72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.

Трахеїди – видовжені, загостренні на кінцях, мертві клітини з товстими здерев’янілими стінками. Є облямовані пори (розташ. на скошених перегородках й бічних ст.). Інколи бічні ст. потовщені нерівномірно (спіральні, пористі, драбинчасті). Довжина кл. трахеїд 1-4 мм. Членики судин споч. є живими клітинами, які розростаються, цитоплазма вакуолізується, кл. ст., потовщ. і дерев’яніють. Перегородки між члениками ослизнюються, набрякають і під впливом потоків розчинів продірявлюються. На цьому етапі членики судин втрач. живий вміст. В результаті поздовж. ряд клітин утвор. трубку з продірявленими рештками перегородок і між члениками утв. перфорації. У члеників судин (трахей) при утвор. перфораційних пластинок можуть гідролізуватися всі р-ни кл. ст., включаючи целюлозу.

73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.

Ксилема – провідна тканина судинних рослин, яка виконує в рослині три основні ф-її: • опорну(механічну) • провідну • запасаючу. Ксилема скл. з декількох типів клітин. Одним з осн. її компонентів є провідний елемент. Другий тип – паренхімні клітини. Третій тип – механічні волокна. За походженням і розташуванням розрізняють первинну і вторинну ксилеми. Ксилема включає два типи провідних елементів: трахеїди і трахеї, або судини.

74.Прото- і метаксилема.

Терміни протофлоема і протоксилема застосовують до тих флоемних і ксилемних клітин, які ще здатні подовжуватись одночасно з видовженням органа. Частини флоеми і ксилеми, які виникають приблизно в момент завершення росту органа в довжину, називають метафлоемою і мета ксилемою. Прото – і метафлоема – стан. перв. флоему, прото – і метаксилема – стан. перв. Ксилему.

75.Формування трахеїд і трахей. 76.Тилоутворення та його значення для рослин.

Судини часто закупорюються пухирчастими виростами сусідніх паренхімних клітин, що вростають крізь пори у їхню порожнину. Ці пухирчасті вирости наз. тилами. Часто ядро паренхімної кл. переходить в тилу, де воно і ділиться і між новими ядрами виникає перетинка. В результаті утв. несправжня паренхіма, яка закупорює порожнину судини. Іноді в цих клітинах відкл. запасні поживні р-ни (крохмаль). Суди далі не функціонують, але викон. механічну ф-ю. Тилоутворення частіше спостерігається у старих частинах стебла. Після припинення функціонування судин, утвор. ядрова деревина, яка є темнішою за центр. част. деревини стовбура, стійкіша до хвороб і шкідників, з кращими механічним властивостями, її викор. у меблевій промисловості.

77.Загальна характеристика флоеми.

Флоема – це друга тканина, що входить до складу провідної системи судинних рослин. Залежно від походження і розташування в органах рослин, її поділ. на перв. і втор.. Основою флоеми є ситоподібні і паренхімні елементи.

78.Прото- і метафлоема. 79.Провідні елементи флоеми.

Основою флоеми є ситоподібні і паренхімні елементи. У голонасінних і нижчих судинних рослин пров. елем. флоеми представлені ситоподібними клітинами. У покритонасінних, флоемні елем. предст. ситоподібними трубками з клітинами – супутниками. Обидва типи ситоподібних елементів мають багато спільного, вони відрізняються, передусім, формою клітин і характером їх з’єднань між собою. Ситоподібні клітини з’єдн. ситоподібними полями, ситоподібним трубками властиві два типи з’єднань: ситоподібні поля і ситоподібні пластинки. Є клітини Страстбургера (альбумінові клітини), які є проміжним елементом між клітинами-супутниками і клітинами флоемної паренхіми покритонасінних. Деякі з цих клітин беруть участь в транспортуванні флоемного ексудата, функціонально вони аналогічні кл. супутникам, ті що найбільше віддалені від ситопод. клітин, викон. запасаючу ф-ю.