- •Передмова
- •1. Поняття мови і мовлення
- •2. Українська мова як національна літературна мова
- •3. Місце української мови серед слов’янських мов
- •4. Культура мовлення, її ознаки. Мовна норма і варіантність
- •5. Стильова диференціація мови
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •2. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю
- •3. Критерії класифікації документів
- •4. Правила складання та оформлення документів
- •5. Мова ділових паперів
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Розділ іі. Орфоепічні норми сучасної української мови. Документи щодо особового складу
- •1. Основні норми вимови звуків і звукосполучень
- •2. Суспільний характер орфоепічних норм
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Документи щодо особового складу
- •Розділ ііі. Акцентуаційні норми сучасної української мови. Документи щодо особового складу
- •1. Норми наголошування в українській мові
- •2. Роль наголосу у літературному мовленні
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Документи щодо особового складу
- •Розділ IV. Лексичні норми сучасної української мови. Довідково-інформаційні документи
- •1. Лексичний склад української мови
- •2. Вибір слова – основа культури мовлення
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Довідково-інформаційні документи
- •2. Особливості використання іменників
- •3. Особливості вживання прикметників
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Довідково-інформаційні документи
- •2. Особливості вживання займенників
- •3. Особливості використання дієслів і незмінних частин мови
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Довідково-інформаційні документи
- •25 Грудня 2001 року
- •1. Вихідні положення
- •2. Ключові цілі нової (новітньої) аграрної політики
- •3. Визначальні сутнісні особливості
- •4. Нова (новітня) аграрна політика
- •5. Нова (новітня) аграрна політика
- •6. Розробка нової (новітньої) аграрної політики
- •7. Обов'язковими при розробці нової (новітньої)
- •8. Всебічне відпрацювання управлінського (кадрово-управлінського) забезпечення практичного втілення нової (новітньої) аграрної політики на основі побудови надійної кадрово-управлінської вертикалі
- •9. Державне управління розробкою
- •10. Надзвичайно велика складність розробки
- •Розділ VII. Синтаксичні норми сучасної української мови. Обліково-фінансові документи
- •1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- •2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Обліково-фінансові документи
- •Розділ VIII. Орфографічні норми сучасної української мови (правопис префіксів, суфіксів, апострофа, м’якого знака, великої літери). Обліково-фінансові документи
- •1. Написання префіксів і суфіксів
- •2. Вживання апострофа і м’якого знака
- •3. Правопис великої літери
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Обліково-фінансові документи
- •Розділ IX. Орфографічні норми сучасної української мови (правопис складних слів, географічних назв, іншомовних слів). Організаційні документи
- •1. Написання складних слів
- •2. Правопис географічних назв
- •3. Написання слів іншомовного походження
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Організаційні документи
- •23 Листопада 2002 року
- •Розділ х. Пунктуаційні норми сучасної української мови. Розпорядчі документи
- •1. Значення розділових знаків
- •2. Використання коми, крапки з комою
- •3. Вживання тире і двокрапки
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Розпорядчі документи
- •2. Особливості ділового спілкування
- •Засоби ділового спілкування
- •Етикет ділового мовлення
- •5. Дотримання мовного етикету у різних ділових ситуаціях
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Розділ іі. Прилюдний виступ – основний вид усного ділового мовлення
- •1. Поняття прилюдного виступу, його жанри
- •2. Підготовка до прилюдного виступу
- •3. Виголошування прилюдних виступів
- •4. Технічні правила мовлення
- •5. Мова та поведінка оратора
- •Рекомендована література
- •2. Особливості виголошування ділової доповіді
- •3. Місце промови у діловому спілкуванні
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Державна інноваційна політика: оцінка експерта
- •Проблеми бідності вУкраїні: сучасна ситуація та можливості вирішення
- •Шановні друзі !
- •Розділ IV. Бесіда і лекція – традиційні жанри прилюдних виступів
- •1. Бесіда як найбільш поширена форма спілкування
- •2. Проведення індивідуальних бесід
- •3. Мистецтво виголошування лекцій
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Україна потребує євростандарту
- •Підприємство в умовах ринкової економіки
- •Розділ V. Форми колективного розгляду проблем
- •1. Дискусія як прилюдне обговорення теми
- •2. Характер ділових переговорів
- •3. Роль нарад у діловому спілкуванні
- •4. Підготовка і ведення зборів
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Економічна парадигма XXI століття
- •Українська економічна термінологія
- •1. Поняття про термінологію і термінологічні словники
- •2. Історія становлення української економічної термінології
- •Термінологія і словники економічної сфери діяльності
- •Рекомендована література
- •Словник економічних термінів
- •Орієнтовні завдання для контрольної роботи
- •Орієнтовні тексти для диктантів Монети Київської Русі
- •Вексель як фінансовий інструмент
- •Франчайзинг у малому бізнесі
- •Грошова реформа у незалежній Україні
- •Інтеграція України в Європу
- •Валютний ринок
- •Історія хутрофірми “Тисмениця”
- •Магічні властивості хутра
- •Ремесла давнього Станіслава
- •Міська ратуша на площі Ринок
- •Список використаної літератури
- •Писемне ділове мовлення
- •Усне ділове мовлення
Шановні друзі !
Дозвольте від імені підприємців торгівлі та громадського харчування Харківської області „Торгова єдність” висловити глибоку подяку виконавцям та розробникам проекту Доктрини приватної ініціативи.
Об’єднання „Торгова єдність” створено 1997 року. Місія організації – підвищувати й удосконалювати професійну кваліфікацію працівників торгівлі та громадського харчування Харківської області, захищати їхні права та інтереси на регіональному і державному рівнях.
З метою досягнення результативного вирішення проблем, що перешкоджають розвитку підприємництва, ми намагаємося консолідувати свої дії з іншими громадськими організаціями. Наше об’єднання входить до складу Координаційно-експертного центру об’єднань підприємців України та інших громадських об’єднань. Я як голова правління і заступник голови Є.Скуратович є членами Координаційної ради з підтримки підприємництва при Харківській облдержадміністрації. Я є також членом обласної координаційної комісії по захисту прав споживачів та регіональної програми „Ринок”.
Ми підтримуємо ідею створення Доктрини приватної ініціативи тому, що це – стратегічний документ розвитку українського підприємництва, який узагальнює думки й позиції бізнес-громадськості щодо покращення бізнес-клімату в Україні. Щиро дякуємо за те, що практично всі проблеми, якими переймаються підприємці та які неодноразово обговорювалися на зустрічах, „круглих столах”, з’їздах, семінарах, влаштованих КЕЦ та Інститутом конкурентного суспільства, лягли в основу цього важливого стратегічного документа.
Пріоритети: Вісник доктрини
приватної ініціативи. –
2003. – № 6. – С. 17.
Розділ IV. Бесіда і лекція – традиційні жанри прилюдних виступів
1. Бесіда як найбільш поширена форма спілкування
Бесіда – це найбільш поширена форма спілкування, яка використовується для обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного.
За метою та змістом спілкування бесіди поділяються на ритуальні, глибинно-особистісні та ділові. Під час ритуальних бесід люди спілкуються, дотримуючись певного мовленнєвого етикету. Як правило, ці бесіди характерні для обрядів, звичаїв будь-якої спільноти людей. Глибинно-особистісні бесіди використовуються у спілкуванні між близькими людьми. Саме в них найповніше проявляються й реалізуються гуманістичні комунікативні установки та моральні норми. Предметом ділових бесід є конкретне діло. Майже усі справи, трудові акції, будь-яка спільна праця людей починаються, здійснюються і завершуються за допомогою різних за формою, змістом і функціями ділових бесід. Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові.
2. Проведення індивідуальних бесід
Індивідуальна бесіда – це діалог двох співучасників, які є значущими одне для одного і прагнуть (обоє або один) досягти певної мети. Індивідуальна бесіда сприяє зближенню поглядів співрозмовників, встановленню між ними довіри і взаєморозуміння.
Оскільки успіх в індивідуальній бесіді значною мірою залежить від контакту, що встановлюється між співрозмовниками, виділяють такі етапи бесіди: підготовка до бесіди, встановлення контакту, орієнтування в ситуації й людях, обговорення питання і прийняття рішення, вихід із контакту. Виділення етапів чіткіше визначає спрямованість у пошуку способів і засобів спілкування, правил проведення бесіди.
При підготовці до бесіди слід дотримуватися таких правил: обрати найбільш вдалі момент і місце для проведення бесіди, після цього домовлятися про зустріч; з’ясувати все про співрозмовника, зокрема його ставлення до ініціатора бесіди та рівень моральної культури; зібрати і систематизувати інформацію, необхідну для розмови; створити відповідну атмосферу довіри, щоб зацікавити співрозмовника; визначити мету, стратегію й тактику проведення бесіди, скласти детальний план розмови, виділити базові слова, ключові речення; уявити собі позицію співрозмовника з певного питання та хід бесіди, передбачити нюанси, які можуть вплинути на її перебіг і результат.
На етапі обговорення проблеми доцільно дотримуватися правил, які полегшують розуміння й обмін інформацією: уважно слухати і чути; намагатися перейти від монологу до діалогу; давати змогу співрозмовникові спокійно висловити думку; викладати інформацію чітко, коротко й послідовно; добирати способи й засоби аргументування залежно від індивідуальних особливостей співрозмовника; викладати докази в коректній формі.
Приймаючи рішення, слід керуватися такими рекомендаціями: спостерігаючи за співрозмовником, визначити момент для закінчення бесіди; заздалегідь сформулювати мінімальну мету й обміркувати альтернативні варіанти роз’язання проблеми; намагатися досягти добровільної згоди партнера; не виявляти невпевненості, розгубленості наприкінці бесіди, навіть якщо її мети не досягнуто; закінчуючи бесіду, доцільно використати свій найсильніший аргумент. Виходячи з контакту, потрібно дотримуватися правил етикету, що має велике значення для створення доброго іміджу співрозмовника і продовження ділових відносин.