23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.

Термін А.Г. використовують для позначення усіх диктіосом, або тілець Гольджі в клітині. Диктіосоми – це групи плоских, дископодібних пухирців, або цистерн, які до периферії утворюють трубчасті відростки. Цистерни полярні. Цис-бік формується, транс-бік дозріває. У 1957 р. відомий французький цитолог Р. Бюва достовірно встановив наявність А.Г. в рослинах. Диктіосоми функціонують як секреторні структури, виділяючи ефірні олії, слиз які з пухирцями надходять у вакуолю. У рослинних клітинах буває до 15 А.Г. які беруть участь у формуванні первинної клітинної стінки. При переході до формування вторинної стінки секреторна активність диктіосом досягають найвищого рівня. Важливе значення функціонування диктіосом пов’язане з процесом утворення вакуолей і лізисом.

24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.

У цитоплазмі, в центральній частині рослинних клітин, містяться одна або декілька порожнин заповнених соком і називаються вони вакуолі. В соці накопичуються поживні речовини та речовини необхідні для життєдіяльності (білки, вуглеводи, алкалоїди, глікозиди, пігменти). У вакуолях зосереджена основна кількість клітинної води. Вакуоля відмежована від цитоплазми власною мембраною – тонопластом. Центральна вакуоля дорослої клітини утворюється в результаті злиття дрібних вакуолей меристематичних клітин. За участі вакуолі здійсн. Осмотичні процеси, підтримується напружений стан кліт. обол. (Тургор). Завдяки вакуому (окремі вакуолі) досягається мінімізація об’єму цитоплазми та істотне збільшення поверхні розподілу між тонопластом і цитоплазмою. Вакуоля бере участь у детоксикації цитоплазми, виконуючи функцію буферної системи її захисту від метаболічних або іонних стресів.

25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.

За високої в’язкості цитоплазми, яка не зважаючи на відходження клітинних стінок, залишається у плазмодесмах і тягнеться у вигляді найтонших ниток, які наз. нитками Гехта, відбувається судорожний плазмоліз.

26.Включення в рослинних клітинах.

Включеннями є групи речовин: вуглеводи, ліпіди та білки. Накопичуються у плодах та насінинах у вегетативних органах (коренях, стеблах, бульбах тощо) у формі гранул, краплин, кристалів. Включення локалізуються в основному в цитоплазмі, іноді в ядрі. Вуглеводи накопичуються у вигляді цукрі, крохмалю, целюлози та ін. сполук. До основних належить крохмаль. Крохмаль є трьох видів: Асиміляційний, транзисторний і запасний. Асиміляційний утворюється в хлоропластах мезофілу листка, транзисторний на шляхах переміщення сахаридів до місця відкладання а вторинний (запасний) у великій кількості запасається у спеціаліз. Запасаючих тканинах (ендосперм, сім’ядолі, паренхімних клітинах) у вигляді зерен. Їх поділяють на концентричні та ексцентричні. Також є прості, складні та напівскладні крохмальні зерна. Містять також речовини білкової природи. Частіше це алейронові зерна. Складаються (алей.зерн.) з оболонки і аморфної білкової маси. Ліпіди теж відкладаються у вигляді (в цитоплазмі) жовтих або безбарвних кульок, зрідка тверді. Найефективніша форма запас.пожив.речовин в насінинах, спорах, зародках … Ці включення наз. оліями. Поділяють на висихаючі та невисихаючі. Інші включення це продукти метаболізму (кристалізовані солі кальцію, смоли, каучук, глікозиди, алкалоїди, дубильні речовини).

Первинні та вторинні метаболіти.