Гіпотези щодо походження віл-1

Відомі декілька випадків виявлення вірусів, що нагадують ВІЛ-1, у шимпанзе.

Аналіз вірусних геномів дозволяє зробити припущення: природним резервуаром ВІЛ-1 може бути один з підвидів шимпанзе Pan troglodytes.

Вважається: що вірус принаймні тричі "переступав" міжвидовий бар'єр.

Коли з’явився віл

Гіпотеза 1. Самий ранній зразок крові, що містить ВІЛ-1, виявлений у місті Кіншаса (Конго), датований 1959 роком. Припускають, що вірус потрапив у людську популяцію десь близько 1940 року (можливо і раніше).

Гіпотеза 2. Професор Роберт Гаррі (США) вважає, що легка форма ВІЛ існувала в популяції людей сотні й тисячі років. Поява тяжкої форми СНІД – результат мутації вірусу, що мала місце у період від 1910 до 1940 року.

Взаємозв’язок віл і снід

Понад 5000 учених усього світу підписали Дубайську Декларацію, у якій підтверджується, що ВІЛ-1 і ВІЛ-2 є причиною СНІДу:

135. усі хворі на СНІД інфіковані ВІЛ;

136. при відсутності лікування у ВІЛ-інфікованих через 5-10 років з'являються ознаки СНІДу;

137. більшість дітей, у яких розвивається СНІД, народжені від ВІЛ-інфікованих матерів;

138. фармакологічні препарати, що блокують реплікацію ВІЛ, сповільнюють перехід захворювання в стадію СНІДу.

Динаміка змін ставлення суспільства до епідемії віл/снід

1. Незначне розповсюдження хвороби, що супроводжується офіційним невизнанням можливості її розповсюдження в країні.

2. Розповсюдження хвороби, в основному, серед представників груп підвищеного ризику (сексуальні меншини, працівники секс-бізнесу, споживачі ін’єкційних наркотиків, ув’язнені), що супроводжується їх дискримінацією і стигмацією. Таке ставлення переноситься на всіх ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

3. Вихід інфекції за межі стигматизованих груп викликає зміну ставлення суспільства до проблеми – розробку і впровадження загальнодержавних заходів щодо призупинення епідемії (стадія, в яку вступила Україна).

4. На цій стадії країна витрачає більше коштів на лікування хворих, ніж на проведення профілактики. Високий рівень смертності та розповсюдження хвороби негативно впливає на економіку країни.

(Стигма – знак ганьби або суспільного осудження. ВІЛ-позитивний статус може бути причиною стигмації, якщо у суспільстві є упереджене ставлення до людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Толерантність – неупереджене відношення і неосудження людей, які нале­жать до маргінальних груп, та тих, які живуть з ВІЛ.

У 1987 році в США агресивно налаштовані люди спалили сім’ю в її власному будинку, оскільки не хотіли, щоб діти з цієї сім’ї ходили до загальноосвітньої школи.)

Глобальні цілі світової спільноти щодо епідемії віл/снід

1. У 1987 році заснована Глобальна програма ВООЗ з проблеми СНІД.

2. На зміну цій програмі у 1996 році створена Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС), у рамках якої співпрацюють сім установ ООН: Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН (ПРООН), Фонд народонаселення (ЮНФПА), Програма ООН з міжнародного контролю над наркотиками (ЮНДКП), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров'я та Всесвітній банк.

3. Країни-члени ООН у 1999 році взяли на себе зобов’язання досягти суттєвого зниження рівня розповсюдження ВІЛ-інфекції серед молоді в найбільш постраждалих країнах до 2005 року, а у світовому масштабі - до 2010 року.

4. У 2003 році Україна отримала грант Глобального фонду на подолання епідемії та її наслідків у розмірі 92 млн. доларів США на період 2003-2007 роки.