Як довго живе вірус поза організмом людини?

На відкритому повітрі вірус гине протягом кількох хвилин. Усередині шприца він може жити значно довше. Про життєздатність ВІЛ наводять різні, часто суперечливі дані. Де ж правда?

Щодо життя ВІЛ поза тілом людини існує багато помилкових уявлень і неправильних тлумачень наукових даних. У лабораторних дослідженнях використовуються концентрації вірусу, що принаймні в 100.000 разів вище тих, що зустрічаються в природі. При використанні таких штучно високих концентрацій ВІЛ може залишатися живим протягом 1-3 днів після висихання рідини.

Чи означає це, що ВІЛ у природній концентрації може жити поза людським організмом до трьох діб? Звичайно, ні. Якщо ми екстраполюємо дані досліджень по відношенню до природної концентрації вірусу, то побачимо, що ВІЛ може жити поза організмом усього кілька хвилин. Якби він жив поза організмом протягом багатьох годин або днів, ми безсумнівно спостерігали б випадки побутового зараження – а їх не буває.

Особливий інтерес представляє термін життя ВІЛ усередині шприца або порожнини голки. Виявилося, що на нього впливає цілий ряд факторів, у тому числі кількість крові в голці, титр (кількість) вірусу в крові, температура навколишнього середовища. Кількість крові в голці залежить від її розмірів.

В одному дослідженні шприців, що містять кров, інфіковану дуже високим титром ВІЛ-1, виявилося, що життєздатний вірус залишався в деяких голках 48 днів при постійній температурі. При цьому життєздатність вірусу згодом знижувалась: через 2-10 днів живий вірус був виділений лише в 26 % шприців. Збереженню живого вірусу також сприяли великий об’єм крові в шприці і низька температура. Життєздатність вірусу зменшується при низьких титрах, високій або змінній температурі і при невеликому об’єму крові. Здійснюючи профілактику ін'єкційної передачі ВІЛ, слід мати на увазі, що використаний шприц або голка (без стерилізації) може містити живий вірус протягом декількох діб.

За матеріалами сайту www.thebody.org

Додаток 3.9

Про симптоми

Загальні зауваження:

20. практично всі симптоми, що з'являються при ВІЛ-інфекції і СНІДі, можуть бути схожі на симптоми будь-якого іншого захворювання. Неможливо визначити, чи є даний симптом ознакою ВІЛ/СНІДу, не знаючи результатів аналізу на ВІЛ.

21. якщо у вас спостерігаються хворобливі симптоми, що не проходять протягом 1-2 тижнів, варто звернутися до лікаря в будь-якому випадку, незалежно від передбачуваної вами причини симптомів. Крім СНІДу є багато інших небезпечних хвороб.

22. якщо у вас був небезпечний контакт (сексуальний, брудний шприц), єдиний спосіб з'ясувати заразились ви чи ні, – здати кров на ВІЛ через 3-6 місяців після контакту.

23. відомо багато випадків, коли люди переконували себе в тому, що в них СНІД, і пов'язували будь-яке нездужання, що у них з'являлось, зі "страшним діагнозом". Не страждайте даремно – пройдіть обстеження. Якщо з’ясується, що у вас немає ВІЛ-інфекції, уникайте ризикованої поведінки в майбутньому. Якщо у вас ВІЛ, зробіть усе, щоб жити довго і повноцінно, використовуючи накопичений досвід людей, що живуть цим вірусом.

Симптоми ВІЛ:

24. незабаром після зараження можуть з'явитися симптоми так званої гострої стадії ВІЛ-інфекції, у тому числі постійно підвищена до 37,5-38 температура і збільшення лімфовузлів. Ці симптоми бувають не у всіх, хто заразився. Звичайно вони тривають не більше 2-3 тижнів і проходять самі собою. Їх важко відрізнити від симптомів звичайної застуди або грипу.

Безсимптомна фаза ВІЛ-інфекції може продовжуватись довгі роки. У цей час дізнатись про наявність і розвиток ВІЛ в організмі можна лише завдяки спеціальним аналізам крові: аналізу на ВІЛ-антитіла, на імунний статус і вірусне навантаження.

На певній стадії ВІЛ може перейти в стадію СНІДу, а СНІД – це захворювання, основною ознакою якого є зниження імунної стійкості організму.

Додаток 3.10