- •3. Техніка орг-ції консульт зустрічі клієнта з п-к.
- •4.Психологическое консультирование и психотерапия
- •7. Організація та проведення психологічного консультування.
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •35. Постановка та розв'язання терапевтичного завдання
- •36.Результативність консультативної роботи
- •37. Технологія консультативної взаємодії
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання-фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •2) Техніки відображення
- •3) Відображення значень
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •46. Рефлексивне слухання
- •47.Навички заохочення мовлення
- •48. Поняття про парафразу (д. Трунов)
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань.
- •51. Техніки відображ почуттів.
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психотерапевтичний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом як індикатори псих. Проблем
- •60. Використання активізації несвідомих процесів в проц. Конс.
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •62. Інтерпретація сновидіння як ключ до розв'язання психологічних проблем
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат ( питання 67-75)
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80.Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •84. Поняття про психосоматику: сутність, концепції, приклади.
- •85. Трансове навіювання в консультуванні
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етапи, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •97. Предоставление консультации работникам детских учреждений.
- •98. Тілесність як індикатор психологічних проблем.
- •99 Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови психологічних гіпотез.
- •100. Біосинтез, біодинаміка та їх використання в консультативній практиці.
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •109.Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •113. Особистісні зміни в консультативному процесі ( Ягнюк – журнал «Пси» )
- •114. Способи побудови продуктивного діалогу (Фанч)
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •117. Погодин:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
Кожна конкретна ситуація вимагає індивідуального дослідження, тому консультант може покладатися лише на інформацію, самостійно, „тут і тепер" зібрану (результати діагностики).
В консультуванні говорять про нетестову діагностику, тому що спеціальні засоби перевірки тієї чи іншої інформації майже не використовуються. Способів збору інформації багат: калібрування вербальних та невербальних реакцій клієнта, аналіз функціонування репрезентативних систем. Консультант консолідує інф. в психологічні ключі, які дають змогу виділити змістовні моменти, що сигналізують про проблемність. Вони стимулюють появу гіпотез, продукують питання, які забезпечують прогресивне просування консультативного діалогу.
Виділяють: 1) вербальні психологічні ключі (слова та фрази, що несуть певне емоційне навантаження, часто повторювані твердження, які нагадують рефрен); 2) невербальні ключі (зміни настрою в певні моменти бесіди чи при обговоренні певних тем, промовисті пози, специфічні жести та міміка).
Досить інформативними є неконгруентні реакції: 1)між різними формами невербальної поведінки, 2)між твердженням та невербальною поведінкою; 3)між твердженням і контекстом; 4)між двома заявами; 5)між тим, що людина каже, і тим, що вона робить 6)між людьми; 7)між клієнтом і ситуацією.
Способи «піймати» психологічні ключі: 1)консультант формує їх в процесі уважного спостереження за людиною; 2)знаючи, як переживається та чи інша проблема взагалі, він має змогу завчасно сформувати список ключових слів, що визначать логіку певної теми. Ф.Фанч пропонує продумувати список понять, що описують якусь заплутану, туманну область життя клієнта.
44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
„Основою ефективного інтерв’ювання є здатність вислуховувати і розуміти клієнта” (А. Айві) Серед навичків ведення консультативного інтерв’ю вирізняють:
1) Техніки прояснення інформації (45)
- рефлексивне слухання (46)
Рефлексивне слухання передбачає певні установки і форми поведінки: загальна установка по відношенню до партнера(„Я турбуюсь про вас і тому щиро цікавлюся усім, що відбувається з вами..."), вербальні і невербальні форми поведінки(„Я слухаю вас..."). Воно дає більший психотерапевтичний ефект. Успішна реалізація рефлексивного слухання супроводжується зоровиймконтактом та мовою жестів.
- заохочення мовлення (47)- комплекс вербальних та невербальних стимулів консультанта, які спонукають клієнта до мовлення: 1) короткі стимули("Так", "Ага"); 2) перифраз - коротка репліка призначена для уточнення смислу сказаного; 3) виділення інтонацією слів, наповнених психологічним смислом; 4) Переповідання - перефразування з використанням ключових слів; 5) підсумовування, або резюмування.
- мікронавички зясування та уточнення інформації. Заохочення, активізація клієнта.
- мікро навички розпізнавання емоційних преживань. Потрвбно концентруватися на словах і виразах, поведінці Кл, власними відчуттями.
2) Техніки відображення
- відображення почуттів - навичка ведення інтерв'ю, зорієнтована на спостереження за будь-якими проявами емоцій клієнта з метою повернення йому його ключових переживань, що мало усвідомлюються, але відіграють важливу роль у розвитку його труднощів. Відображаючи почуття, ми додаємо дуже суттєву для клієнта інформацію, якою він досі нехтував. Особливо це необхідно у тих випадках, коли почуття заплутані або змішані.
- фокусування - специфічна форма уваги, звернена всередину, в тіло.
- емпатійна відповідь. Емпатія - це стан емоційного вживання у почуття іншої людини, специфічний вид розуміння іншого через ототожнення з ним та його переживаннями.Відповідь з урахуванням переживань клієнта називають рефлексивною, або емпатійною.