75. Визначення пріоритетів в процесі консультування

Найчастіше людина потерпає від психологічної скрути тоді, коли їй важко спланувати свої дії в напруженій ситуації або зробити вибір. І хоча завдання визначити пріоритети"ставиться клієнтом не часто, консультативних ситуацій такого плану чимало. Способи непрямо визначити пріоритети:

1)знаходячись у позиції нейтральності, чітко і ясно виражає свої судження з деяких конкретних питань („Ваша сім'я так драматично покидала дім свекрів, що тепер думати про повернення - це зраджувати себе, свою самостійність")

2) в ході розмови надає більше підтримки одній тенденції, на противагу іншій.

3) серед альтернатив клієнта з'являється ще кілька можливих конструктивних варіантів або прояснюється ситуація з тим, де і коли сформувалися обмеження і як їх усунути

4)навчання відкритого формування переконань, які структурують ситуацію. Особливої цінності набув. лог. висновки, що упоряди. інф. за усталеними алгоритмами мислення.

Щоб визначитися з пріоритетами, потрібно інколи просто сформувати чіткі уявлення про той результат, котрий хоче отримати людина від консультації і від життєвої ситуації взагалі. Методика чітко сформульованого результату (нейро-лінгвістичне програмування).

Є сенс, по-перше, відшукати і перевести в усвідомлення "вторинну вигоду", по-друге, забезпечити такий стан справ, щоб реалізація вигоди стала можливою не лише травматичним способом, як було досі.

Крім прояснення вторинної вигоди, в нейролінгвістичному програмуванні здійснюють так

звану перевірку на екологічність,Щоб здійснити перевірку на екологічність, виявити вторинні вигоди - техніка дослідження наслідків (логічний квадрат) пропонують поставити такі чотири запитання ( питання розташовані по квадрату):

- „Що станеться, якщо це станеться (проблеми та досягнення)?";

- „Що станеться, якщо не станеться (вторинна вигода)?";

- „Чого не станеться, якщо це станеться (перспективи)?";

- „Чого не станеться, якщо це не (страхи)?".

Відповідаючи на ці запитання, людина краще бачить те, як узгодиться її нова поведінка, стан, настрій з оточенням, відшукує такі грані ситуації, які на початковому етапі обговорення були не явними.

76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування

Маєвтика або метод „повивальної бабки” застосовується щоб досягти інсайту шляхом недирективної трансформації установок клієнта.

Суть м-ду: якщо один з співрозмовників хоче передати щось іншому, то він так організовує комунікацію, щоб його партнер сам у процесі розмови дійшов бажаного висновку. Народжені таким чином думки, враження, переконання повністі асимілюються особистіст і стають основою для перебудови внутр картини світу.

Набула популярності модифікація „сократичного діалогу”, яку запропонував Кречмер: виведення третього рішення після двох протилежних. Консультант доводить думку клієнтки до абсурду, потім йще раз, тільки тоді клієнт здатний тверезо оцінити ситуацію.

77. Позиції віддзеркалення в консультативному інтерв’ю.

Можна говорити про наявність трьох позицій сприйняття:

1 позиція (асоційована) - сприйняття та оцінка подій з власної системи цінностей,

асоціація з самим собою. Людина говорить, користуючись займенниками першої особи: „Я слухаю", „Я відчуваю";

2 позиція (дисоційована) - оцінка подій з точки зору іншої людини, заснована на її

системі цінностей, асоціація з іншою людиною (об'єктом).

Людина говорить, користуючись займенниками другої особи: „Ти відчуваєш". Щоб

спонукати когось на перехід до 2-ї позиції, ми зазвичай кажемо: „Уяви себе на його (моєму) місці, як би ти себе почував?";

З позиція (відсторонена) - сприйняття навколишньої дійсності з незалежної, нейтральної, безпристрасної, об'єктивної точки зору. Як правило, щоб опинитися в 3-ій позиції, використовують займенники третьої особи: „Він думає", „Вони хочуть". Ця позиція передбачає погляд на себе та на все навколо як на елемент системи (один з об'єктів), що дозволяє максимально об'єктивно аналізувати всі частини та зв'язки системи.

Метапозиція – позиція мухи на стелі.

Несвідомо кожна людина повсякчас здійснює багаторазові переходи від однієї до іншої позиції сприйняття. Однак є люди, для яких якась одна позиція є більш звичною та зручною. Завдання консультанта - вміло спонукати людину до використання усіх трьох позицій і в такий спосіб досягти найбільш об'єктивного та безпристрасного погляду на речі.

Децентрація лежить в основі так званих навичок дослідження в консультативному процесі. Першочерговим завданням є спільний перехід з позиції в позицію саме з метою якнайкращого рефлексування консультативного процесу, того, що „тут і тепер"

відбувається.

Звичка відсторонено сприймати те, що відбувається в ході бесіди, дозволяє консультантові зрозуміти: оскільки для клієнта він є практично не знайомою людиною, то ставлення клієнта до нього викликано не якимись особливостями консультанта або його поведінки, а, скоріше, провокується клієнтом і виражає деяку загальну тенденцію у його ставленні до людей або тих чи інших сфер життя. Таким чином, є сенс відмічати для себе наскільки маніпулятивною, претензійною, неадаптивною, залежною і так далі є позиція клієнта.

Вміння децентруватися самому та „жонглювати" точками відображення проблеми у клієнта дає не тільки миттєвий, але й пролонгований ефект. Ця інтелектуальна здатність формується аналогічно іншим когнітивним здібностям і забезпечує більш об'єктивну та повну інформацію про життя, підвищує стресостійкість особистості та зменшує фрустрованість, боза теорією П.В.Симонова, дозволяє скоріше подолати інформаційний дефіцит.