88. Давні цивілізації Мезоамериканського регіону.

Майя – У VII-IX ст.. міста-держави майя були підкорені майя мовними толь теками та їх союзниками. Вони десь у 1185 р. створили державу зі столицею у м. Чічен-Іца. З сер. XIII ст.. в Юкатані домінувало м. Майяпан. У 1441 р. м. Майяпан упало під ударами об’єднаних військ повсталих міст. Єдиний Юкатан розпався на незалежні держави, що вели між собою постійні війни. З міст-держав майя у XV ст.. найбільш відомими були: Шуні, Сотута, Іцмаль. На півдні Юкатану та в гірських районах Гватемали культура майя розвивалася самостійно. Гірські райони Гватемали були підкорені іспанцями.

Ацтеки - В 13ст в долині Мехіко зявляється плем’я теночків (ацтеків). у 1325 – осіли на о.Тескоко. Тут вони заснували поселення Теночтетлан, нині – Мехіко. у 1428 в ацтеків раньодержавне утворення. 1440 – Мотесума, підкорив всі етноси долини Мехіко, його наступники підкорили цент, пв і зх частини суч Мексики. 1503 – Монтесума ІІ. Гос-во.

89. Майя: етнічна історія, господарство, культура, наука, соціальна організація.

Тропічні ліси Мексики, Гватемали і прилеглі області Белизу, Зх.Гондурасу і Зх.Сальвадору. етноси: лакандони, чали, чонтали, чорти, чухи, цельтали, цокали, тотіки, хокальтеки, кіче, успантеки та ін. бл.3 млн. Мови належать до мовної групи пенуті і поділяються на дві групи – майя і кіче. Предки прийшли с пн у 4-3тис до н.е. на Юкатан і Гватемалу. Вже у 2 тис до н.е. в районі Варакруз і Табаско майя створили 1 цивілізацію Америки. Га поч. 1тис н.е. на основі підсічно-вогневого землероб почала формуватися цивілізація давніх міст-держав майя. У 7-9 підкорені толь теками, імами і тутульшивами, вони десь у 1185 створили державу зі сталицею у місті Чічен-Іца. сер 13ст в Юкатані домінувало місто Майяпян, 1441 – Майяпян упало під ударами об’єднаних міст, Юкатан розпався на воргуючі незалежні держави. 1524-1528 – гірські райони Гватемали, 1528-1546 – Юкатан, підкорили іспанці. Рік на 2 сезони – сухий(листопад-травень), дощовий(червень-жовтень). кілька десятків сортів кукурудзи, томати, батат, квасоля, гарбузи, какао, тютюн, кактуси тощо. Тваринництво-слабо, розводили індиків і собак, яких вживали, важлива роль бжолярства. Полювання і рибальство – колективне. Основні знаряддя – лук стріли, спис, дротики. Соц. ор-я. Жили селами, чиї жителі складали сільську общину, що зберігали чимало пережитків родового ладу; земля належала общині; виділялись вже заможні і багаті. Община виконувала багато повинностей. Значний прошарок – раби; джерело – війни, злодії, боржники – найважча праця. Правлячи прошарок знать і жерці. Сімя перехідна від парної до моногамної. Місто-держав очолював халач вінік(велика люди). Р: в пантеоні особлива роль бога неба Іцамна і його дружи – богиня врожаю – Іш Чель. На початку нашої ери винайшли ієрогліфічне письмо перші написи дат 4 ст. Календар – 18 місяців по 20 днів+5 додаткових. Серед літературних надбань, збірник текстів – „Чілам Балам”. Театр, з професійними акторами в масках; Кам’яна архітектура, скульптура – фреска; ювелірне ремесло, художнє ткацтво, різьба по дереву.

90.Ацтеки: етнічна історія, господарство, культура, наука, соціальна організація. Самоназва масеуалі – мисливці на оленя. Американська підраса вел м/р. Розмовляють кількома діалектами мови насталь ацтеко-таноанської мовної групи. Нині ⅔ з 1,1 млн ацтеків розмовляють іспанською. В 13ст в долині Мехіко зявляється плем’я теночків (ацтеків). у 1325 – осіли на о.Тескоко. Тут вони заснували поселення Теночтетлан, нині – Мехіко. у 1428 в ацтеків раньодержавне утворення. 1440 – Мотесума, підкорив всі етноси долини Мехіко, його наступники підкорили цент, пв і зх частини суч Мексики. 1503 – Монтесума ІІ. Гос-во. Палично-мотичне землероб; штучне зрошення, різні види добрив, на озерах плавучі сади; розводили собак, індиків, гусей і качок. Чудові мисливці і рибалки, використовували лук стріли, дротики і пастки. Ремесло: тканини в основі яких затикали пір’я, дерев’яні вироби, обробка каміння, ювелірні вироби. Різні племена на різному етапі соц розвитку, на початок ісп експансії склалося державне утворення. В 16 ст існували лише зовнішні ознаки колишнього поділу на роди і фратрії. Сімейні общини в містах, у селах – сусідські. Починає складатися п/в на землю, чому сприяли грабіжницькі війни, торгівлі і поширення рабства; рабі не лише полонені, але й зрадники, грабіжники, боржники. Покорялись богам землеробства і стихій природи, головний бог-бог війни(Тескатліпок). Лікарі-лікують хвороби серця, знали ієрогліфічне письмо, яким записували істор., педагогічні трактати, священні календарі і гімни.