- •Витяг із Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю між Міністерством освіти і науки України та Міжнародним Альянсом з віл/снід (Великобританія)
- •Віл/снід: із року в рік
- •Інформація щодо проблем віл/снід в україні
- •Психологічний стан віл-позитивної людини
- •СніДофобія
- •Що відбувається при зараженні віл-інфекцією?
- •Як довго живе вірус поза організмом людини?
- •Про симптоми
- •Діагностика віл-інфекції
- •Шляхи інфікування віл
- •Ризик інфікування віл і вразливі групи
- •XIV міжнародна конференція по сніду
- •Законодавство україни про снід
- •Основні законодавчі та нормативно-правові документи з питань профілактики віл/сніДу в Україні
- •Права та обов’язки віл-інфікованих Закон України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (снід) та соціальний захист населення”
- •Кримінальний кодекс України від 01.09.01 року
- •Мета та основні завдання
- •Здійснення заходів, спрямованих на зміну ризикованої щодо віл-інфікування поведінки різних груп населення, особливо молоді у віці 15-24 років
- •Зниження рівня поширення віл-інфекції серед уразливих груп населення
- •Виключення можливості передачі віл-інфекції через донорську кров та її компоненти, а також під час надання медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах
- •Зниження рівня передачі віл-інфекції від матері до дитини
- •Забезпечення доступу до діагностики, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих і хворих на снід
- •Проведення наукових досліджень з питань вивчення особливостей розвитку і можливих наслідків
- •Профілактики, діагностики і лікування
- •Забезпечення високого рівня контролю, координації та оцінки ефективності здійснення заходів щодо боротьби з віл-інфекцією/сніДом
- •Очікувані результати
- •Мета та основні завдання
- •Строки виконання
- •Фінансове забезпечення
- •Очікувані результати
- •Заходи з виконання Програми
- •Інформаційно-просвітницька робота
- •Міжгалузеве співробітництво у боротьбі зі сніДом
- •Положення про Національну координаційну раду з питань запобігання поширенню віл-інфекції/сніДу
- •Посадовий склад Національної координаційної ради з питань запобігання поширенню віл-інфекції/сніДу
- •Презентація “люди та віл” для викладачів і студентів педагогічних внз
- •Перше знайомство
- •Від перших випадків до світової пандемії
- •Стадії розвитку епідемії
- •Віл/снід в Україні
- •Шляхи зараження віл:
- •Будова віл
- •Процеси життєдіяльності віл
- •Мінливість віл
- •Походження віл
- •Факти щодо походження віл
- •Гіпотези щодо походження віл-1
- •Коли з’явився віл
- •Взаємозв’язок віл і снід
- •Динаміка змін ставлення суспільства до епідемії віл/снід
- •Глобальні цілі світової спільноти щодо епідемії віл/снід
- •Законодавство України про снід
- •Шляхи зараження віл
- •Діагностика віл
- •Зняття віл-позитивного статусу
- •Симптоми віл
- •СніДофобія
- •Дискримінація і стигматизація людей, що живуть з віл в Україні
- •Лікування віл/снід
- •Замісна терапія для наркозалежних
- •Лікування віл/снід (продовження)
- •Профілактика віл-інфекції
- •Ефективність програм з профілактики віл/сніДу
- •Віл за шкільною партою
- •Роль сім’ї у профілактиці віл
- •Робота з формування здорового способу життя та попередження інфікування віл у вищих навчальних закладах
- •Особливості підготовки майбутнього вчителя
Діагностика віл
Найпоширеніший метод діагностики ВІЛ-інфекції - імуноферментний аналіз (ІФА), що дозволяє виявити в сироватці крові антитіла до ВІЛ.
Оскільки антитіла до ВІЛ з'являються лише через 1-3 місяці після зараження, в цей час виявити наявність інфекції неможливо (діагностичне “вікно”).
ІФА може давати псевдопозитивні результати при наявності у пацієнта хронічних інфекцій, аутоімунних або онкологічних захворювань тощо.
Для підтвердження ВІЛ-позитивного діагнозу використовують більш чутливий тест - імуноблоте.
В Україні пройти тестування на наявність ВІЛ-інфекції можна в спеціалізованих кабінетах. Про їхнє місце знаходження можна довідатись у районній поліклініці.
Тестування буває двох видів: конфіденційне й анонімне.
Конфіденційність результатів тестування повинна строго дотримуватись.
Оскільки ІФА може давати і псевдонегативний результат, то у випадках, коли зверненню до діагностичного центру передувала ризикована ситуація, необхідне повторне діагностування.
Наявність діагностичного “вікна” створює ризик зараження при трансфузії донорської крові.
Зняття віл-позитивного статусу
Зняття діагнозу "ВІЛ-інфекція" стосується лише дітей, народжених від ВІЛ-позитивних матерів. Незалежно від ВІЛ-статусу дитини, материнські антитіла до ВІЛ зберігаються в її крові до 1-3 років, і лише після цього, якщо антитіла цілком зникли, дитина визнається ВІЛ-негативною.
Симптоми віл
У декого з ВІЛ-інфікованих через незначний час після зараження можуть з'явитися симптоми гострої стадії ВІЛ-інфекції (підвищена до 37,5-380 С температура і збільшення лімфовузлів). Як правило, вони тривають до 2-3 тижнів і проходять самі. Їх важко відрізнити від симптомів звичайної застуди або грипу.
Безсимптомна фаза ВІЛ-інфекції може тривати довгі роки. У цей період дізнатися про наявність і розвиток ВІЛ в організмі можна лише завдяки спеціальній діагностиці.
ВІЛ-інфікована людина, яка не знає про свій ВІЛ-позитивний статус, може бути джерелом зараження оточуючих.
Практично всі симптоми, що з'являються при ВІЛ-інфекції і СНІДі, можуть бути схожими на симптоми якого-небудь іншого захворювання. У зв'язку з цим без аналізу на ВІЛ неможливо встановити, чи є даний симптом ознакою ВІЛ/СНІДу.
СніДофобія
СНІДофобія – форма прояву психічного розладу, який зветься іпохондрією.
У частини людей вона перетворюється на нав'язливу поведінку, що не дає можливості вести звичний спосіб життя, позбавляє здатності працювати і може реально зашкодити здоров'ю.
Навіть якщо ВІЛ-негативний статус підтверджений усіма можливими методами, паніка і страх можуть залишитися і людина, хвора на іпохондрію, нічого не зможе з ними зробити.
СНІДофобія – закляття, яке супроводжує епідемію ВІЛ/СНІДу з самого її початку. Для розвитку іпохондрії ВІЛ – ідеальний фактор, бо це стигматизоване захворювання, що супроводжується існуванням безлічі ірраціональних страхів і абсурдних упереджень:
у суспільстві сформоване уявлення про ВІЛ як про "особливо небезпечну інфекційну хворобу";
ймовірність передачі ВІЛ значно перебільшується;
"симптоми ВІЛ" знайти в себе занадто просто, оскільки вони схожі на симптоми застуди, хронічної втоми або яке-небудь висипання;
"підхопити" ВІЛ можна в будь-який момент, досить лише одного незахищеного контакту.
Елементи СНІДофобії є у багатьох людей, що закладає основу для прояву дискримінації по відношенню до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД і їх стигматизації.