- •Передмова
- •1. Поняття мови і мовлення
- •2. Українська мова як національна літературна мова
- •3. Місце української мови серед слов’янських мов
- •4. Культура мовлення, її ознаки. Мовна норма і варіантність
- •5. Стильова диференціація мови
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •2. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю
- •3. Критерії класифікації документів
- •4. Правила складання та оформлення документів
- •5. Мова ділових паперів
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Розділ іі. Орфоепічні норми сучасної української мови. Документи щодо особового складу
- •1. Основні норми вимови звуків і звукосполучень
- •2. Суспільний характер орфоепічних норм
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Документи щодо особового складу
- •Розділ ііі. Акцентуаційні норми сучасної української мови. Документи щодо особового складу
- •1. Норми наголошування в українській мові
- •2. Роль наголосу у літературному мовленні
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Документи щодо особового складу
- •Розділ IV. Лексичні норми сучасної української мови. Довідково-інформаційні документи
- •1. Лексичний склад української мови
- •2. Вибір слова – основа культури мовлення
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Довідково-інформаційні документи
- •2. Особливості використання іменників
- •3. Особливості вживання прикметників
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Довідково-інформаційні документи
- •2. Особливості вживання займенників
- •3. Особливості використання дієслів і незмінних частин мови
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Довідково-інформаційні документи
- •25 Грудня 2001 року
- •1. Вихідні положення
- •2. Ключові цілі нової (новітньої) аграрної політики
- •3. Визначальні сутнісні особливості
- •4. Нова (новітня) аграрна політика
- •5. Нова (новітня) аграрна політика
- •6. Розробка нової (новітньої) аграрної політики
- •7. Обов'язковими при розробці нової (новітньої)
- •8. Всебічне відпрацювання управлінського (кадрово-управлінського) забезпечення практичного втілення нової (новітньої) аграрної політики на основі побудови надійної кадрово-управлінської вертикалі
- •9. Державне управління розробкою
- •10. Надзвичайно велика складність розробки
- •Розділ VII. Синтаксичні норми сучасної української мови. Обліково-фінансові документи
- •1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- •2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •3. Обліково-фінансові документи
- •Розділ VIII. Орфографічні норми сучасної української мови (правопис префіксів, суфіксів, апострофа, м’якого знака, великої літери). Обліково-фінансові документи
- •1. Написання префіксів і суфіксів
- •2. Вживання апострофа і м’якого знака
- •3. Правопис великої літери
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Обліково-фінансові документи
- •Розділ IX. Орфографічні норми сучасної української мови (правопис складних слів, географічних назв, іншомовних слів). Організаційні документи
- •1. Написання складних слів
- •2. Правопис географічних назв
- •3. Написання слів іншомовного походження
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Організаційні документи
- •23 Листопада 2002 року
- •Розділ х. Пунктуаційні норми сучасної української мови. Розпорядчі документи
- •1. Значення розділових знаків
- •2. Використання коми, крапки з комою
- •3. Вживання тире і двокрапки
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •4. Розпорядчі документи
- •2. Особливості ділового спілкування
- •Засоби ділового спілкування
- •Етикет ділового мовлення
- •5. Дотримання мовного етикету у різних ділових ситуаціях
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Розділ іі. Прилюдний виступ – основний вид усного ділового мовлення
- •1. Поняття прилюдного виступу, його жанри
- •2. Підготовка до прилюдного виступу
- •3. Виголошування прилюдних виступів
- •4. Технічні правила мовлення
- •5. Мова та поведінка оратора
- •Рекомендована література
- •2. Особливості виголошування ділової доповіді
- •3. Місце промови у діловому спілкуванні
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Державна інноваційна політика: оцінка експерта
- •Проблеми бідності вУкраїні: сучасна ситуація та можливості вирішення
- •Шановні друзі !
- •Розділ IV. Бесіда і лекція – традиційні жанри прилюдних виступів
- •1. Бесіда як найбільш поширена форма спілкування
- •2. Проведення індивідуальних бесід
- •3. Мистецтво виголошування лекцій
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Україна потребує євростандарту
- •Підприємство в умовах ринкової економіки
- •Розділ V. Форми колективного розгляду проблем
- •1. Дискусія як прилюдне обговорення теми
- •2. Характер ділових переговорів
- •3. Роль нарад у діловому спілкуванні
- •4. Підготовка і ведення зборів
- •Рекомендована література
- •Завдання
- •Економічна парадигма XXI століття
- •Українська економічна термінологія
- •1. Поняття про термінологію і термінологічні словники
- •2. Історія становлення української економічної термінології
- •Термінологія і словники економічної сфери діяльності
- •Рекомендована література
- •Словник економічних термінів
- •Орієнтовні завдання для контрольної роботи
- •Орієнтовні тексти для диктантів Монети Київської Русі
- •Вексель як фінансовий інструмент
- •Франчайзинг у малому бізнесі
- •Грошова реформа у незалежній Україні
- •Інтеграція України в Європу
- •Валютний ринок
- •Історія хутрофірми “Тисмениця”
- •Магічні властивості хутра
- •Ремесла давнього Станіслава
- •Міська ратуша на площі Ринок
- •Список використаної літератури
- •Писемне ділове мовлення
- •Усне ділове мовлення
2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
Словосполучення – це поєднання двох або більше повнозначних слів синтаксичним зв’язком.
Між словами у словосполученні існують такі типи зв’язку: узгодження (головне слово узгоджується із залежним в роді, числі, відмінку, напр.: вирішене питання), керування (головне слово вимагає від залежного певної форми, напр.: наказ керівника), прилягання (головне слово сполучається із прислівником, дієприслівником або інфінітивом, напр.: завершувати пізно). Найбільш складними є словосполучення зі зв’язком керування, а особливо ті, які мають прийменники. Для уникнення помилок в побудові таких словосполучень слід пам’ятати, що після прикметників у вищому ступені порівняння вживаються прийменники від, за, сполучник ніж, напр.: дорожчий за золото; після прикметників багатий, скупий, хворий тощо перед іменником вживається прийменник на, напр.: бідний на знання; при числівниках 2, 3, 4 іменник стоїть у Н.в. мн., а при числівниках півтора, півтори – у Р.в. одн., напр.: чотири місяці, півтора дня, півтори години.
У багатьох випадках можлива синонімічна взаємозаміна безприйменникових словосполучень прийменниковими, одним словом і навпаки, напр.: книжкова крамниця, крамниця з книжками, книгарня. Для ділового стилю української мови характерні часто повторювані усталені словосполучення дієслівного типу, у яких вибір прийменників неможливий, напр.: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладатися на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, на додаток до тощо.
За прийменниками в українській мові традиційно закріплені такі значення: просторове (в, у, на, з, над, перед, вздовж, при, до тощо), часове (за, у, до, о, через, над, з тощо), причинове (з, від, через, в силу, з нагоди, завдяки, всуперед тощо), мети (для, на, заради), порівняння (проти тощо). Для ділового мовлення важливим є правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли мова йде про переклад російських словосполучень українською мовою. Російські сполуки з прийменником по перекладаються в українській мові словосполученнями з прийменниками за, з, на, для, після, у, по та безприйменниковими, н-д: за свідченням, з ініціативи, на замовлення, для складання, після одержання, у справах, повідомити телефоном.
Рекомендована література
Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К., 1999. – С. 157-162, 170-176.
Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К., 2002. – С. 132-147.
Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2002. – С. 319-324.
Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К., 2000. – С. 209, 212-213, 225-226.
Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 82-83, 89-90.
Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К., 1972; Стилістика. – 1973. – С. 339-464.
Завдання
1. Виправити, якщо потрібно, синтаксичні конструкції:
по бажанню, по відомостях, відповідно меті, по вказівці, на доказ, завідуючий відділом, згідно наказу, по дорученню, багатий фактами, під редакцією, в захист, у двох словах, без усякого сумніву, скористатися з пропозиції, заслуговувати уваги, з участю, вважати можливим, дійти до взаєморозуміння, у відміну, по вині.
2. Перекласти словосполучення з російської мови на українську:
арендные отношения, безналичный расчет, бесполезный труд, по поручению, внешнеторговая организация, по заказу, возмещение ущерба, оприходовать наличные, по закону, выплатить долг, дальнейшее использование, депонированный счет, залог имущества, по причине, изымать из обращения, источник финансирования, частная собственность, через посредничество фирмы, маркировка товара, агент по снабжению, оборотные средства.
3. Вибрати правильні варіанти словосполучень і обґрунтувати їх вживання:
міжнародне становище – міжнародне положення, працювати за плату – працювати за оплату, високий показник продуктивності праці – високий покажчик продуктивності праці, піднімати питання – ставити питання – порушувати питання, виключне право власника – виняткове право власника, підбивати баланс – підводити баланс – підраховувати баланс, незважаючи на складне фінансове становище – недивлячись на складне фінансове становище, важлива галузь діяльності – важлива сфера діяльності.
4. Виправити стилістичні помилки у тексті, якщо потрібно:
Просте товарне виробництво є економічним укладом, який охоплює господарства селян й ремісників, що не експлуатують чужої праці. Виникнення простого товарного виробництва потребує суспільного поділу праці й наявності приватної власності. Існуючи у різних суспільно-економічних формаціях, просте товарне виробництво однотипне з капіталістичним товарним виробництвом, тому що обидва вони базуються на приватній власності на засоби виробництва.
5. Перебудувати текст, замінивши у ньому прості речення на складні:
Конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів. За умов ринкової економіки конкуренція виступає автоматичним регулятором розподілу трудових ресурсів між сферами й галузями суспільного виробництва. Конкуренція є чинником економічного примусу виробників до підвищення ефективності виробництва, найповнішого задоволення потреб суспільства.