- •1.Періоди розвитку анатомії рослин. 2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин. 4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин. 5.Особливості будови рослинної клітини.
- •6. Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини. 39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми. 43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови. 44.Верхівкові меристеми. 45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми. 47.Перицикл. Етапи його еволюції. 48.Камбій та його типи. 49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс. 52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин. 59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин. 60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загална характеристика фелеми та фелодерми. 65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •67.Кірка.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини. 70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей. 76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема. 79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції. 82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення. 83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира. 92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення. 93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма. 96.Будова солевидільної залозки лімоніуму. 97.Нектарники, їхні типи та будова. 98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних. 102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина. 115.Епіксилія та гіпоксилія. 116.Серцевина, її типи та значення для рослини. 117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені. 122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині. 124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня. 127.Гаусторії. Будова і функції. 128.Веламен. Будова і функції. 129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина. 138.Видозміни стебла і коренів. 139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин. 144.Молочники та смоляні ходи. 145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
27.Клітинна стінка, її будова і функції.
Це продукт діяльності цитоплазматичного вмісту. Молода стінка ніжна і має вигляд прозорої плівки Речовини в ній набрякають і не розчинаються під дією води. Клітинна стінка визначає форму клітини, тип та структуру тканини. Захищають клітину. Засіб з’єднання клітин для утворення тканинного комплексу. Переміщення по ній води завдяки міцелярно-фібрилярній структурі. Інколи розчинюючись стінка служить джерелом поживних речовин при голодуванні. Побудована в основному з полісахаридів, найважливішим є целюлоза. Це основний компонент. Ця речовина є хім. стійкою. Є первинна, вторинна і третинна клітинні стінки.
28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
Первинна стінка характерна для молодих ростучих клітин. Вона тонка, еластична, може розтягуватись і не перешкоджає розростанню клітини. Її формування відбувається на стадії телофази одночасно з утворення нових дочірніх клітин. Дуже тонка. Це нашарування целюлози, серединної пластинки з обох боків.
У ранні телофазі між двома клітинами формується циліндрична система волокон – фрагмопласт. Склад. з мікротрубочок. Там накопичуються пухирці А.Г. які зливаються утворюючи клітинну пластинку. Має вигляд диска підвішеного у фрагмопласт. Далі вона росте відцентрово у напрямку до стінок материнської клітини. Фрагмопласт набуває форми бочечки, що дає клітині рости латерально, доки не з’єдн. зі стінками матер. клітини. Фрагмопласт зникає, дочірні клітини відділяються. Кожний протопласт відкладає на клітинну пластинку свою первинну клітинну стінку. Кліт. стінк. перетворюється на серединну пластинку. Потім відб. нашарування з обох боків пластинки і таку структуру наз. перв. кліт. Стінкою.
29.Фрагмопласт.
Фрагмопласт (від грец. «фрагмос» - перетинка, «платос» - виліплений) – циліндрична система волокон, що складається із мікротрубочок веретена поділу і везикул апарату Гольджі. Це бочкоподібна структура в екваторіальній площині клітини, що ділиться, яка утворена залишками ахромати нового веретена між двома ядрами в телофазі мітозу. Фрагмопласт є основою утворення клітинної стінки між дочірніми клітинами.
30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
Первинна стінка характерна для молодих ростучих клітин. Вона тонка, еластична, може розтягуватись і не перешкоджає розростанню клітини. Її формування відбувається на стадії телофази одночасно з утворення нових дочірніх клітин. Дуже тонка. Це нашарування целюлози, серединної пластинки з обох боків.
У ранні телофазі між двома клітинами формується циліндрична система волокон – фрагмопласт. Склад. з мікротрубочок. Там накопичуються пухирці А.Г. які зливаються утворюючи клітинну пластинку. Має вигляд диска підвішеного у фрагмопласт. Далі вона росте відцентрово у напрямку до стінок материнської клітини. Фрагмопласт набуває форми бочечки, що дає клітині рости латерально, доки не з’єдн. зі стінками матер. клітини. Фрагмопласт зникає, дочірні клітини відділяються. Кожний протопласт відкладає на клітинну пластинку свою первинну клітинну стінку. Кліт. стінк. перетворюється на серединну пластинку. Потім відб. нашарування з обох боків пластинки і таку структуру наз. перв. кліт. Стінкою.
Вторинна клітинна стінка формується після того, як клітина досягне своєї остаточної форми і розмірів, бо шари вторинної стінки не здатні до росту в довжину та поперечного розтягування. Утвор. способом апозиції, тобто на перв. кліт. стінку нашаровуються порції пектину, геміцелюлози і целюлози. Тут виділяють три шари: зовнішній, середній (найбільш товстий) та внутрішній.