38. Господарська діяльність і культура харчування народів Південно-східної Азії: житло, одяг, зачіски, головні убори.

Самий поширений ГКТ-тип мотичних землеробів, рибальство виконує допоміжну роль, осн заняття-плужне землеробство. Головна к-ра-рис. Виращ також бобові,технічні культури. Осн знаряддя-плуг, серпи, ножі. Тваринництво розвинуто слабо. Худобу використ в якості тяглової сили. Рис,риба, овочі, фрукти, рослинне масло- основні продукти харчув. М’ясо їдять рідко, тільки по святам. Найчастіше їдять м’ясо птахів. Будинки на сваях, на які настилається підлога, встан стіни і дах. Матеріал-бамбук.

Одяг: В’єтнам – чоловіки – набедрена пов’язка, широкі штани, коротка куртка,на голову надівали конусообразний капелюх; жінки-ковта,довгі штани, плетений капелюх. Лаос-

ч- широке полотнище тканини,яке оберт навколо бедер,його конец пропускається між ніг сполучається вид штанів. Плечі-накидка. Коротка стрижка. Бірманці. Рубашка, капелюх, куртка. Ж- теж саме, що у ч тільки його покрій ширше. На голову-бархатний платок,чи батікова чорна шапочка. Кхмери- кусок тканини,який обгортається навколо бедер,і пропущений між ніг і куртка.

39. Духовна культура народів Південно-східної Азії: вірування, табу, релігії, специфічні культи.

Більшість народів Індокитай(Тайванці, бірманці, в’єтнамці, та ін) сповідують різні напрями буддизму, з великою кількістю самих різних пережитків давніх вірувань, аграрних культів, культів предків, магічних уявлень і т.д. Більшість жит Малайзії та Індонезії мусульмани-суніти. Своєрідна релігія жителів о. Балі, яка являла собою суміш буддистських і індуїстських вірувань. Племена мисливців-збирачів зберігають давні вірування в стихійні сили природи, духів. В зв’язку з магічними уявленнями побутув полювання за головами. У в’єтнамців поширені різні жанри епічних творів, різноманітні народні пісні і танці. Багатий фольклор в Таїланді, успіхом корист театральні вистави. Театр кукол, жестів.

40. Народні та національні вірування

Нар.релігії – р-ї, що виникли в наслідок поступового розвитку спільнот. Під впливом зовнішніх обставин, зі зникненням народу, зникає й його релігія. При конструкту ванні еволюції народу релігія стає загально нац явищем (Індуіз, Даосизм, Синтоїзм), тобто із народної Р→національна (вищий ступень розвитку етнічної Р). Типол хар-ки нар. Р.: 1.результат релігійного синтизу родоплемінних культів; 2.суцільний політеїзм; 3.вони збіжні(співпадіння етн та рел кордонів); 4.виокремлення 2х комплексних ідей: для народних мас і верхівки. 5.основні об’єкти поклоніння-боги(спочатку-зооморфізовані, потім-антропоморфізованні). 6.обовязковість і складність жертвоприношення; 7.відсутність храмів і знань про родоначальників. (Винятки: Єгипетська іцив Майя.); 7.зародження вчення про посмертну винагороду. Нар.Р-ї: 1.Ст.Єгипет; 2. Месапотамії; 3.Малої Азії; 4.Сх.Середземноморя 5.Д.Грецька; 6.Давньоіранські; 7.Давньоукр. Нац.Р – р-і вірування і культовії дії притаманні тому чи ін народу або нації, як правило в нац р. Етнічні та конфесійні кордони співпадають. Існуючи на етн груннті нац.Р. переплітаються з традиціями, звичаєма, культурою народів. Впливають на ментальність, сприяють збереженню етносу, перешкоджають його культ асиміляції. Особливості: 1.велики масштаби впливу - всі шари населення. 2.висока живучість(існують і сьогодні, хоча створенні іще до н.е.) 3.поява серед них монотеїстичних. 4.спрощення ритуалу жертвопринесення(відмова від прин в жертву тварин і рослин). 5.розвинутість вчення про загробну відплату(рай,пекло). 6.наявність родоначальника. 7.храми,проф. служ культу. 8.держ-ідеол використання. Нац.Р.:Індуїзм, Сикхізм, Джаїзм, Даосизм, Конфуціанство +етнодержавні(Іудаїзм, Синтоїзм).