва, поширення сучасного досвіду менеджменту, регулювання суспільних процесів.- Фінансово-кредитно-монетарне балансування економіки, яке набуває дедалі більшого значення з поглибленням процесів глобалізації, яскравий утилітарний приклад впливу такого ґатунку дає Росія, для якої надходження від експорту енергоносіїв є важливим фактором формування бюджету. Причини державного втручання в зовнішню торгівлю: 1) Боротьба з безробіттям – держава може обмежувати імпорт товарів для підвищення національного виробництва і створення додаткових робочих місць. Негативними наслідками державного втручання в зовнішню політику можуть бути: а) відповідні дії інших країн, б) країна може втратити робочі місця, пов’язані з обробкою імпортованих товарів, в) підвищення цін на внутрішньому ринку внаслідок обмеження пропозиції товарів, г) додаткові витрати бюджету пов’язані зі створенням робочих місць, д) можливе відставання вітчизняної промисловості, технологічного та економічного розвитку через зниження рівня конкуренції на внутрішньому ринку, 2) допомога молодим галузям – обумовлена тим, що вони мають великі початкові витрати, що робить їх продукцію неконкурентноспроможньою на світових ринках. Тому протекціоністські заходи необхідні для розвитку цих галузей і досягнення їх ефективності в майбутньому. Великі початкові витрата пояснюються двома причинами: - ефект масштабу (на перших стадіях розвитку великі витрати накладаються на незначний обсяг виробництва, тому собівартість зростає); - ефект навчання (на перших стадіях виробництва його ефективність може бути низькою через недостатній рівень кваліфікації робітників, які з часом набувають необхідного досвіду). До негативних наслідків державного втручання необхідно віднести: * складності виявлення тих галузей, що стануть ефективними по мірі їх розвитку;* всі витрати, що необхідні для державної допомоги галузям, що розвиваються, здійснюються з державного бюджету. Це означає, що для поповнення бюджету будуть збільшуватися податки, або ця допомога буде здійснюватися за рахунок інших напрямків використання бюджету;* індустріалізація; Необхідність індустріалізації, промислового розвитку країн пояснюється наступними: а) розвиток промисловості дозволяє збільшити загальний обсяг ВВП; б) промисловий розвиток стимулює приплив в країну іноземних інвестицій; в) промисловий розвиток в противагу розвитку с/г дозволяє зменшити коливання в економічних показниках країни; г) ціни на промтовари мають тенденцію до стабільного зростання на світовому ринку. Противагу с/г товарам, які мають тенденцію до цінових коливань;* індустріалізація може привести до виникнення соціальних напруг в суспільстві. Це пояснюється тим, що переміщення людей із сільськогосподарських районів до міст потребує великих витрат на створення соціальної інфраструктури; не всі люди, що будуть переміщені можуть адаптуватися до життя у великих містах;* внаслідок розвитку промисловості можуть бути упущені можливості в розвитку с/г, що створить погрозу для економіки країни. Багато країн світу успішно розвивається, маючи ефективне сільське господарство.

3) рівновага зовнішньої торгівлі – держава здійснює регулювання зовнішньої торгівлі з тим, щоб забезпечити баланс між експортом та імпортом, і тим самим забезпечити торгівельний баланс країни; 4) визначення стратегії розвитку країни. Може бути дві альтернативні стратегії розвитку країни: - імпортозаміщення(країна срямовує свої зусилля на те, щоб замінити імпорт власним виробництвом); - експортоорієнтований розвиток. З точки зору теорії відносних переваг такий напрямок є більш ефективний; 5).контроль за цінами. Країни можуть здійснювати ДР з тим, щоб обмежити експорт товарів і зберегти своє монопольне становище на світових ринках і відповідний рівень цін. Але при цьому може бути наступне: а) в інших країнах можуть бути розроблені сентитичні замінники товарів; б) країни можуть обмежувати експорт товарів з тим, щоб отримувати низький рівень цін на внутрішньому ринку. Але низькі ціни не стимулюють розвиток вир-ва. Обмеження експорту може привести до довгострокової втрати зовнішніх ринків. 6)справедливість. Різні країни по різному впроваджують регулювання тех. норм, екологічних стандартів тощо. Тому, коли імпортуються товари, виникає ситуація, що їх імпорт може бути обумовлений різними випадками. 7)політичні цілі. Питання держ. рег-ня можуть стосуватися не тільки економічних, а і політичних. Вони можуть бути пов’язані з захистом тих галузей, що впливають на обороноспроможність країни, можуть бути пов’язані з тими галузями, які забезпечують політичні угоди тощо.