- •1. Поняття та предмет мПрП.
- •2. Поняття та види джерел мПрП
- •3. Національні джерела мПрП
- •4. Національне законодавство як джерело мПрП
- •5. Судова та арбітражна практика як джерело мПрП
- •6. Міжнародні джерела мПрП
- •7. Звичай як джерело мПрП
- •8. Особливості міжнародного договору як джерела мПрП.
- •9. Сутність прямого (уніфікованого) методу правового регулювання у мПрП.
- •10. Органи уніфікації у МпрП
- •2 Форми органів уніфікації норм права:
- •11. Форми застосування наслідків процесу уніфікації в мПрП.
- •12. Значення процесу уніфікації мПрП.
- •13. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування прямого методу правового регулювання мПрП.
- •14. Переваги прямого методу регулювання відносин у мПрП
- •15. Колізійний метод правового регулювання мПрП.
- •16. Колізійна норма та її побудова.
- •17. Типи колізійних прив’язок (формул прикріплення).
- •18. Принцип автономії волі. Обмеження, що покладаються на його дію в сучасному мПрП.
- •19. «Гнучке» колізійне регулювання. Причини, що обумовлюють необхідність застосування даного колізійного принципу.
- •20. Процедура застосування колізійних норм
- •21. Первинна та вторинна кваліфікація в МпрП
- •22. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •23. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави.
- •2 Види зворотного відсилання:
- •24. Застереження про публічний порядок.
- •25. Обхід закону в мПрП.
- •26. Взаємність і правові режими в мПрП.
- •2 Види взаємності:
- •2) Режим найбільшого сприяння
- •27. Фізичні особи як особи як суб’єкти мПрП.
- •28. Правовий статус іноземних громадян у мПрП.
- •29. Правовий статус біженця за сучасним мПрП.
- •30. Юридичні особи як суб’єкти мПрП. Національність юридичної особи.
- •31. Критерії встановлення національності юридичної особи за сучасним мПрП.
- •32. Специфічні види юридичних осіб у мПрП.
- •33. Держава як суб’єкт мПрП.
- •34. Інститут права власності в мПрП.
- •35. Класифікація речей в сучасному мПрП.
- •36. Колізійні питання права власності.
- •37. Іноземні інвестиції в мПрП.
- •38. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •39. Міжнародний інвестиційний клімат і його складові.
- •40. Поняття зовнішньоторговельного контракту.
- •41. Право, що підлягає застосуванню до контрактів.
- •42. Колізійні питання форм контрактів
- •43. Колізійні питання змісту контрактів.
- •44. Особливості та види міжнародних перевезень.
- •45. Міжнародні залізничні перевезення.
- •46. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •47. Міжнародні повітряні перевезення.
- •48. Міжнародні морські перевезення.
- •49. Колізійні питання деліктних зобов’язань.
- •50. Міжнародно-правове регулювання деліктної відповідальності.
- •51. Поняття «абсолютної» вини та підстави звільнення від відповідальності передбачені цим інститутом.
- •52. Укладення шлюбу за мПрП.
- •53. Особисті майнові та немайнові відносини подружжя.
- •61. Зміст правочинну за законом від 23.06.2005
- •62. Колізійні норми речового права за законодавством України.
- •63. Інститут права власності за зу від 23.06.2005.
- •64. Колізійні норми зобов’язального права за законодавством України.
- •65. Гнучке колізійне регулювання за зу 23.06.2005.
- •66. Колізійні норми не договірних зобов’язань за законодавством України.
- •67. Колізійні норми трудових відносин в праві України.
- •68. Укладення шлюбу за законом від 23.06.2005 та його правові наслідки.
- •69. Дійсність шлюбу, укладеного за кордоном, за правом України.
- •70. Особисті немайнові і майнові відносини подружжя за законом від 23.06.2005.
- •71. Припинення шлюбу та визнання його недійсним за законом 23.06.2005.
- •72. Права і обов’язки батьків і дітей за законом від 23.06.2005.
- •73. Міжнародне усиновлення за правом України.
- •74. Колізійні норми щодо спадкування в Україні.
- •75. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність фізичної особи за законом від 23.06.2005.
- •76. Поняття та предмет мПрП згідно законом від 23.06.2005.
- •77. Визначення права, що підлягає застосуванню за українським законодавством.
- •78. Принцип автономії волі в праві України.
- •79. Обсяг застосування іноземного права за законодавством України.
- •80. Правова кваліфікація за законом від 23.06.2005.
- •81. Встановлення змісту норм права іноземної держави за законодавством України.
- •82. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави за законодавством України.
- •83. Обхід закону за правом України.
- •84. Інститут взаємності у праві України.
- •85. Застереження про публічний порядок в праві України.
- •86. Застосування імперативних норм за законом від 23.06.2005.
- •88. Опіка та піклування за законом від 23.06.2005.
- •89. Особистий закон юридичної особи за правом України.
- •90. Форма правочину за законом від 23.06.2005.
18. Принцип автономії волі. Обмеження, що покладаються на його дію в сучасному мПрП.
Закон, обраний особами, що укладають угоду ("Lex voluntatis”, принцип автономії волі) – свободи вибору сторонами закону, якому вони підкорили свої правовідносини.
Більшість науковців вважають, що це принцип права, а не звичайна форма прикріплення.
Зокрема ЗУ «Про міжнародне приватне право» визначає автономію волі, як «принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом, можуть здійснити вибір права, що підлягає застосуванню до відповідних правовідносин».
Якщо історично lex voluntatis застосовувався лише в межах зобов'язального статуту, то у сучасному МПрП спостерігається тенденція щодо розширення цивільно-правових відносин щодо яких він застосовується.
На принцип автономії волі накладено 3 обмеження:
1) сторони мають чітко зазначити те право, яке має бути застосоване до їхнього контракту.
2) сторони можуть підпорядкувати свої відносини лише дійсно існуючому правопорядку.
3) Неприпустимо обрати право тих країн, для вирішення тих питань, які в національному праві вирішуються імперативно.
Вимога до сторін підпорядковувати свої відносини нормам лише одного правопорядку, але оскільки в обраному праві можуть міститися імперативні норми, які можуть не влаштовувати сторону, то обраному праву може бути підпорядкована лише частина відповідного правовідношення. При цьому немає єдиної точки зору на те, чи обмежені сторони у виборі права певної країни – одні дослідники вважають що не обмежені, інші – обмежені і можуть обирати право лише тої країни, з яким пов’язана дана угода (в деяких країнах діє принцип локалізації договору).
19. «Гнучке» колізійне регулювання. Причини, що обумовлюють необхідність застосування даного колізійного принципу.
Також існують гнучкі колізійні прив’язки, які не мають встановлених меж.
Сукупність питань, які можуть виникати з конкретного правовідношення, не завжди вирішується основними типами колізійних прив’язок. Зустрічається така ситуація, коли права й обов’язки сторін контракту впорядковуються за законом однієї держави, а ін. питання – за законодавством іншої держави.
Сучасні тенденції розвитку МПрП відображаються і у розвитку прив’язок. Простежується тенденція (в уніфікаціях) до відмови від класичних жорстких прив’язок, які базуються на одному критерії для визначення застосовного права. Вони не зникають, а лише змінюється їх роль. Їх починають використовувати як допоміжні (субсидіарні) прив’язки, а у якості головного способу вибору права використовуються гнучкі правила – таким чином враховуються усі конкретні обставини справи.
Закон, за яким дане правовідношення найбільш тісно пов’язане ("Lex causae”)
Міра пов'язаності фактичних відносин з певним правопорядком визначаться судом чи арбітражем, хоча деякі дослідники виступають за те, щоб вона встановлюватися на основі заздалегідь передбачених чітких критеріїв.
20. Процедура застосування колізійних норм
Застосування колізійної норми – це реалізація загального дозволу держави на дію іноземного права у правовідносинах, ускладнених іноземним елементом.
Процедура застосування колізійних норм здійснюється в 2 етапи.
1) На першому етапі суддя визначає яке право підлягає застосуванню при розгляді конкретної справи, ускладненої іноземним елементом – етап первинної кваліфікації, тобто зіставлення фактичних обставин справи відповідно до чинних колізійних норм.
Дії, що виконує суддя для первинної кваліфікації:
- звернення до свого національного законодавства та відшукання там відповідної колізійної норми.
- шукає відповідь на питання до якого статуту відносяться фактичні обставини конкретного правовідношення;
- застосовує колізійну прив’язку, щоб знайти до якого іноземного права слід звертатися.
- відшуковує подібний статут у іноземному праві.
- заміна статуту;
2) На другому етапі йде пошук конкретного іноземного права, яке має бути застосоване для врегулювання даного правовідношення відповідно віднайденого статуту – етап вторинної кваліфікації, тобто зіставлення фактичних обставин справи до чинних матеріальних норм іноземного права.
Для цього суддя має знайти в межах цього статуту норму іноземного права, яку застосував би іноземний суддя, розглядаючи цю справу. Щоб зробити це суддя має віднайти текст відповідного іноземного закону, провести його тлумачення - з’ясувати його зміст.
Вторинна кваліфікація охоплює пошук потрібної норми іноземного права, з’ясування її тексту і змісту.
Далі суддя застосовує віднайдену норму.
На першому етапі суддя діє – як іноземний суддя, а на другому – за іноземного суддю.