2. Організація обліку надходження й утримання основних засобів і нематеріальних активів

Аналітичний облік основних засобів ведуть щодо:

• інвентарних об'єктів;

• видів основних засобів;

• місць експлуатації;

• матеріально відповідальних осіб.

Основні засоби класифікують за натурально-речовою ознакою і враховують за групами. Під групою основних засобів розуміється сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням і умовам використання необоротних матеріальних активів.

Об'єктом обліку основних засобів у бухгалтерському обліку є закінчений пристрій із усім приладдям до нього або окремий конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або відособлений комплекс конструктивно зв' язаних предметів одного або різного призначення, які мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керівництво і єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Перелік груп основних засобів встановлений п.5 П (С) БО 7 «Основні засоби».

Об'єкти зараховують на баланс підприємства (оцінюють) за первинною вартістю, під якою розуміється історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів .

Визначення первинної вартості об'єктів залежить від способів їх надходження на підприємство.

Необоротні активи поступають на підприємство шляхом:

1. придбання за грошові кошти або їх еквіваленти;

2. обміну на інші об'єкти основних засобів;

3. обміну на інші активи, а також роботи і послуги;

4. виготовлення власними силами;

5. безоплатної передачі.

Склад витрат підприємства, що входять до первинної вартості об'єкта основних засобів, визначений п.8 П (С) БО 7.

Первинна вартість об'єкта складається з наступних витрат:

- сум, які сплачують постачальникам активів (без непрямих податків);

- реєстраційних зборів, державного мита, місцевих податків і аналогічних платежів, здійснюваних у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) об'єктів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• місцевих зборів;

• витрат зі страхування ризиків доставки об'єктів;

- витрат на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

- інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням об'єктів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються в первинну вартість об'єктів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

В залежності від вартісного показника, встановленого в обліковій політиці, об' єкти можуть бути віднесені як до основних засобів, так і до малоцінних необоротних матеріальних активів.

В податковому обліку вартісний показник встановлений у розмірі 1000 грн., тому і в бухгалтерському обліку підприємства доцільно встановлювати саме цей критерій.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання основних засобів за грошові кошти залежить:

• від місця придбання (територія України, або ввезення з інших територій, зокрема із спеціальних (вільних) економічних зон);

• від способу розрахунку (з авансуванням, тобто передоплатою, або з оплатою після надходження);

• від використання посередників, зокрема працівників підприємства, які купують основні засоби за готівку;

• від того, підлягають або не підлягають амортизації придбані об'єкти;

• від термінів введення в експлуатацію (в момент отримання або після виконання низки заходів: монтаж, пуско-налагоджувальні роботи та ін.);

• від наявності або відсутності витрат, пов'язаних з придбанням об'єкта: транспортування, страхування, др.;

• від того, чи є продавець «пов'язаною особою»;

• від того, чи є продавець платником ПДВ.

Незалежно від способу придбання під час вступу на підприємство об'єкт основних засобів зараховується на рахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів», і лише при введенні в експлуатацію, під час якої складається форма ОЗ-1, зараховується на рахунок 10 "Основні засоби". Первинна вартість об'єкта основних засобів, отриманого шляхом обміну на інший об'єкт основних засобів, визначається залежно від того, чи є переданий об'єкт подібним або не подібним. Поняття подібних активів наведене в п.4 П (С) БО 7 «Основні засоби»: «подібні об'єкти — об'єкти, що мають однакове функціональне призначення й однакову справедливу вартість».

Справедлива вартість — це «сума, за яку може бути здійснений обмін активу, або сплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами».

Первинна вартість об'єкта основних засобів, отриманого шляхом обміну, визначається таким чином:

Прибуток не визначається, | можливий збиток

Визначається фінансовий результат

Рис. 7.2 - Схема визначення первинної вартості об'єкта, отриманого

шляхом обміну

При обміні можуть виникнути наступні ситуації:

• якщо залишкова вартість об'єкту, що передається, перевищує справедливу, у підприємства виникають витрати;

• якщо справедлива вартість перевищує залишкову - виникають доходи. На практиці справедлива вартість повинна дорівнювати договірної вартості;

• якщо договором передбачена доплата за отриманий шляхом міни об'єкт, то для визначення первинної вартості отриманого об'єкту справедлива (залишкова) вартість переданого об'єкта збільшується на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка перераховується;

- якщо підприємство отримує доплату за переданий об'єкт, то первинна вартість отриманого об'єкта зменшується на суму отриманих грошей або їх еквівалентів .

На відміну від обміну подібних активів, при обміні неподібних активів дохід визнається.

При безоплатному отриманні об'єкта визнання його здійснюється при введенні в експлуатацію. Безоплатна передача об'єкта може здійснюватися за власною ініціативою суб'єкта господарювання або за рішенням органів влади і державного управління. Безоплатна передача основних засобів проводиться також у порядку цільового фінансування. Згідно з п.10 П(С)БО 7 «Основні засоби» первинна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Справедлива вартість отриманих об'єктів визначається так само, як і при обміні.

Під час експлуатації основні засоби можуть ремонтуватися. Облік витрат на ремонт в бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди:

• витрати на ремонт, результати якого не збільшують майбутні економічні вигоди, включають до витрат підприємства;

• витрати на ремонт, що збільшують майбутні економічні вигоди, включають до первинної вартості об'єкта.

В обліковій політиці підприємства повинно бути визначено, які витрати, пов'язані з ремонтом, повинні включатися до складу витрат, а які-до складу первинної вартості об'єктів основних засобів.

Підтвердженням здійснення поточних витрат, що не збільшують економічні вигоди, є розпорядження керівника підприємства.

Витрати, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, визнаються активами і збільшують первинну вартість об'єктів основних засобів. До таких витрат, згідно з п.14 П (С) БО 7, відносяться витрати на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію. Здійснення таких витрат підтверджується складанням форми ОЗ-2 «Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів».