41. Сутність підлаштування.

Приєднання або синхронізація-це встановлення і підтримання рапорту з клієнтом упродовж певного проміжку часу шляхом вживання в його реальність, через його невербальні прояви, емоції, думки, побажання. Технологічно це виглядає як акуратне, ненав'язливе, часто завуальоване, приховане повторення основних поведінкових патернів співрозмовника. Вперше про "приєднання до клієнта" заговорив К. Роджерс.

Взаємодія людей в комунікації визначається не стільки словами (7 % від переданої інформації), скільки невербальним впливом (інтеракція, зараження, навіювання). Коли люди не збігаються в позі, жестах, характеристиках голосу, ритмічності проявів, вони порушують комунікацію. Однак основне завдання консультативної практики-налагодити взаємодію, і тому консультант не чекає, поки почнеться спонтанна синхронізація, а ініціює підлаштування до клієнта. З одного боку, партнер сприймає таку поведінку як крок назустріч ("ми схожі"). З іншого боку, він несвідомо починає сприймати консультанта як своє "відображення". Консультант спочатку "підстроюється, а потім веде комунікацію. Ефект досягається завдяки ледь помітним змінам пози, жестів, темпу, характеристик голосу, за якими, знаходячись в хорошому рапорті, несвідомо йде клієнт.

У симетричній поведінці консультанта можна виділити "відзерка-лення", тобто процес повернення клієнтові аспектів його власної невербальної поведінки, і "відображення"-процес повернення клієнтові його почуттів, які він часто не зауважує в собі. Ці процеси допомагають подолати бар'єри прийняття й порозуміння, дають цінну інформацію, з якою можна конструктивно працювати далі.

Синхронізація та "віддзеркалення" повинні бути непомітними для клієнта. Краще підлаштовуватися до найбільш несвідомих патернів поведінки партнера (дихання, кліпання очима, тілесний ритм) або модифікувати його рухи (краще дрібні рухи рук, міміки) таким чином, щоб це не виглядало як мавпування.

Якщо елементарні приєднання роблять контакт гармонійнішим, то щоб досягти глибокого рапорту потрібно підлаштовуватися не тільки тілесно, але й на вищих рівнях(інтересів, переконань, цінностей). Це гарантує відчуття більш якісного порозуміння.

Підлаштування до самого себе полягає в тому, щоб узяти до уваги власний внутрішній досвід, не намагаючись відразу ж змінити чи оцінити його.Підстройка та ведення призводять до встановлення рапорту.

42. Робота з сенсорними модальностями

Представники НЛП прийшли до висновку, що людина має кілька способів сприйняття і репрезентації накопиченої нею інформації. Умовно основні режими функціонування можна позначити як: «бачу», «чую», «відчуваю», тобто зоровий, слуховий, кінестетичний (Дозволимо собі не розглядати такі, як «нюховий», «смаковий» та ін., тому що до них людина вдається рідше). Якщо кожен з названих режимів представлений у досвіді людини однаково, то людина є полісенсорною, коли ж один превалює над іншими, тоді людина краще репрезентує свій внутрішній світ в тому режимі, що переважає.

Те, у якій сенсорній модальності людині краще працюється, можна визначити, уважно спостерігаючи за нею, слухаючи й аналізуючи її мову, зауважуючи такі тонкі індикатори як дихання, колір шкіри, тон і темп мовлення. Ці ключі показують, як людина думає.

Чому необхідно враховувати, у якому режимі переважно працює клієнт? Тому що людям, які використовують однаковий спосіб «думання» про світ, набагато легше зрозуміти один одного.

Адептів НЛП інформація про репрезентативні системи здебільшого цікавить тому, що практичне опанування подібних навичок відкриває можливості впливати на людину, обходячи сторожові вежі її свідомості, тобто маніпулювати нею. У консультуванні знання про те, як співвідносяться репрезентативна система, свідомо проявлена на вербальному рівні (основна), та система, представлена несвідомо на поведінковому рівні (провідна), використовуються тільки на благо клієнта. Інтегруючи сигнальні слова, поведінкові реакції та патерни руху очей під час спілкування, консультант має можливість віддзеркалити людині те, що їй в собі вловити дуже важко. Психотерапія та консультування мають успіх саме завдяки тому, що в безпечній обстановці підтримки та прийняття людина пізнає власні несвідомі установки і за їх допомогою консолідує свою цілісність.

Переводячи переживання клієнта з однієї репрезентативної системи в іншу, консультант має можливість не тільки навести місточки в комунікації, але й допомогти клієнту краще зрозуміти себе. Адже переведення переживання з мови однієї модальності на мову іншої додає змісту та розуміння, а часто заставляє по-новому подивитись на давно відоме. Беручи до уваги сенсорну модальність партнера, консультант зміцнює контакт, підвищує ефективність взаємодії, а його ексклюзивні коментарі набувають додаткової ваги і впливу.