- •1.Періоди розвитку анатомії рослин. 2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин. 4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин. 5.Особливості будови рослинної клітини.
- •6. Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини. 39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми. 43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови. 44.Верхівкові меристеми. 45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми. 47.Перицикл. Етапи його еволюції. 48.Камбій та його типи. 49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс. 52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин. 59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин. 60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загална характеристика фелеми та фелодерми. 65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •67.Кірка.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини. 70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей. 76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема. 79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції. 82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення. 83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира. 92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення. 93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма. 96.Будова солевидільної залозки лімоніуму. 97.Нектарники, їхні типи та будова. 98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних. 102.Теорія гістогенів.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина. 115.Епіксилія та гіпоксилія. 116.Серцевина, її типи та значення для рослини. 117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені. 122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині. 124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня. 127.Гаусторії. Будова і функції. 128.Веламен. Будова і функції. 129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина. 138.Видозміни стебла і коренів. 139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин. 144.Молочники та смоляні ходи. 145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин. 59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин. 60.Водяні продихи.
Спеціалізовані продихи, крізь які виділяється краплинно - рідка вода. Комплекс, що бере участь у виділенні води наз. гідатоди. Гідатод утвор. група паренхімних клітин які закінчуються парою кл.-замикачів, які майже ніколи не закривають продихової щілини. Під кл.-зам. Розташовані 4-12 паренхімних клітин, які вх. до складу 1-ї гідатоди. Крізь щілино віділ. вода. Під щілиною розташ. тканина з живих клітин – епітема. Є активні і пасивні епітеми. У акт. Епітемах вода виділяється завдяки роботі клітин, в пасивних епітемах вода фільтрується крізь клітини під дією гідростатичного тиску у трахеїдах. Процес виділення води крізь водяні продихи наз. Гутацією.
61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
В злакових в епідермі поряд з видовженими клітинами зустрічаються особливі, притаманні лише їм клітини: великі сильно вакуолізовані, без хлоропластів, с тонкими радіальними стінками. Вони або вкривають весь листок, або розташ. смугами паралельно до жилок в 3-4 шари. Одні наз. їх пухирцеподібними клітинами (виконують водоносну роль і наб. форми куль). Інші вчені наз. їх клітинами розтягування (ці клітини розтягуючись розгортають листову пластинку на початку онтогенезу). Вваж. що ці кліт. за зміни тургору сприяють гігроскопічним рухам, зумовлюючи цим настичні рухи сформованого листка, тому їх наз. моторними клітинами (здатні згортати листок в трубку під час посухи). У багатьох злаків епідерма просочена кремнеземом та окорковіла.
62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
Клітини замикачі багаті на цитоплазму і містять велику к-ть органел, ядра містять конденсований хроматин (більше продих – більше хроматину), наявні зелені пластиди які зумовлюють накопичення пластичних речовин, від яких залежать осмотичні процеси і рухова активність продих. апарату. У стромі хлоропластів кл.-зам. є пластоглобули і вел. крохмальні зерна. Характерною особливістю кл.-зам. є наявність чисельних мітохондрій з розвиненими кристами. У більш. рослин кл.-зам. бобоподібні. Зовн. ст. кл.-зам. мають вирости –гребені. Стінки кл.-зам. що звернені до продих. щілини, мають потовщення, протилежні стінки – тонкі.
63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
Перидерма – покривна тканина втор. походження, утвор. під час втор. росту стебел і коренів у голонасінних та деревних рослин. Це комплексна багатошарова тканина, яка складається з фелеми – корка, фелогену – коркового камбію, за рахунок якого перидерма збільш. у товщину, і фелодерми – основної тканини, що вик. ф-ю живлення фелогену.
64.Загална характеристика фелеми та фелодерми. 65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
Складається з живих клітин. Це вторинна латеральна меристема. Коли клітини виросли і поч. знову диференціюватись, так утвор. фелоген. Внаслідок поділу утворюються тангентальні перегородки. Так утвор. прошарок сплющених кліт. які діляться тангентально – корковий камбій. Назовні фелоген відкл. Корок, а до середини – фелодерму.