66.Будова сочевички.

Спеціальні утворення, схожі з продихами, але складніші за будовою, які забезпечують газообмін внутрішніх частин рослини. Форм. під продихами. З’явл. раніше ніж коркова тканина. Фелоген сочевичок (функціонує активно) майже не утворює клітин фелодерми. Сочевички скл. з згрупованих округлих тонкостінних паренхімних клітин, які утворюють опуклості під вимираючою епідермою. Газообмін через сочевичку відб. завдяки вел. міжклітинникам піж паренхімними кліт.

67.Кірка.

Внаслідок послідовного закладання прошарків фелогену на поверхні органів утвор. відносно товсті тріщинуваті сегменти відмерлих тканин, які побудовані складніше ніж перидерма. Комплекс цих відмерлих тканин, розмежованих прошарками корка, що послідовно виникають, утворює третинну покривну тканину – кірку, або ритидом. Утвор. у дерев помірного клімату. Деяким деревам властива лускувата кірка, яка відпадає неправильними ділянками. Кільцювата кірка утвор. тоді, коли нова перидерма закладається у вигляді циліндричних ділянок у корі (виноград, евкаліпт). Кл. ст. кірку просочені суберином, лігніном, солями. Захищає рослину від зайвих втрат води, перегрівання, вимерзання, різких температурних змін, проникнення паразитів.

68.Порівняти будову провідних тканин.

Ксилему та флоему за їхніми ф-ми різко розмежувати не можна, бо за певних умов різні періоди онтогенезу по ксилемі можуть рухатись вгору і органічні речовини (цукри, амінокислоти, фітогормони, що утвор. в коренях навесні). У зворотному напрямку по флоемі можуть рухати не тільки пластичні речовини, а й мінеральні сполуки, наприклад восени, коли з опадаючого листя відводиться значна к-ть мінеральних елементів, які резервуються в запасаючих тканинах стебла, коренів, бульб тощо. Проте є ряд спільних ознак: • обидві тк. форм. з тяжів прокамбію (первинна ксилема і флоема) або камбію • вони утвор. у тілі рослин безперервну розгалужену с-му, яка об’єднує всі органи рослини • ксилема і флоема це складні (комплексні) тканини, до їх складу вход. різнорідні елементи – провідні, механічні, паренхімні • пров. елем. Мають витягнуту форму • стінки пров. елем. містять пори або перфорації. Ксилема скл. з трахей та трахеїд , судин. Флоема скл. з ситоподібних трубок. Пров. елем. флоеми представлені ситоподібними трубками з клітинами-супутниками (високоспеціаліз. елем. які скл. з вел. к-ті члеників).

69.Первинні та вторинні провідні тканини. 70.Провідні тканини покритонасінних.

У покритонасінних трахеїди форм. у первинній ксилемі. Утв. з прокамбіальних пучків. В ксилемі домінують судини. Їх будова більше пристосована до руху водного розчину, мають перфорації. Первинна флоема походить із прокамбію і характерна для всіх судинних рослин.

71.Провідні тканини голонасінних.

У хвойних трахеїди розташовані в деревині переважно правильними радіальними рядами. Осінні трахеїди хвойних є ніби перехідною формою до клітин механічної тканини – лібриформу. Ксилема предст. виключно трахеїдами. Первинна флоема походить із прокамбію і характерна для всіх судинних рослин. Характерна вторинна флоема. Пров. елем. флоеми представлені ситоподібними елементами. Є клітини Страстбургера (альбумінові клітини), які є проміжним елементом між клітинами-супутниками і клітинами флоемної паренхіми покритонасінних. Деякі з цих клітин беруть участь в транспортуванні флоемного ексудата, функціонально вони аналогічні кл. супутникам, ті що найбільше віддалені від ситопод. клітин, викон. запасаючу ф-ю.