60. Використання активізації несвідомих процесів в проц. Конс.

Консультант не ставить перед собою завдання глибокого психотерапевтичного впливу, однак він не може обійтись безапелювання до несвідомої частини психіки людини. Адже Л., яка прийшла на прийом вже раціонально все зваживши, але, якій не вистачає інф. для прийняття рішення Ця інф. Може знаходитися в несв. Несв. - сукупність психічних утворень, процесів та механізмів, функціонування і вплив яких суб'єкт не усвідомлює. Несв. проявляється в архаїчному мисленні, автоматизмах, паніці, гіпнозі, субсенсорному сприйнятті, інтуїції, у невротичних діях, в збоях діяльності та продуктах творчості тощо. Воно проривається в свідомість завдяки сновидінням, афектам, невідповідним або нерозмірним (диспропорційним) поведінковим реакціям, потягам га вчинкам, які людина не може пояснити. Несвідома психіка має свої особливості та закономірності. В ній ще багато нерозгаданого і таємничого.

Щоб створити на консультації обстановку активізації несвідомого, С.В.Петрушин пропонує так званий „об'ємний підхід": консультант повсякчас повинен вільно оперувати всім викладеним клієнтом матеріалом, тобто включати у кожний момент спілкування факти, питати, деталі в будь-якій послідовності. Це надає можливість тримати весь об'єм матеріалу в активній формі, що сприяє трансформаціям в сфері несвідомого. Центральною структурою несвідомого, на думку багатьох авторів є комплекси. Комплекс - це система психічних елементів (думок, стосунків, переживань) індивідуального і колективного несвідомого, які об'єднані афективним зв'язком. В індивідуальній психіці комплекс формується навколо ядра - сильного переживання, започаткованого в ситуації високо травмуючого впливу, що обростає думками і емоціями, які тематично відповідають ядру і свого часу були витіснені свідомістю. Виділити комплекси можна на основі спостережень за перебігом емоційних, афективних та поведінкових реакції, типовими симптомами "маски" та „тіні".

61. Робота з образом і символом в процесі консультування.

Главний метод – імагінація:

- Робота зі сновидою реальністю (фрейд, юнг, джонсон)

- активна уява (юнг, джонсон, стюарт)

- символ драма\кататимное переживание образов (лейнер)

- ЕОТ – емоційно-образна терапія (лінде).

Ще методи: гра в пісок, візуально-кінетична дисоціація (НЛП), техніки трансового наведення образів (Еріксон), арт-терпія.

Створення метафоричної реальності - це побудова моделі явища або події. В консультативному процесі метафора виконує функцію дзеркала, полегшує ідентифікацію, робить прихований зміст доступним та особистісним. Вона захищає клієнта від жорсткого втручання. Метафора фільтрує та дозволяє вибирати своє і, при необхідності, уникати прямої відповіді. Завдяки образності метафоричні історії надовго запам'ятовуються і можуть бути прикладені до інших життєвих ситуацій.

Символізація – спосіб уявлення, для якого характерне стійке відношення між символом (знаком) і часто неусвідомленим змістом того, що символізується. Символізація корисна там, де не вистачає явного смислу, наприклад, у випадку симптоматичного акту, який абсолютно не зводиться до свідомої спонуки людини. Символ «природно вказує на дещо відсутнє або недоступнее уяві». Він не тільки констатує, але й містить розгадку, відповідь, розв'язання проблеми.

Конструювання міфу як одна з найбільш продуктивних технік подолання стагнації. Допомагаючи створити міф, потрібно мати на увазі кілька правил, а саме: міф має задати деякий фрагмент реальності, більш досконалий, ніж той, котрим до цих пір користувалася людина. Процедура створення міфу повинна відповідати міфологічній картині того, кому вона призначена. Тільки тоді, коли нові уявлення опираються на уже існуючі, людина здатна них дещо змінити. Щоб щось відбулося у внутрішній реальності потрібно задати міф або систему міфів, яка надає можливості для потрібної нам динаміки.

Принципи стратегії роботи з образом (за Стюартом):

Пр.. трансформації – перетворення образу в більш прийнятний

Пр.. конфронтації – клієнта заохочують бути сміливим і протистояти образам, зо викликають тривогу.

Пр. діалогу – вступити з образом в переговори, присвоїти йому імя або символ

Пр. пошуку допомоги – застосувати магічний талісман

Пр. детального вивчення сутності

Пр. годування – нагодувати образ

Пр. примирення – людина стає другом, торкаючись до страховиська

Пр. магічної речовини – часто купання чи пиття води для здобуття енергії чи очищеня.

Пр.. виснаження та вбивства – лише у КРАЙНІХ випадках, бо образ – частина самої людини, а насилля над собою ніколи не гуд.