98.Індіанські народи південної Америки.

А) Андський регіон. 1)Чіпчімуїски,основна група етносів чіпчі ( самоназва – муїски) Чіпчі: кабікарі, брібрі, гуаймі, коайкері, гуатусі. Належать до Американської підраси, монголоїдної раси, розмовляють мовами макрочіпча. Примітивне мотичне землеробство. 2)Інкська підобласть. Самоназва – кечуа. Відносяться до Американської підраси, монголоїдної раси. Розмовляють на мові кечуа, що належить до андо-еваторіальної групи індіанських мов. Зрошувальне, мотично-палочне землеробство. Вони приручили ламу і альпака. 3) Арауканська підобласть. Араукани відносяться до американської підраси, монголоїдної раси. Розмовляють діалектами арауканської мови. Розрізняють 4 групи арауканів: пікунчі, могучі, уїльїчі, пеуенчі. Підсічно-вогневе землеробство,полювання. Б)Амазано-бразильська область. Аравакські етноси ( гуахіри, мачітенги, араваки, кампи)мовами андо-екваторіальної мовної групи , карибські етноси (пари, галіби, ваваї, макущі, уаяни, макирітари) мовами жепано-карибської мовної групи. Підсічно-вогневе і мотижне землеробство, що доповнювалось збиральництво, рибальством та мисливством, ляни, живуть на пн. від Оріноко (гуахибі, чірікоани, ярури) розмовляли ізольованими індіанськими мовами. В) Східнобразильський. Мови: жепано-карибської мовної групи, андо-екваторіальної мовної групи. Ботокуди, крікати, крахи, апарієкри, рамкокамекри. Зародкові форми землеробства. В основному жили полюванням, збиральництвом. На плато Чако живуть чаки (гоайкури, матако-матагуаї, лули-вілели, маскої, самуки) займались полюванням і збиральництвом.Г) Пд .пд.Америки. область Патагонія. Племена розмовляли мовами жепано-карибської мовної групи, андо-екваторіальної мовної групи. Тупігуарані (землероби), чаруаї, етноси хетіїв, південніше проживали пуельчі, а ще південніще техуельчі (патагонці) ( мисливці і збиральники). На архіпелазі Вогненна Земля живуть ізольовані народи, такі як они, алакалуфи, ягани.

99. Етнічна історія народів Південної Америки в період вгв.

Майя – У VII-IX ст.. міста-держави майя були підкорені майя мовними толь теками та їх союзниками. Вони десь у 1185 р. створили державу зі столицею у м. Чічен-Іца. З сер. XIII ст.. в Юкатані домінувало м. Майяпан. У 1441 р. м. Майяпан упало під ударами об’єднаних військ повсталих міст. Єдиний Юкатан розпався на незалежні держави, що вели між собою постійні війни. З міст-держав майя у XV ст.. найбільш відомими були: Шуні, Сотута, Іцмаль. На півдні Юкатану та в гірських районах Гватемали культура майя розвивалася самостійно. Гірські райони Гватемали були підкорені іспанцями.

Ацтеки - В 13ст в долині Мехіко зявляється плем’я теночків (ацтеків). у 1325 – осіли на о.Тескоко. Тут вони заснували поселення Теночтетлан, нині – Мехіко. у 1428 в ацтеків раньодержавне утворення. 1440 – Мотесума, підкорив всі етноси долини Мехіко, його наступники підкорили цент, пв і зх частини суч Мексики. 1503 – Монтесума ІІ. Гос-во. В 16 ст існували лише зовнішні ознаки колишнього поділу на роди і фратрії.

Мексиканці – почали складатися в результаті етнорасового та культурно-побутового змішання іспанських завойовників з ацтеками, майа, сапо теками, міштеками. У Мексиці на той період (1570) проживало лише 6,5 тис. іспанців, половина з них в Мехіко. У 1646 р. загальна чисельність іспанців налічувала 13.8 тис. чол., що посідали адміністративні посади.

Гондурасці, нікарагуанці, костаріканці, панамці.