7. Організація та проведення психологічного консультування.

Варто умовно розділити консульт бесіду хоча б на 2 частини: дослідницько-діагностичну та терапевтичну частину.1 ч - створення рапорту (довіри), активне слухання, зібрання інфо, рішення, висновки. 2 ч - більш технічна, є елементи формування навичок, тренінгу, корекції. У 1 ч також виділ скарга, усвідомл проблема, формул потреба, вираж почуття, вивч установки щодо себе та оточення, аналіз та пророка глибоких почуттів, інсайт.

Переважна більшість авторів пропонує 5крокову модель інтерв'ю (Р.Мей): 1) 5-10 хв: встановл. контакту, аналіз скарги; 2) 15-20: сповідь, аналіз психол ситуац, збір інфо; 3) 10-15: тлумачення, ідентиф пробл; 4) 10-15: трансформація ос-ті, формулюв консульт завдання, пошук ресурсів; 5) 15: практ допомога, перехід до дій.Психол робота повинна мати завершений вигляд, логіку. Консульт сесія триває приблизно 50-80 хвилин. 2-3 інтерв'ю може починатися з корекційної роботи. В кінці бесіди потрібно виділити хоча б кілька хв, щоб підбити підсумки зробленого та узгодити спільні плани, отримати зворотний зв'язок та попрощатися.

8. Місце та специфіка тлумачення сновидінь в психологічному консультуванні. (Юнг, Джонсон). Завдання снів – відновити психол баланс. Фрейд: сни – найкорот. шлях у підсвід. Слабшають захисні мех-ми "Я" і відкрив. приховані бажання, пережив. Принципи роботи: - С. є індивідуальний; - говорить тільки про сьогодні., актуальні події; - при трактув. символів не варто забувати про природну функт. навантаж.і предметів, явищ, побачених у сні; - інтерпрет. сюжет сну в заг. вигляді, а не окремі символи. Категорії С.: 1) задовол. бажань, що не реально в дійсності. 2) попередж. про небезпеку. 3) терапевт. сни, в яких програється найгірший варіант розвитку подій. 4) Сни - кошмари. Ці сни служать для здобуття сил у боротьбі з чимось новим і невідомим. 5) Панічні - розплата за недозволені дії і думки. Робота зі С.: 1. Пошук асоціацій (основа для тлумачення). 2. Прив'язка образів снів до внутр. динаміки. 3. Тлумачення (1+2). 4. провед. ритуалів з метою конкретизації сну. Відновл. зв’язку з несвідом.

9. Прийоми емоційної підтримки клієнта: а) вираз позитивного ставлення до людини; б) підтримка зусиль виконати намічене в строк; в) вираз розуміння труднощів, що виникають при виріш завдань; г) вираз упевненості в успіху; д) вказівки на те, що людина, яка потребує ЕП, володіє необх ресурсами для досягнення своїх цілей. Метою застос клієнт-центрован. підходу є заохочення людини, яка потребує ЕП, до розповіді про її проблеми та створення умов для діалогу. Прийоми: 1. заохоч згадки подробиць пробл сит; 2. неверб та верб співчуття, розуміння; 3. звернення до думок і переживань; 4. заохочення виражен почуттів; 5. висловлювання розуміння і прийняття почуттів клієнта. Слід уникати оцінок переживань самої людини, якій надається ЕП, і людей, які залучені в ситуацію. Марною є спроба відволікти від неприємних переживань і почуттів, їх ігнорування.

10. Види психологічного консультування та їх специфіка. 1) Індивід. та групове конс-ня. ІК - бесіда з клієнтом наодинці, обговор жит проблеми. Клієнт отримує можливість усвідомити, ширше глянути на сит., змінити своє ставлення до події і свою поведінку. ГК - полягає у вирішенні якої-небудь проблеми або в заохоченні вираження пригнічених емоцій у психотерап. групі. Найбільш частий варіант - сімейне конс-ня. 2) Очні або анонімні (тел довіри). Хар-ся неявністю наданої допомоги. Тут клієнту легше обговорювати особисті проблеми, в т.ч. й пов'язані з секс. сферою міжособ. відносин. Клієнт має право на переривання контакту, для цього - покласти трубку. Вийти з контакту при очній консультації значно складніше. 3) можна розділити на види залежно від особлив.проблем, з приводу яких зверт. до ПК: інтимно - особистісне, сімейне, психолого-педагогічне, ділове консультування (питання вибору професії, розвитку здібностей тощо). ІО: конфіденц., тривале. СК - вимагає знання психологом суті сімейн проблем, способів вирішення, бажано - на власному досвіді. ППК припускає наявність у конс-та педаг освіти та досвіду навчання та виховання. ДК – найб успішн кон-ти, які на власному досвіді добре знають ту сферу д-сті, в якій ведуть ПК.

11.Вимоги га обмеження щодо підготовки психолога-консультанта. Проф підгот П-К включає в себе, крім загальноосв. наук. підготовки, також і освоєння ряду розділів психології, що передбачають спеціалізацію у відповідній проф. області, в даному випадку - в області психол. конс-ня: 1. вивч. підготов. етапу ПК. 2. засвоєння інфо про зміст роботи П-К. 3.оволодіння методами роботи П-К з клієнтом. 4.ознайомлення з особлив. проведення ПК в наст. спец. обл..: сімейне конс-ня, ділове, психолого-педагогічне, інтимно-особистісне. 5. попрац. П-К під керівництвом більш досвідченого - супервізора. Також уважно ознайом. з організ. питаннями. Завдання П-К: • визнач. кола потенційних клієнтів, їх можлив. проблем. • підготовка матер. бази та документ. для початку практичної роботи.• Підгот та розповсюд інфо про роботу консультації серед потенц клієнтів. Передб. оволод прийомами спілкування з клієнтами, методами психодіагн. П-К не обов'язково знати все, що накопичено в науці. Однак бажано знати все, що може виявитися корисним у практ. роботі з людьми в ПК. П-К ще й організатор справи. Бажано навчитися тому, що стосується створення та орг-ції роботи ПК як установи. У практиці спілкування від П-К потребується вміння правильно сприйм і оцінювати людей, добиватися взаєморозуміння, встановл гарні взаємини і переконувати.

12. Вимоги, які пред'являються до П-К та його роботи. Власт ос-сті П-К: прояв глибокого інтересу до людей і терпіння в спілкуванні; чутливість до установок і поведінки ін.; емоц стабільність і об'єктивн; здатність викликати довіру; повага прав ін. 6 якостей ос-сті, необхідні П-К: довіра до людей; повага цінностей ін.; проникливість; відсутність упереджень; саморозуміння; свідомість профес боргу. Ефективний к-т - це зріла людина. Чим різноманітніший стиль особистого і проф життя, тим ефект буде д-сть. У ПК слід керуватися не формулами, а своєю інтуїцією і потребами ситуації. Такою є одна з найважливіших установок зрілого к-та. Вимоги до роботи: виконання проф обов'язків на високому рівні, підтримка проф майстерності та підвищення кваліфікації.

13.Специфіка практ психол допомоги - розділ 1: сутність ПК, філос.кон-ня, моделі допомоги, етика, предмет роботи, принципи надання психол допомоги. Моделі допомоги: директивна (в ролі наставника) і недирект. Принципи надання допом: 1.Пр. активності ос-сті, співробітництва. 2.Пр. діалогічності. 3. Пр. безумовного прийняття. 4. Пр. відповідальності. 5.Пр. технічності психол допомоги, тобто трактування психол пробл-ки як психотехнічної за предметом і методом. 6.Пр. системності. 7. Пр. позит переосмислення (реальність, здор. глузд). 8. Пр. компетентності. Правило: „Не зашкодь".

14.Сутність психологічного консультування: моделі, етика тощо. Консульт:- зорієнто на здорові сторонни ос-сті, - поліпшує псих. благополуччя, - на відміну від психотерапії може бути профілакт, - охоплює коло інтерперсонал. проблем на відміну від психотер, яка спрямована "вглиб",- є універсальним з т.з. викор різних підходів, методів. П-К допомагає дослідити та прояснити жит ситуацію клієнта, актуалізувати ресурси, щоб знайти вихід з складних обставин. П-К поєднує елементи діагностики та впливу. У полі зору П-К переважно поведінка та свідомість К. Робота П-К має бути спрямов на створення функціон. новоутворень усвідомлення та вміння їх використ. Як і психотерапія, кон-ня має бути надлишковим (чим більші зміни відбуд в свідомості клієнта, тим менш ймовірними будуть рецидиви).

15.Індивідуальне конс-ня як вид д-сті. Існув самост. галузі ПК аргумент. так: а) повна відмова від концепції хвороби і розгляд людини як тої, що має психол труднощі; б) Попередня консульт робота може запобігти більш серйозним психотер наслідкам; в) психотерапія спрямована "вглиб" (інтра), ПК - охоплює коло інтерперсон. проблем; г) П-К допомаг знайти ресурси клієнта; Отже, специф. ПК як окрем виду психол допомоги визнач. особливостями проблематики, немедичною парадигмою в розумінні клієнта, змістом і методами д-сті. Цілі: особисте благополуччя клієнта. Інд. конс-ня - вид спеціально організ спілкування, у процесі якого П-К допомагає К. дослідити і прояснити свою жит ситуацію, актуалізувати додаткові ресурси, щоб знайти вихід із складних обставин. Рез-т: інсайт (З.Фрейд), просто "сповідь" (Р.Мей) тощо.Коротка тривал – 5-6 зустрічей. (також №1)

16.Філософія консультування Кредо - допомогти людині надати допомогу собі. Повна відмова від концепції хвороби урівнює клієнта і консультанта, знімає відпов-ть за рішення. Коли людина приходить по допом, це означає, що є потреба звернутисядо себе внутр., подивитись збоку на те, що відбув, проаналіз можливі альтернативи. Не підходять друзі, родичі – потрібна нейтральна сторона.

П-К не варто брати на себе більше, ніж може зробити людина. Клієнти різняться не лише тим, наскільки готові до душевної роботи. Важить і той життєвий шлях, який вони мають за плечима. За допом. П-К клієнт засвоює нову філос, світоглядну основу, за якої стають можливими розв'язування проблеми, подолання кризи та ін. Якщо П-К вузько зосереджений лише на 1му вимірі, то ефект від його роботи буде незначним і нетривалим. Якщо в більшості терапевт. напрямів цілі психотерапії формуються в термінах „від", то філософія консульт. Має формуватися в термінах „до".

17. Теоретичні засади консультування. ПК це скоріше практична частина, яка базується на досвіді. Теорію складають різні спрямування, методи, а також струк-ра стосунків клієнта і П-К. 3 компоненти: цінності, процесуальна та концептуальна модель. В ідеалі кваліфікований підхід повинен спиратися саме на цю взаємно пов'язану тріаду. Будь-яка психотерап. теорія має розроблені концептуальні засади, опис психотерап процесу і в своїх термінах містить ряд цінностей, котрі мають визначати життєву позицію та філос П-К. Приєднавшись до певної школи фахівець виграє відразу в кількох відношеннях. Серед концепт. цінностей, які повинні бути в індивід. моделі П-К, чільне місце посідають конструктивні уявл про людину, прагнення до особист. зростання та трансформації, прагнення до самовираження, самодостатності, зрілості, відкритості будь-яким переживанням, прийняття себе та світу, здатність до вищих переживань, креативність та ін.

18. Мех-ми психол виливу в консульт. роботі. Психол ефект конс-ня пояснюється не лише особист. якостями, авторитетом і майстерністю П-К, але й психофізіол. мех-ми, що лежать в осн. формування нових думок та поведін. установок. Ефектом новоутворень виступає зміна емоц забарвл переживань, зміна напрямку всієї псих д-сті. Емоц пережив повинно переосмил в центрах інтелект та мовлен аналізу. Однак не кожна людина вміє самост включитись в напружену інтелект д-сть. Стимулом може бути: вчасно сказане слово, аналогія, приклад, музика, тощо. Це веде до інсайту, катарсису, включення інтуїції. Стимул дає сама конс-ція, через віддзеркалення, дистанціювання пережитого, рефлексування та ін. Це дозволяє внести критику в своє ставлення, оцінити ситуацію. Прислухаючись до себе, людина чує свою самість, бачить вихід з ситуації. Найбільш неприйнятним для психолога є маніпулювання, тобто зміна психічної реальності ін. людини у відповідності з цілями чогось чи когось, хто зацікавлений в них.

19. Моделі консультативної допомоги. Існують директивна і недирект м. Директивна: психолог грає роль учителя, наставника. Психолог апелює до вивіреної психол інфо (про псих феномени), надання інфо у формі порад, інструкцій, вказівок, настанов чи ін. (вихід з конфлікту). Доцільна там, де клієнт є слабким чи незібраним. Недирект – ведення кон-ції так, щоб стимулювати клієнта до самост пошуку розв'язання проблеми, прийняття рішення, покладання на себе відп-сті за реалізацію задуманого. Тут йде відмова від порад. Є основою клієнт-центрованої терапії. Завдання П-К тоді: організ процес бесіди і створити такі умови в яких клієнт самостійно знайшов би вихід з проблеми.

20. Професійна позиція консультанта. Психотерап позиція - рольова стратегія, яку обирає П-К, будуючи стосунки з пацієнтом. Гол параметри - авторитарність/ партнерство у визначенні цілей і завдань консул. процесу і директивність/ недирект у їх технічній реалізації, котра і є мірою відповідальності за рез-ти психотерапії та консульт. допомоги. Є 4 осн позиції: 1) директ., авторитарн – позиція „батько”. 2) авторит., недирект. – „мати”: безумовне прийняття, співпережив. Результативно, але м’яко. Використ трансове наведення, медитат техніки. 3) партнер..недирект. - „сестра”: передб. увагу, повагу, свободу людини (клієнт-центрована, екзистенц психол). 4) директ., партнер - „брат”: когніт. техніки. П-К не приховує сутності впливів (позит психотер, транзактний аналіз та ін.). Існує ще й 5 позиція - „нейтральна", позиція "дзеркала": психодинам. підхід. Показником професіоналізму є здатність займати усвідомлено кожну з вказаних позицій.

21.Етичні аспекти консультативної діяльності. Повага до унікальності та гідності ос-сті, поліпшення якості життя людей, створення гуманного сус-ва є визначал для д-сті психолога. Документ: Етичний Кодекс психолога. Міст. такі питання: відпов-сть, компетентність, конфеденц., захист інтересів клієнтів, етичні правила психол дослідж, кваліфік пропаганда психології та ін. В процесі ПК психолог гарантує клієнту повагу до нього, до прав і свобод, безумовну установку на благо клієнта, безоцінне сприйняття.

Консультант повинен уникати подвійних стосунків, фіз контакту. Клієнт сам обирає, яку інфо повідомити психологу. П-К повинен попередити про те, в яких випадках не зобов'язаний дотримув конфіденц: 1) коли в інфо йдеться про загрозу життю; 2) в ситуаціях, що мають кримін х-тер; 3) коли психолог може бути притягнутий правоохор органами як свідок. Психолог не повинен відмовляти в проф допомозі, а також залишати клієнта без надання підтримки. Не варто обіцяти те, що перевищує межу компетенції. Клієнт повинен бути в курсі того, як просувається робота, орієнтув.в її тривалості, у будь-який момент прийняти рішення про відмову від послуг, заздалегідь повідомивши його про останню зустріч.

22. Методичні настанови конс-ня. (1.2) 1. Предмет роботи психолога-консультанта (№23) - пізнання та рефлексія: а) поведінки, б) почуттів, в) переживань людини, г) особливостей її самоусвідомл. Для відновл цілісності і гармон душевного життя потрібно працювати одночасно у всіх трьох площинах - „тіло-душа-дух". 2. Клієнт психолога-консультанта (№24)- індивідуальність, кожна пробл. сит. - унікальна. 3. Ос-ть конс-та ( №25) - терапевтичний ефект мають особ-ні власт.: вміння співпереживати та співчувати, викликати довіру, самодостатність, сила „Я", відкритість власному досвіду, вміння нести відповідальність, ставити реалістичні цілі, емпатію, зрілість конс-та. 4. Консульт. взаємини: правило трьох (№26). Психологу слід уникати прямих порад, підказок. Важливо структурувати поле взаємодії і бути незалежним як відносно проблеми, так і відносно людини та її очікувань. Правильний розподіл відп-сті. Принципи надання психол. допом.(№27)

1.Принцип активності особистості. Девіз: інтерес, партнерство, співробітництво. 2.Принцип діалогічності. Можливості для цього відкриваються завдяки діалогу та процесу віддзеркалення. 3.Принцип безумовного прийняття. Кожна людина є безумовною цінністю і заслуговує на увагу й повагу до себе. Цей принцип передбачає вмінням консультанта концентруватися на позитивних моментах досвіду клієнта. 4. Принцип відповідальності. Кожна людина потенційно готова відповідати за себе. Ніхто не в змозі допомогти іншому психологічно, адже це зміни у внутрішньому просторі особистості. 5.Принцип технічності психологічної допомоги, тобто трактування психологічної проблематики як психотехнічної за предметом і методом. Керуючись натхненням, консультант не має права забувати про вимогу щодо технічності своєї роботи. 6.Принцип системності, що полягає в системному аналізі будь-якого явища, та в системному підході до будь-якого симптому в усіх площинах: через тіло, душу і духовне життя особистості. 7.Принцип позитивного переосмислення того, що відбувається, та імітація гуманістичних цінностей. В процесі позитивного переосмислення сприймається все (і позитивне, і негативне), тобто існує те, що існує, і саме воно з якихось міркувань доцільне, своєчасне і необхідне. 8. Принцип компетентності. Правило: „Не зашкодь». Конс має право братися за розв'язання лише тих завдань, на яких він розуміється, і використовувати лише ті методики та техніки, які відповідають вимогам професійності та адекватності

23.Предмет роботи П-К: пізнання та рефлексія: а) поведінки, б) почуттів, в) переживань людини, г) особливостей її самоусвідомл. Конс-ту потрібно тонко відчувати, які рівні свідомості задіяні в конкретн переживанні, і вміло керувати процесом їх функціон. зміни. Зміна предмета психотехнічної уваги зумовлює зміну рольової позиції психолога. Для відновл цілісності і гармон душев життя слід працювати одночасно у 3 площинах - „тіло-душа-дух", зовн. пізн. через внутр. Завдяки консульт. процесу людина повністю свідомо може: 1) пережити всі свої реакції, бо отримує ретроспективний і проспективний погляд на своє життя; 2) усвідомити себе як цілісність; 3) навчитися відчувати свою суб'єктність і повірити у власні можливості опанувати жит ситуацію, розпорядж собою та своїм життям; 4) сприймати себе такою, якою є, поважати суб'єктність ін. людини; 5) набути нового досвіду у розвитку і самоудосконаленні.

24. Клієнт П-К: відмінності консульт. та психотерап. обслуговування. Кожна людина - інд-сть, кожна пробл сит - унікальна. Навіть досить рефлексивним людям важко самостійно виправляти психічні порушення. Для внутр. перестурктур. необх. додатк стимули, нові схеми досвіду, що і забезп П-К. Важливо враховувати, на якому рівні розвитку перебуває клієнт, і обирати певну позицію конс-ня. Зрілість та високий рівень розвитку людини вирівнюють позиції консультанта та клієнта, формуючи модель взаємодіючого (діалектичного) інтерв'ю. Консульт:- зорієнто на здорові сторонни ос-сті, - поліпшує псих. благополуччя, - на відміну від психотерапії може бути профілакт, - охоплює коло інтерперсонал. проблем на відміну від психотер, яка спрямована "вглиб",- є універсальним з т.з. викор різних підходів, методів.

25. Особистість консультанта як інструмент впливу. Результат. конс-ції визначається гармонійністю стосунків консультанта і клієнта та ос-тю конс-та. Тобто, важливий не напрям, а якості конс-та. Серед терапевт. власт.: вміння співпереживати та співчувати, викликати довіру, самодостатність, сила „Я", відкритість власному досвіду, толерантність до невизначеності, вміння нести відпов-сть, ставити

реалістичні цілі, емпатію та сміливість будувати глибокі стосунки з ін., особисту зрілість консультанта тощо. Якості ефективного конс-та +: інтелект. здібності і розсудливість, ориг-сть; здатність до самост навчання; повага до чужої ос-сті; почуття гумору; чутливість; терплячість; самоконтроль,широкий культурний світогляд та ін. Також - „мужність недосконалості", тобто вміння стійко приймати невдачу, відчувати рамки реалій світу та своїх обмежень. Може вчитись і у клієнта.

26. Психотерапевтичні взаємини: правило трьох. Психологу слід уникати прямих порад чи

підказок щодо того, що має вчинити людина. Дуже важливо структурувати поле взаємодії і бути незалежним як відносно проблеми, так і відносно людини та її очікувань. І клієнт, і конс-т повинні знаходит по один бік, а проблеми - перед ними. Це дозволяє правильно розподіл відп-сть: конс-ту- не брати зайвого, а клієнту - втримати контроль за ситуацією, відсторонитись. Клієнту для того, щоб пізнати себе, доводиться пильно дивитися як на поле проблем, так і в „дзеркало" – в конс-та. Консультат. взаємини, в яких психолог негараздам надається самост статус, умовно назив „правилом трьох". Дає можливість навіть просторово орієнтуватися в тому, як розподіляється відп-сть.

27.Принципи надання психол допомоги ос-сті. 1.Пр. активності ос-сті, партнерства. 2.Пр. діалогічності – включ. віддзеркалення. 3.Пр. безумовного прийняття. Конс-ві слід співпереживати, але не варто співчувати клієнтові, щоб не принижувати його. 4. Пр. відпов-сті - клієнт бере на себе В. за себе, за самодопомогу. 5.Пр. технічності психол допомоги, тобто трактування психол проблематики як психотехнічної за предметом і методом. Ефективна терапія вимагає відповідних, правильно використ технік, застосованих в контексті довірчих і уважних стосунків. 6. Пр. системності - аналізу будь-якого явища, підхід до будь-якого симптому в усіх площинах: через тіло, душу і дух. 7. Пр. позитивного переосмисл. того, що відбувається, та імітація гуманіст цінностей. (здоровий глузд). 8. Пр. компет-сті. Правило: „Не зашкодь". Конс-т має право братися за розв'яз лише тих завдань, на яких він розуміється, і використ ті методики та техніки, які відповід вимогам проф-сті та адекватності.

28. Організація консультативної взаємодії: віднос. структ та час кон-ції. Варто умовно розділити консульт бесіду хоча б на 2 частини: дослідницько-діагностичну та терапевтичну частину.1 ч - створення рапорту (довіри), активне слухання, зібрання інфо, рішення, висновки. 2 ч - більш технічна, є елементи формування навичок, тренінгу, корекції. У 1 ч також виділ скарга, усвідомл проблема, формул потреба, вираж почуття, вивч установки щодо себе та оточення, аналіз та пророка глибоких почуттів, інсайт.Переважна більшість авторів пропонує 5крокову модель інтерв'ю (Р.Мей): 1) 5-10 хв: встановл. контакту, аналіз скарги; 2) 15-20: сповідь, аналіз психол ситуац, збір інфо; 3) 10-15: тлумачення, ідентиф пробл; 4) 10-15: трансформація ос-ті, формулюв консульт завдання, пошук ресурсів; 5) 15: практ допомога, перехід до дій.Психол робота повинна мати завершений вигляд, логіку. Консульт сесія триває приблизно 50-80 хвилин. 2-3 інтерв'ю може починатися з корекційної роботи. В кінці бесіди потрібно виділити хоча б кілька хв, щоб підбити підсумки зробленого та узгодити спільні плани, отримати зворотний зв'язок та попрощатися. Васьковская: 1) Контакт, рапорт, робочий альянс, складання контракту (5-10) 2) Збір інфо, первинна діагностика проблеми (15-20) 3) Досл проблеми, аналіз гіпотез. (10-15) 4) Досл проблеми, ресурси та альтернативи(10-15) 5) Психопрактична допомога (навчання, виховання) (15) Консультативна сесія триває 50-80 хв.

29. Структура ти хронотоп консультації. 2 частини: дослідницько-діагностичну та терапевтичну частину.1 ч - створення рапорту (довіри), активне слухання, зібрання інфо, рішення, висновки. 2 ч - більш технічна, є елементи формування навичок, тренінгу, корекції. У 1 ч також виділ скарга, усвідомл проблема, формул потреба, вираж почуття, вивч установки щодо себе та оточення, аналіз та пророка глибоких почуттів, інсайт. Переважна більшість авторів пропонує 5крокову модель інтерв'ю (Р.Мей): 1) 5-10 хв: встановл. контакту, аналіз скарги; 2) 15-20: сповідь, аналіз психол ситуац, збір інфо; 3) 10-15: тлумачення, ідентиф пробл; 4) 10-15: трансформація ос-ті, формулюв консульт завдання, пошук ресурсів; 5) 15: практ допомога, перехід до дій.Психол робота повинна мати завершений вигляд, логіку. Консульт сесія триває приблизно 50-80 хвилин. 2-3 інтерв'ю може починатися з корекційної роботи. В кінці бесіди потрібно виділити хоча б кілька хв, щоб підбити підсумки зробленого та узгодити спільні плани, отримати зворотний зв'язок та попрощатися. Консультативна сесія триває 50-80 хв.

30. Початок консультативної взаємодії 1. Знайомство: осн. завдання – налагодження контакту. Попер. інфо про клієнта – стандартизована (ПІБ, сім стан, освіта і т.д). Перші 5-7 хвилин вирішують майбутнє консульт. Процесу. 2. Техн. сторона: а) блок проф. орієнтування. Л. повинна дізнатись все, що хоче про псих. консультування, д-сть П-С (освіта, проф.. досвід, напрям).. б) Етика псих. обслуговування – обговор. конфіденційність, аудіо-, відеозапис. Обговорюється добровільність продовження/ переривання роботи. П-С може перервати роботу, якщо К. не виконує умови контракту. в) терапевт. контракт - розподіл відп-сті (її не несе тільки П-С, К. повинен розуміти, що взагалі все саме в його руках). Як правило, це усна домовленість. Ознаки доброго контракту: 1. Заручення підтримкою найбільш здоров частини ос-ті К. 2. містить конкретний результат; 3. Всі формулювання подані позитивно. 4. Мова контракту максимально виражає ситуацію "тут і тепер". 5. Майбутній рез-т має бути підтверджений почуттєвим досвідом (є відчуття реальності, можливості).6. зміни не повинні залежати від третіх осіб. 3. Плата– потрібно знати про соц.-екон статус клієнта, 5% від його зар.плати.