- •5.070607 “Експлуатація та обслуговування
- •Океанологія і її задачі. Океанологія – це наука, яка вивчає різні аспекти природи Світового океану: фізичні, хімічні, біологічні, геологічні.
- •Розділ 1. Фізичні властивості води.
- •Розділ 2. Світовий океан
- •Тема 2.1. Розподіл Світового океану.
- •Морфометричні характеристики океанів
- •2.1.2. Моря, затоки і протоки.
- •Важливі моря Світового океану
- •Тема 2.2. Рельєф дна
- •2.2.1. Особливості рельєфу дна океану.
- •2.2.2. Підводна окраїна материків.
- •2.2.3. Перехідна зона дна океану.
- •2.2.4. Ложе океану
- •2.2.5. Серединно-океанічні хребти
- •Тема 2.3. Донні відкладення.
- •2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
- •2.3.2. Розподіл донних відкладень по території океану.
- •Розділ 3. Гідрологічний режим Світового океану.
- •Тема 3.1. Солоність морської води.
- •3.1.1. Особливості хімічного складу вод океану.
- •3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
- •3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
- •Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.
- •3.2.1. Причини зміни температури води.
- •3.2.2. Рівняння теплового балансу, його складові.
- •3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
- •3.2.4. Розподіл температури води в Світовому океані
- •Теплова взаємодія Світового океану та атмосфери.
- •Тема 3.3. Рівень води та водний баланс
- •3.3.1. Рівнево – поверхневі води. Причини коливань рівня води.
- •3.3.2 Характеристики рівня води.
- •Водомірний пост Південний
- •3.3.3. Річний хід рівня та його типи.
- •3.3.4. Річний водний баланс Світового океану та окремих морів.
- •3.3.5. Згонні та нагонні коливання.
- •3.3.6. Сейші
- •Розділ 4. Лід в океанах та морях.
- •Тема 4.1. Замерзання морської води.
- •Тема 4.2. Структура та класифікація морського льоду.
- •4.2.1. Класифікація льоду в океанах та морях.
- •Тема 4.3. Деформація льодового покриву та його розподіл в Світовому океані
- •4.3.1. Розподіл льоду в Світовому океані.
- •4.3.2. Айсберги в океані.
- •Розділ 5. Перемішування вод океану
- •Тема 5.1. Густина вод Світового океану
- •5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
- •5.1.2. Конвективне перемішування, його типи.
- •5.1.3.Турбулентне перемішування.
- •Тема 5.2. Сталість води, водні маси.
- •5.2.1. Сталість шарів води.
- •5.2.3. Методи виділення водних мас.
- •Розділ 6. Хвилі в океанах і морях.
- •Тема 6.1. Процеси виникнення хвиль.
- •6.1.1. Хвильовий профіль та елементи хвилі.
- •6.1.2. Класифікація хвиль в Світовому океані.
- •Розвиток та затухання вітрових хвиль.
- •6.1.4. Розподіл вітрових хвиль в Світовому океані.
- •Тема 6.2. Хвилі на мілководді. Цунамі.
- •6.2.1. Деформація хвиль при їх переміщенні по мілководдю.
- •6.2.2. Розрахунки елементів вітрових хвиль.
- •6.2.3. Цунамі.
- •6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
- •Розділ 7. Океанічні і морські течії.
- •Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
- •7.1.1. Загальні властивості морської течії.
- •7.1.2. Класифікація течій.
- •Сили, які утворюють течії. Основні та вторинні.
- •Тема 7.2. Дрейфові та градієнтні течії.
- •7.2.1. Дрейфові течії теорія Екмана.
- •Тема 7.3. Загальна циркуляція течій у Світовому океані.
- •Розділ 8. Припливні явища в Світовому океані.
- •Тема 8.1. Основні елементи припливних явищ.
- •8.1.1. Припливи. Основні елементи припливу.
- •8.1. 2. Статична теорія припливів. Припливоутворюючі сили.
- •Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
- •Розділ 9. Динаміка берегової зони.
- •Тема 9.1. Класифікація морських берегів
- •9.1.1. Берегова зона. Динаміка берегової зони
- •9.1.2. Класифікація морських берегів.
- •По контуру берегової зони:
- •По походженню:
- •9.2. Формування берегів різних типів
- •9.2.1. Повздовжній потік наносів
- •9.2.2. Формування берегів різних типів.
- •Розвиток профілю абразивного типу
- •Розділ 10. Оптичні явища в океані
- •. Поглинання та розсіювання світла в товщі води.
3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
Мінералізація морської води визначається по складу в ній головних іонів. Головними іонами є іони розчинних в морській воді солей, головним чином це – хлориди (NaCI, MqCI2, HCI) , сульфати (Mq SO4, CaSO4, H2SO4) , карбонати (СаСО3) .
Солоністю називається сумарний склад в грамах всіх твердих мінеральних розчинних речовин, що знаходяться в 1 кг морської води.
Солоність виражається в промілях, позначається Sо/оо .
Проміля – це тисячна доля вагових одиниць.
Солоність приблизно визначає загальний склад солей в морській воді.
По складу морська вода значно відрізняється від річкової . В морській воді переважають
хлориди, в річковій - карбонати.
Середня солоність Світового океану складає 35о/оо , а загальна вага 49,2 .10-15 т. на основі вивчення солоності морської води встановлено, що відсоток співвідношення розчинених речовин, у морській воді не змінюється.
Цей висновок називається правилом постійного соляного складу морської води.
Це правило дає змогу визначити солоність морської води по складу іонів хлору в морській воді.
Співвідношення між солоністю і складом іонів хлору виражається формулою.
S = 1,80655 CI o/о о .
Солоність Світового океану змінюється від 32 до 38 o/о о . На розподіл солоності впливає річковий стік, особливо в гирлових частинах океану, талий лід, а також співвідношення між опадами та випаровуваннями , інтенсивність яких залежить від кліматичних умов.
В екваторіальній зоні опади перевищують випаровування, солоність знижена до 34,43 o/о о , найменша - в Тихому океані (34,04 o/о о ), в Індійському - (34,62 o/о о ) і в Атлантичному – (35,01 o/о)
З віддаленням від екватору солоність підвищується і в зоні пасатів складає 35,76 o/о о . Це зона, де через сильні вітри випаровування перевищує кількість опадів , що значно підвищує солоність .
В помірній зоні, де температура нижча, а кількість опадів більша, солоність знижується з підвищенням широти.
3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
Сольовий баланс Світового океану складається з двох частин.
Це – приходна та витратна частини балансу. Приходна частина балансу складається:
Прихід солей з водами материкового стоку в океан. Загальна кількість речовин складається біля 3,2 млрд. т щорічно.
Продукти виверження вулканів. Приблизно солей попадає біля 50 млн. т.
Прихід іонів з атмосферними опадами. Щорічно з атмосфери в Світовий океан потрапляє 1,0-1,3 млрд. т. солей.
Прихід іонів при розчинені порід берегів та донних відкладень. Щорічно в океан від впливу води на процес розчинення порід потрапляє в океан 200 млн. т солей.
Витратна частина балансу:
Випадання солей в осадок. Щорічно випадає в осадок біля 2,6 млрд. т солей.
При випаровуванні води витрати солей становлять 600 млн. т.
Під час шторму солі виносяться з морськими хвилями на берег, ці витрати становлять 300-400 млн. т щорічно.
Зважені речовини поглинають в морській воді солі в кількості біля 1,2 млрд. т.
Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.