110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.

Прикладом є льон вузьколистий (Linum usitatissimum). Важко встан. межу (в корі і центр. част. стебла) між перв. та втор. елементами. Кл. перв. паренхіми незмінні. Добре виражені ділянки товстост. луб’яних волокон камбіального походження, під якою розт. елем. вт. флоеми, утворені кільцем камбію. Ксилемна зона вт. походження широка та однорідна. Тут є ділянки перв. ксилеми, що частково заходять у серцевину. Нові елем. ксилеми і флоеми відкл. кільцем: флоема до периф., а ксилема до середини. У процесі поділу камбіальних кл. відб. потовщення стебла, його розрост. в радіальному і тангентальному напрямках. На початку втор. росту розривається ендодерма.

111.Особливості будови стебла хвойних рослин.

Анатомічна будова стебла хвойних (голонасінних) рослин має ряд особливостей. За втор. буд. стебло вкрите перидермою, яке за 5 років змін. кіркою. У паренхімі перв. кори є смоляні ходи, у флоемі немає клітин-супутників, біля ситоподібних клітин зустріч. білкові клітини, в яких міст. запасні білки. Ситоподібні поля розташовані переважно на бічних стінках. Деревина скл. з трахеїд, які мають облямовані пори і паренхіми деревини, механічних волокон немає. У серц. променях часто накопичується смола, тоді серц. промінь перетвор. на смоляних хід. Горизонтальні і вертикальні смоляні ходи з’єднуються утворюючи єдину видільну систему. Смоляні ходи вислані тонкостінними паренхімними клітинами.

112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.

Відсутній камбій, спостерігається втор. потовщення завдяки формування кільця потовщення. Кільце потовщення – кільце, яке утв. з клітин перифер. зони паренхіми первинної кори в результаті діяльності пери циклічної групи клітин стебла. Кл. кільця діляться і відкл. до центру стебла нові меристематичні кл., з яких форм. суд. – волокн. пучки закритого типу: у пальм – колатеральні, у драцен – концентричні. Одне кільце форм. один ряд суд. - волокн. пучків. Нове кільце з’явл. за кільцем суд. – волокн. пучків із паренхімних клітин периферійної частини. Такі кільця виникають багаторазово і стебло потовщується. К-ть кілець не залежить від віку. У деревних однодольних спостерігається лігніфікація міжпучкової паренхіми. Паралельно форм. кілець епідерма замін. на перидерму.

113.Ексцентричність деревини.

Ексцентричність деревини – це нерівномірний розвиток річних кілець в осьових органах внаслідок зміщення центру органа до одного з боків. Протидіяти такому механізму може тягова(верхня) і креньова (нижня) деревини. Креньова деревина утв. завдяки діяльності камбію на нижньому боці гілок і пагонів, внаслідок чого форм. гіпоксилічна структура – значне переважання деревини на нижньому боці органа (голонасінні і деякі покритонасінні). Тягова деревина утв. внаслідок активного формування річних кілець на верхньому боці пагонів і гілок більшості квіт. рослин, що супроводжується їхньою асиметричністю і створеннями епіксилічної структури деревини. Анатомічні ознаки тягової деревини листяних рослин характеризуються вел. к-тю волокон лібриформу і щільним їх з’єднанням, меншою к-тю суд. елем.. Це забезпечує високу міцність до розривів масивної верхньої сторони і протидію надмірним деформаціям гілок та крони.