5. Організація обліку фінансових інвестицій

Облік фінансових інвестицій регламентований П(С) БО 12 «Фінансові інвестиції».

До фінансових інвестицій відносяться інвестиції в :

• акції;

• корпоративні права;

• облігації;

• депозитні сертифікати;

• казначейські зобов'язання;

• інші цінні папери.

При отриманні фінансових інвестицій одним з головних завдань бухгалтера є встановлення методу обліку.

Залежно від методів обліку, фінансові інвестиції підрозділяються на наступні види (рис.7.3):

Фінансові інвестиції

Прямі й портфельні фінансові Фінансові інвестиції, що

інвестиції в статутний капітал об'єкта утримуються підприємством до їх інвестування погашення (облігації, депозити або

(акції, корпоративні права) векселі, механізм обліку яких

аналогічний механізму обліку облігацій)

Фінансові інвестиції в

підприємства, що не є асоційованими, дочірніми або спільними

Фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні й спільні підприємства

Рис. 7.3- Класифікація фінансових інвестицій

Первинна оцінка фінансових інвестицій не залежить від виду фінансової інвестиції і проводиться таким чином:

- за собівартістю, що включає ціну придбання фінансових інвестицій, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов'язкові платежі, інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням фінансової інвестиції (п.4 П(С) БО12).

- за собівартістю, що дорівнює справедливій вартості переданих цінних паперів власної емісії, якщо фінансові інвестиції були придбані шляхом обміну на них (п.5 П(С) БО12).

- за собівартістю, що дорівнює справедливій вартості переданих активів, якщо фінансові інвестиції були придбані шляхом обміну на активи підприємства (п.6 П(С) БО 12).

На дату складання балансу процедура оцінки фінансових інвестицій безпосередньо залежить від частки інвестора у статутному капіталі об'єкта інвестування і мети інвестування.

Фінансові інвестиції в підприємства, що не є асоційованим, дочірнім або спільним підприємством. Такі інвестиції відображаються на дату балансу наступним чином (п.8-9 П (С) БО12):

• за справедливою вартістю;

• за собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції, у випадку якщо справедливу вартість достовірно визначити не можливо.

В обліковій політиці необхідно встановити порядок визначення справедливої вартості фінансових інвестицій і документи, що підтверджують таку вартість. Це можуть бути котирування акцій на фондовому ринку, експертна оцінка фахівців в цій області.

Фінансові інвестиції, що здійснені в асоційовані, дочірні й спільні підприємства.

Асоційоване підприємство - підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора (п.4 П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати»).

Суттєвий вплив (п.3 П(С) БО 12)- повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:

1. володіння 20% або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;

2. представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;

3. участь у прийнятті рішень;

4. взаємообмін управлінським персоналом;

5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією. Дочірнє підприємство згідно з п.4 П(С) БО 19 «Об'єднання підприємств»-

це підприємство, що знаходиться під контролем материнського (холдингового) підприємства. Під контролем мається на увазі вирішальна дія інвестора на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою отримання вигод від його діяльності.

Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку контроль має місце за наступних умов:

- якщо інвестор володіє більше ніж 50% акцій об'єкта інвестування;

- якщо інвестор володіє пакетом менше 50%, але при цьому має право на більше ніж половину голосів, право управляти фінансовою і операційною політикою підприємства, право призначати або знімати більшість членів ради директорів або іншого відповідного органу відповідно до угоди з іншими інвесторами. Така ситуація складається в тому випадку, якщо решта частини акцій, що не належить даному інвестору, поділена між дрібними інвесторами.

Згідно п.3 П(С) БО 12 сумісна діяльність - господарська діяльність із створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більш сторін відповідно до письмового договору між ними.

У зв'язку з цим за наявності фінансових інвестицій в асоційовані, дочірні, спільні підприємства необхідно визначити в обліковій політиці наявність/відсутність вищезгаданих умов.

Фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні, спільні підприємства на дату балансу оцінюються таким чином:

- за вартістю, визначеною за методом участі в капіталі;

- за справедливою вартістю, або за собівартістю, у випадку, якщо справедливу вартість встановити неможливо.

За справедливою вартістю або за собівартістю фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні й спільні підприємства оцінюються в наступних ситуаціях (п.17 П(С) БО12):

• інвестиції придбані виключно для продажу протягом 12 міс. від дати придбання;

• підприємство-об'єкт інвестування обмежене в передачі коштів інвестору впродовж періоду, що перевищує 12 міс.

Метод участі в капіталі передбачає, що балансова вартість фінансових інвестицій визначається з урахуванням змін загального розміру власного капіталу об'єкта інвестування, за винятком тих, які є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, що збільшують (або зменшують) балансову вартість фінансових інвестицій у інвестора, відповідно до п.12 П(С) БО12 поділяються таким чином:

• частка інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період (у тому числі дивіденди), що включаються в інвестора до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Слід підкреслити, що при визнанні дивідендів, що підлягають виплаті інвестору, балансова вартість фінансових інвестицій відповідно зменшується на суму цих дивідендів.

• Частка інвестора в сумі змін загальної величини власного капіталу (окрім змін за рахунок прибутку (збитку)), що враховується як інший додатковий капітал або додатково вкладений капітал. При цьому якщо сума зменшення частки інвестора більше іншого додаткового або додатково вкладеного капіталу, то на цю різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Слід підкреслити, що зменшення балансової вартості відображається тільки до досягнення нульової вартості фінансових інвестицій.

Оскільки для відображення показників дочірнього підприємства необхідна інформація про фінансові звіти, в обліковій політиці треба визначити терміни й порядок отримання такої інформації.

Фінансові інвестиції до погашення відображають на дату балансу за амортизованою собівартістю, що враховує часткове списання вартості фінансової інвестиції внаслідок зменшення її корисності й збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії) (п.10 П(С) БО 12).

Відповідно до цього механізму різниця між собівартістю і вартістю погашення фінансових інвестицій амортизується інвестором в часі від дати придбання до дати погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Застосування такого порядку обліку пов'язане з тим, що собівартість фінансової інвестиції може перевищувати або, навпаки, бути меншою, ніж вартість інвестиції при її погашенні, а в результаті застосування методу ефективної ставки відсотка собівартість інвестиції поступово наближається до номінальної вартості і до моменту погашення стає їй дорівнювати.

Відповідно до цього механізму різниця між собівартістю і вартістю погашення фінансових інвестицій амортизується інвестором в часі від дати придбання до дати погашення по методу ефективної ставки відсотка.

При організації обліку фінансових інвестицій до погашення необхідно визначити:

1) суму премії (дисконту) як різницю між номінальною вартістю інвестиції і вартістю її придбання;

2) номінальну суму відсотка як множення відсоткової ставки за інвестицією і її номінальної вартості;

3) ефективну ставку відсотка. Ефективна ставка відсотка визначається як відношення суми річного відсотка і дисконту (або різниці річного відсотка і премії) та середньої величини собівартості інвестиції (або зобов'язання) і вартості її погашення (п.3 П(С) БО12).

У випадку, якщо собівартість інвестиції менша, ніж її номінальна вартість, ефективна ставка відсотка (С_еф) визначається за формулою:

Річна сума відсотків + річний дисконт

(7.11)

^еф (собівартість інвестиції + вартість погашення інвестиції)/2

У випадку, якщо собівартість інвестиції більша, ніж її номінальна вартість, ефективна ставка відсотка визначається за формулою:

Річна сума відсотків—річна премія ^еф (собівартість інвестиції + вартість погашення інвестиції) /2 ^{, ( )}

4) суму амортизації премії (дисконту)

Сума амортизації за методом ефективної ставки відсотка визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток:

- амортизовану собівартість - це собівартість фінансової інвестиції з урахуванням її часткового списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (або зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Розглянемо приклад розрахунку амортизованої собівартості. Приклад 7.1: Підприємство 2.01.2009 р. придбало облігації номінальною вартістю 2000 грн. за 2300 грн. строком на 4 роки. Фіксована ставка відсотка за облігацією - 10% річних, виплата відсотків здійснюється щорічно, в кінці року. Визначимо амортизовану собівартість інвестицій і відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку.

(2300-2000)

Річна премія за облігаціями

4

75 грн.

200-75

Ефективна ставка %

(2000 + 2300)/2

5,8%

Дата	Номінальна сума відсотка, грн.	Сума відсотка за ефективною ставкою, грн.	Сума амортизації премії, грн.	Амортизована собівартість інвестицій, грн.
2.01.09				2300
1.01.10	2000*0,1=200	2300*5,81%=133	200-133=67	2300-67=2233
1.01.11	200	127	200-127=73	2233-73=2160
1.01.12	200	124	200-124=76	2160-76=2084
1.01.13	200	116	200-116=84	2084-84=2000

Розрахована сума амортизації дисконту (премії) відображається у складі інших фінансових доходів (витрат) з одночасним збільшенням (зменшенням) балансової вартості фінансових інвестицій.

Контрольні запитання

1. Якими документами оформляють рух основних засобів ?

2. Який порядок аналітичного обліку основних засобів?

3. Яка різниця між основними засобами й малоцінними необоротними матеріальними активами?

4. Якими методами нараховують амортизацію для основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів?

5. Як кожен з методів впливає на прибуток підприємства?

6. Як організувати облік ремонту та інших видів поліпшень основних засобів?

7. Якими документами оформляють рух нематеріальних активів ?

8. Який порядок аналітичного обліку нематеріальних активів?

9. Який порядок аналітичного обліку фінансових інвестицій?

10. Які методи застосовують для обліку фінансових інвестицій?

Тести

1. Фінансові інвестиції - це:

а) грошові кошти, інвестовані в підприємство іншими інвесторами;

б) акції, емітовані підприємством;

в) активи, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів і тому подібне), збільшення вартості капіталу або інших вигод для інвестора;

2. Фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні і спільні підприємства оцінюються за справедливою вартістю або за собівартістю в наступних ситуаціях:

а) у всіх випадках;

б) інвестиції придбані виключно для продажу протягом 12 міс. від дати придбання;

в) об'єкт інвестування не відображає прибуток;

г) об'єкт інвестування знаходиться за межами України

3. Частка інвестора в сумі змін загальної величини власного капіталу (окрім змін за рахунок прибутку (збитку) об'єкту інвестування за звітний період включаються у інвестора у склад:

а) прибутку;

б) доходу від участі в капіталі;

в) вартості інвестицій і додаткового капіталу;

г) вартості інвестицій і доходу від участі в капіталі.

4. Амортизована собівартість - це метод, який:

а) враховує часткове списання вартості фінансової інвестиції внаслідок зменшення її корисності і збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії);

б) враховує зміну капіталу об'єкта інвестування;

в) враховує ринкові ціни на фінансові інвестиції;

г) враховує зміну вартості активів об'єкта інвестування.

5. Витрати на ремонт, результати якого не збільшують майбутні економічні вигоди, включаються до складу:

а) відповідних витрат;

б) вартості відповідного об'єкта основних засобів;

в) додаткового капіталу;

г) вартості групи об'єктів.

6. Результати дооцінки об'єктів основних засобів і нематеріальних активів включаються:

а) до доходів звітного періоду;

б) до складу додаткового капіталу;

в) до складу прибутку;

г) до складу витрат звітного періоду.

7. Форма ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» не використовується для:

а) списання основних засобів;

б) зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів; в)обліку введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;

г) оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного підрозділу (цеху, відділу, ділянки) в інший.

8. Форма ОЗ-2 «Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів» використовують для:

а) оформлення прийому-передачі основних засобів в цілях поточного ремонту;

б) при оформленні прийому-передачі основних засобів з реконструкції і модернізації;

в) при передачі основних засобів з одного підрозділу в інший;

г) при передачі основних засобів від одного підприємства іншому.

9. Форма ОЗ-3 «Акт списання основних засобів» використовують для:

а) оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації;

б) оформлення продажу об'єкту основних засобів;

в) оформлення передачі основних засобів від одного структурного підрозділу іншому;

г) оформлення списання основних засобів в цілях ремонту.

для:

а) обліку руху основних засобів за класифікаційними групами;

б) обліку амортизації;

в) реєстрації інвентарних карток;

г) прийому основних засобів на баланс.

11. Форма ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів» використовується

для:

а) обліку амортизації;

б) реєстрації інвентарних карток;

в) обліку руху основних засобів за класифікаційними групами;

г) обліку основних засобів в місцях експлуатації за матеріально відповідальними особами.

12. Переоцінка проводиться в наступному випадку:

а) якщо залишкова вартість об'єкту відрізняється від справедливої на дату балансу більше ніж на 10%;

б) якщо залишкова вартість об'єкта відрізняється від справедливої на дату балансу більш ніж на 50%;

в) якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу, критерій суттєвості встановлюється в обліковій політиці;

г) за рішенням інших органів.

13. Фінансові інвестиції в підприємства, що не є асоційованим, дочірнім або спільним підприємством, відображаються на дату балансу:

а) за амортизованою собівартістю;

б) за методом участі в капіталі;

в) за справедливою вартістю;

г) за первинною вартістю.

14. Метод участі в капіталі передбачає наступне:

а) балансова вартість фінансових інвестицій визначається з урахуванням змін загального розміру власного капіталу об'єкту інвестування;

б) балансова вартість фінансових інвестицій визначається з урахуванням змін загального розміру власного капіталу об'єкту інвестування, за винятком тих, які є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування;

в) балансова вартість фінансових інвестицій визначається з урахуванням змін всіх активів об'єкту інвестування; .

г) балансова вартість фінансових інвестицій визначається з урахуванням змін загального розміру власного і позикового капіталу об'єкту інвестування.

15. Витрати на реконструкцію і модернізацію основних засобів включаються до складу:

а) виробничих витрат;

б) вартості відповідного об'єкта основних засобів;

в) додаткового капіталу;

г) вартості групи об'єктів.

16. Витрати на ремонт, результати якого не збільшують майбутні економічні вигоди, включаються до складу:

а) відповідних витрат;

б) вартості відповідного об'єкта основних засобів;

в) додаткового капіталу;

г) вартості групи об'єктів.

17. При продажу інвестором активів в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, до складу фінансових результатів звітного періоду включається :

а) частина прибутку, яка припадає на частку інвестора, який продав активи;

б) прибуток, отриманий від здійснення операції;

в) операція не відображається;

г) частина прибутку, яка припадає на частку інших інвесторів цих підприємств.

18. Результати дооцінки об'єктів основних засобів і нематеріальних активів включаються:

а) до доходів звітного періоду;

б) до складу додаткового капіталу;

в) до складу прибутку;

г) до складу витрат звітного періоду.

19. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів проводиться:

а) прямолінійним методом;

б) податковим методом;

в) у розмірі 50% від вартості, що амортизується, в першому місяці використання і останні 50 % у місяці їх вилучення.

г) будь-якими методами, передбаченими стандартом.

20. Ефективна ставка відсотка визначається:

а) як відношення премії (дисконту) до кількості років, що залишилися до погашення інвестиції;

б) відношенням суми річного відсотка і дисконту (або різниці річного відсотка і премії) та середньої собівартості інвестиції (або зобов'язання) і вартості її погашення ;.

в) відношенням дисконту (премії) та середньої величини собівартості інвестиції;.

г) відношенням річної суми відсотків та середньої собівартості інвестиції.

Тема 8. Організація обліку й аналізу оборотних активів

1. Організація обліку надходження запасів

2. Організація документального оформлення вибуття запасів і їх переміщення