8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.

Кожна рослинна клітина має щільну оболонку, в якій є пори. Всередині міститься живий вміст клітини - її цитоплазма. Вона становить собою безбарвний в'язкий розчин органічних та неорганічних речовин, в якому перебувають різноманітні органели та включення. Для цитоплазми характерний високий вміст води (близько 80 %). Вона майже завжди перебуває в русі, поєднує всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію. Під час руху цитоплазми переносяться поживні речовини, відбувається обмін речовин.

Органелами називають структури, які постійно є у клітині. Органели діляться на дві групи: мембранні та немембранні. Мембранні органели представлені двома варіантами: двумембранним і одномембранні. Двумембранними компонентами є пластиди, мітохондрії і клітинне ядро. До одномембранних відносяться органели вакуолярної системи — ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі рослинних клітин. До немембранних органел належать рибосоми і клітинний центр, постійно присутні в клітині.

Включення - тимчасові утвори, які то виникають унаслідок процесів життєдіяльності клітини, то зникають. Це різноманітні речовини, що відкладаються у вигляді кристалів солей, краплин жиру, зерен крохмалю тощо.

Характерними органелами рослинної клітини є пластиди та вакуолі. Пластиди, як і ядро, оточені двома мембранами. У клітині їх може бути від однієї до кількох сотень. Ці органели здатні до поділу. Пластиди бувають безбарвні або забарвлені в різні кольори. 

Клітинам рослин притаманні й вакуолі. Вони оточені мембраною, а всередині заповнені клітинним соком. Клітинний сік -розчин органічних і неорганічних сполук. Це можуть бути запасні поживні речовини або продукти обміну речовин. Вакуолі підтримують тиск всередині клітини, сприяючи збереженню її сталої форми. 

За Фрей-Віслінгом всі органели залежно від р-рів поділяються на два класи: видимі в світловий мікроскоп та видимі лише в електронний мікроскоп.

До перших разом із ядром, пластидами і мітохондріями відносять вакуолі та сферосоми.

До друхих - ЕПР, комплекс Гольджі, мікротільця, плазмолему, мікротрубочки, цитоплазматичні та ядерні білкові кристали та ін. В основі ультраструктурних(ендомембранних) органел лежить єдина мембрана, яка утворює різноманітні вмістища та ізолює внутрішній простір органели від оточуючої цитоплазми.

9.Склад протопласту рослинної клітини.

Протопласт – живий вміст клітини, безбарвний і прозорий. Дуже еластичний. В’язкість і еластичність залежать від життєдіяльності клітини і можуть змінюватись з віком і під дією зовнішніх факторів. Протопласт являє собою гідрофільний колоїд. Така система скл. з двох компонентів: дисперсного середовища (у протопласті це вода) і дисперсної фази (частинки в роздрібненому стані). Розмір частинок дисп. фази від 0,001 до 0,1 мкм. У протопласті живої клітини присутні різні органічні речовини (білки, полісахариди, нукл. кисл.). Колоїдні частинки звичайно несуть електр. заряд і притягують диполі води, які утворюють навколо частинок шари – гідратні оболонки. Гідратовані колоїдні частинки називають міцелами. Коли міцели втрачають гідратні оболонки, відбувається коагуляція колоїдів: колоїдні частки злипаються і випадають в осад. У наш час прийнято вважати, що протопласт рослинних клітин має такий середній хімічний склад: вода – 60-90%, білки ¬– 10-20%, ліпіди – 2-3%, вуглеводи – 1-2%, мінеральні речовини – 1%.

Відмінності від тваринної клітини.