![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •3. Техніка орг-ції консульт зустрічі клієнта з п-к.
- •4.Психологическое консультирование и психотерапия
- •7. Організація та проведення психологічного консультування.
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •35. Постановка та розв'язання терапевтичного завдання
- •36.Результативність консультативної роботи
- •37. Технологія консультативної взаємодії
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання-фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •2) Техніки відображення
- •3) Відображення значень
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •46. Рефлексивне слухання
- •47.Навички заохочення мовлення
- •48. Поняття про парафразу (д. Трунов)
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань.
- •51. Техніки відображ почуттів.
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психотерапевтичний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом як індикатори псих. Проблем
- •60. Використання активізації несвідомих процесів в проц. Конс.
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •62. Інтерпретація сновидіння як ключ до розв'язання психологічних проблем
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат ( питання 67-75)
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80.Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •84. Поняття про психосоматику: сутність, концепції, приклади.
- •85. Трансове навіювання в консультуванні
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етапи, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •97. Предоставление консультации работникам детских учреждений.
- •98. Тілесність як індикатор психологічних проблем.
- •99 Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови психологічних гіпотез.
- •100. Біосинтез, біодинаміка та їх використання в консультативній практиці.
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •109.Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •113. Особистісні зміни в консультативному процесі ( Ягнюк – журнал «Пси» )
- •114. Способи побудови продуктивного діалогу (Фанч)
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •117. Погодин:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
98. Тілесність як індикатор психологічних проблем.
Роботу з тілом в психотерапевтичних цілях використовують в різних напрямках психотерапії. Однак найбільш повно робота з тілом представлена в тілесно-орієнтованій психотерапії. Вона відрізняється від інших напрямків тим, що тут спілкування психотерапевта з клієнтом здійснюється не мовою слів, а мовою тіла. Її головна (і єдина) задача: зробити людину максимально адаптивною в її соціумі.
дів психоаналітичного товариства.
Види контакту в ТОП:
Звичайний (частина тіла до частини тіла).
Безконтактний (немає дотику): для тривожних і чутливих людей, травматиків.
Фул-контакт (максимальний дотик). Це завжди провокація.
Закони контакту в ТОП:
Гомеопатичний: Найменший за площею та силою дотик дає найбільше за амплітудою переживання.
Закон безпеки: контакт терапевта та клієнта завжди має бути однозначним.
Все, до чого ми торкаємося, торкається до нас.
Тілу абсолютно байдуже, хто торкається, йому важливо як!
Всього Райх виділяв сім сегментів тіла, які у випадку виникнення в них відповідних „м’язових зажимів” блокують природне протікання „вегетативної енергії”, перетворюючись в кільця „м’язового панцирю”:
1. Очі (включаючи мімічні м’язи навколо очей та лобний м’яз). Тут блокуються емоції, пов’язані зі стресом („пусті очі”, „мертвий лоб”), відображаючи загальний стан напруження, бажання відгородитися від оточуючого світу, „не бачити”, не помічати проблем. Тут також локалізуються головні болі, пов’язані з перевтомою. Нерідко це інтелектуальне перенавантаження – інформаційний стрес.
2. Рот (включаючи м’язи підборіддя, горла та потилиці). Тут блокуються емоції плачу, гніву, крик, гримаси, рефлекторні дії смоктання та кусання.
3. Шия (включаючи глибокі м’язи шиї та язик). Блокується крик, гнів, плач („комок” в горлі).
4. Груди (включаючи весь грудний відділ та руки). Блокуються як негативні емоції (гнів, печаль) і агресія, так і вираження позитивних почуттів – сміх, пристрасність.
5. Діафрагма (включаючи сонячне сплетіння та внутрішні органи черевної порожнини). Блокується сильний гнів, а також тривога, образи та закомплексованість в спілкуванні.
6. Живіт (включаючи м’язи черевної стінки, а також м’язи спини). Блокуються, з одного боку, злість та агресивність (комплекс переваги), з іншої – страхи.
7. Таз (включаючи м’язи тазу та ноги). Блокується в першу чергу сексуальне збудження, а також частково тривога, гнів, фрустрована агресивність та прагнення до домінування.
99 Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови психологічних гіпотез.
Концепция «разума тела» основана на вере в единство и целостность каждого человеческого существа.Существует природная связь между разумом и телом. Что бы вы ни держали в своем уме, все отразится в вашем физическом теле. Беспокойство и стрессы привели к новым смертельным заболеваниям, высокому кровяному давлению, поражениям сердца и нервной системы, к раку. Боли, которые терзают физическое тело, —это вторичные болезни.
Твердые ткани (кости) формируют каркас, на котором строится тело, подобно тому, как формируются пласты горной породы в недрах земли. Это основополагающий фактор, центральное ядро нашего физического существования.
К мягким тканям (плоть: жир, мышцы, нервы, кожа и внутренние органы)-эти структуры ответственны за телосложение и рост, внешний вид и силу, нервную уравновешенность и нормальное функционирование. Мягкие ткани напрямую соотносятся с нашей ментальной энергией, — мы мыслим и, следовательно, существуем, — и выражают непрерывные внутренние перемены. Мышцы являются средством, обеспечивающим передвижение костей, структур твердых тканей, и изменяют нас в соответствии с нашей интуицией и пониманием.
Жидкость - создают волнение, теплоту и энергию, как, например, это случается, когда к нашим губам, соскам и половым органам приливает кровь, и мы чувствуем любовь, возбуждение и стремимся разделить это чувство с другим человеком.
Левая половина головного мозга в действительности контролирует правую половину тела. У мужчин проблемы правой стороны тела могут служить отражением неудач в конкуренции или в проявлении других аспектов мужественности. У женщин правая сторона может отражать противоречия, связанные с карьерой и включением более мужественного, настойчивого характера в стереотип женственности.
Правая сторона головного мозга связана с левой половиной тела и отражает женское начало. Проблемы с левой стороной у мужчин могут указывать на трудность выражения своих способностей в деле воспитания детей, на умение плакать или утешать. Они могут указывать также на трудности в восприятии, особенно в восприятии любви, а также в выражении эмоций. У женщин эти же признаки могут свидетельствовать о затруднениях в выражении женственности или о нежелании быть женщиной и следовать женским стереотипам поведения. Голова —существует прочная связь между нашими психическими чертами и конфликтами, с одной стороны, и духовной энергией, с другой.
Плечи отражают самый внутренний аспект деятельной энергии, выражающий то, что мы чувствуем, что думаем о своей жизни; делаем ли мы то, что нам действительно хочется, или же мы сопротивляемся нашей деятельности. они отражают действие.