- •Витяг із Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю між Міністерством освіти і науки України та Міжнародним Альянсом з віл/снід (Великобританія)
- •Віл/снід: із року в рік
- •Інформація щодо проблем віл/снід в україні
- •Психологічний стан віл-позитивної людини
- •СніДофобія
- •Що відбувається при зараженні віл-інфекцією?
- •Як довго живе вірус поза організмом людини?
- •Про симптоми
- •Діагностика віл-інфекції
- •Шляхи інфікування віл
- •Ризик інфікування віл і вразливі групи
- •XIV міжнародна конференція по сніду
- •Законодавство україни про снід
- •Основні законодавчі та нормативно-правові документи з питань профілактики віл/сніДу в Україні
- •Права та обов’язки віл-інфікованих Закон України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (снід) та соціальний захист населення”
- •Кримінальний кодекс України від 01.09.01 року
- •Мета та основні завдання
- •Здійснення заходів, спрямованих на зміну ризикованої щодо віл-інфікування поведінки різних груп населення, особливо молоді у віці 15-24 років
- •Зниження рівня поширення віл-інфекції серед уразливих груп населення
- •Виключення можливості передачі віл-інфекції через донорську кров та її компоненти, а також під час надання медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах
- •Зниження рівня передачі віл-інфекції від матері до дитини
- •Забезпечення доступу до діагностики, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих і хворих на снід
- •Проведення наукових досліджень з питань вивчення особливостей розвитку і можливих наслідків
- •Профілактики, діагностики і лікування
- •Забезпечення високого рівня контролю, координації та оцінки ефективності здійснення заходів щодо боротьби з віл-інфекцією/сніДом
- •Очікувані результати
- •Мета та основні завдання
- •Строки виконання
- •Фінансове забезпечення
- •Очікувані результати
- •Заходи з виконання Програми
- •Інформаційно-просвітницька робота
- •Міжгалузеве співробітництво у боротьбі зі сніДом
- •Положення про Національну координаційну раду з питань запобігання поширенню віл-інфекції/сніДу
- •Посадовий склад Національної координаційної ради з питань запобігання поширенню віл-інфекції/сніДу
- •Презентація “люди та віл” для викладачів і студентів педагогічних внз
- •Перше знайомство
- •Від перших випадків до світової пандемії
- •Стадії розвитку епідемії
- •Віл/снід в Україні
- •Шляхи зараження віл:
- •Будова віл
- •Процеси життєдіяльності віл
- •Мінливість віл
- •Походження віл
- •Факти щодо походження віл
- •Гіпотези щодо походження віл-1
- •Коли з’явився віл
- •Взаємозв’язок віл і снід
- •Динаміка змін ставлення суспільства до епідемії віл/снід
- •Глобальні цілі світової спільноти щодо епідемії віл/снід
- •Законодавство України про снід
- •Шляхи зараження віл
- •Діагностика віл
- •Зняття віл-позитивного статусу
- •Симптоми віл
- •СніДофобія
- •Дискримінація і стигматизація людей, що живуть з віл в Україні
- •Лікування віл/снід
- •Замісна терапія для наркозалежних
- •Лікування віл/снід (продовження)
- •Профілактика віл-інфекції
- •Ефективність програм з профілактики віл/сніДу
- •Віл за шкільною партою
- •Роль сім’ї у профілактиці віл
- •Робота з формування здорового способу життя та попередження інфікування віл у вищих навчальних закладах
- •Особливості підготовки майбутнього вчителя
Перше знайомство
Перші відомості про збудника нової хвороби, пов’язаної з тяжкими розладами імунної системи людини, з’явилися у травні 1983 року. Фахівці лабораторії Люка Монтаньє з Інституту Пастера у Парижі та Роберта Галло з Національного інституту раку в Бетесдє (США) описали один і той же вірус, що викликає синдром набутого імунодефіциту (СНІД).
Вірус, що викликає СНІД, у 1986 році було вирішено називати вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
(Ніколи відкриття вірусу не викликало такого широкого суспільного резонансу. По-перше, це породило міф про особливо небезпечну інфекційну хворобу, яка отримала побутову назву “Чума ХХ століття”, і викликало швидке формування певних стереотипів по відношенню до ВІЛ-інфікованих. По-друге, - зумовило надзвичайно велике фінансування наукових розробок з проблематики ВІЛ. Внаслідок цього нам сьогодні відомо про цей вірус значно більше, ніж про інших збудників хвороб.
Та, незважаючи на активні дослідження, СНІД і сьогодні залишається хворобою, що неодмінно призводить до смерті хворого.)
Від перших випадків до світової пандемії
За період з 1983 р. до цього часу у світі інфіковано різними шляхами понад 60 млн людей.
Понад 20 млн з них померло, залишивши понад 14 млн дітей-сиріт, частина з яких також ВІЛ-позитивні, або хворі на СНІД.
Кількість дітей, які живуть з ВІЛ/СНІД перевищує 2,5 млн.
Кожного дня інфікується приблизно 6 тисяч молодих людей віком від 15 до 24 років.
За прогнозами фахівців до 2020 року в 45 країнах світу, які найбільш уражені епідемією, від СНІДу передчасно загине майже 70 млн людей.
Стадії розвитку епідемії
Початкова стадія – хвороба реєструється в основному серед людей з високим рівнем ризику інфікування.
Концентрована або локалізована стадія – розповсюдження ВІЛ серед груп населення з високим рівнем ризику інфікування.
Генералізована стадія – ВІЛ-інфекція укорінюється серед усіх прошарків населення і основним шляхом її передачі стає статевий.
Віл/снід в Україні
У 1987 році було вперше виявлено 6 українців та 70 іноземців, інфікованих ВІЛ.
До 1994 року було зареєстровано 183 ВІЛ-інфікованих.
У 1994 році серед інфікованих ВІЛ вперше були виявлені споживачі ін’єкційних наркотиків (СІН).
До середини 2005 року діагноз "ВІЛ-інфекція" підтверджено майже у 77 тис українців.
Майже 9 тис ВІЛ-інфікованих - діти, 98% з них народжені ВІЛ-інфікованими матерями.
Понад 5,5 тис людей уже померли від СНІД, серед них - 156 дітей.
Щомісяця в Україні реєструється 800-900 нових випадків інфікування ВІЛ.
За прогнозами кількість ВІЛ-інфікованих в Україні до 2010 року може становити понад 500 тис осіб.
Шляхи зараження віл:
1. Статевий.
2. Перинатальний
(від матері до дитини).
3. Ін’єкційне споживання наркотиків.
4. Інші.
– у світі – світлим
– в Україні – темним
Переважання статевого шляху інфікування свідчить про генералізовану стадію розвитку епідемії ВІЛ/СНІД у більшості країн світу.
Співвідношення шляхів зараження ВІЛ в Україні вказує на концентровану стадію розвитку епідемії.
Якщо за кумулятивним показником з 1987 року на початок 2004 року кількість ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків становила 77,2%, то у лютому 2005 року цей показник знизився до 69,2%. А серед вперше зареєстрованих у 2005 році випадків інфікування ВІЛ - СІН становлять лише 55-56%.
Зменшення відсотку СІН серед ВІЛ-інфікованих та зростання кількості випадків зараження статевим шляхом вказує на перехід до генералізованої стадії розвитку епідемії в Україні.