- •5.070607 “Експлуатація та обслуговування
- •Океанологія і її задачі. Океанологія – це наука, яка вивчає різні аспекти природи Світового океану: фізичні, хімічні, біологічні, геологічні.
- •Розділ 1. Фізичні властивості води.
- •Розділ 2. Світовий океан
- •Тема 2.1. Розподіл Світового океану.
- •Морфометричні характеристики океанів
- •2.1.2. Моря, затоки і протоки.
- •Важливі моря Світового океану
- •Тема 2.2. Рельєф дна
- •2.2.1. Особливості рельєфу дна океану.
- •2.2.2. Підводна окраїна материків.
- •2.2.3. Перехідна зона дна океану.
- •2.2.4. Ложе океану
- •2.2.5. Серединно-океанічні хребти
- •Тема 2.3. Донні відкладення.
- •2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
- •2.3.2. Розподіл донних відкладень по території океану.
- •Розділ 3. Гідрологічний режим Світового океану.
- •Тема 3.1. Солоність морської води.
- •3.1.1. Особливості хімічного складу вод океану.
- •3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
- •3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
- •Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.
- •3.2.1. Причини зміни температури води.
- •3.2.2. Рівняння теплового балансу, його складові.
- •3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
- •3.2.4. Розподіл температури води в Світовому океані
- •Теплова взаємодія Світового океану та атмосфери.
- •Тема 3.3. Рівень води та водний баланс
- •3.3.1. Рівнево – поверхневі води. Причини коливань рівня води.
- •3.3.2 Характеристики рівня води.
- •Водомірний пост Південний
- •3.3.3. Річний хід рівня та його типи.
- •3.3.4. Річний водний баланс Світового океану та окремих морів.
- •3.3.5. Згонні та нагонні коливання.
- •3.3.6. Сейші
- •Розділ 4. Лід в океанах та морях.
- •Тема 4.1. Замерзання морської води.
- •Тема 4.2. Структура та класифікація морського льоду.
- •4.2.1. Класифікація льоду в океанах та морях.
- •Тема 4.3. Деформація льодового покриву та його розподіл в Світовому океані
- •4.3.1. Розподіл льоду в Світовому океані.
- •4.3.2. Айсберги в океані.
- •Розділ 5. Перемішування вод океану
- •Тема 5.1. Густина вод Світового океану
- •5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
- •5.1.2. Конвективне перемішування, його типи.
- •5.1.3.Турбулентне перемішування.
- •Тема 5.2. Сталість води, водні маси.
- •5.2.1. Сталість шарів води.
- •5.2.3. Методи виділення водних мас.
- •Розділ 6. Хвилі в океанах і морях.
- •Тема 6.1. Процеси виникнення хвиль.
- •6.1.1. Хвильовий профіль та елементи хвилі.
- •6.1.2. Класифікація хвиль в Світовому океані.
- •Розвиток та затухання вітрових хвиль.
- •6.1.4. Розподіл вітрових хвиль в Світовому океані.
- •Тема 6.2. Хвилі на мілководді. Цунамі.
- •6.2.1. Деформація хвиль при їх переміщенні по мілководдю.
- •6.2.2. Розрахунки елементів вітрових хвиль.
- •6.2.3. Цунамі.
- •6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
- •Розділ 7. Океанічні і морські течії.
- •Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
- •7.1.1. Загальні властивості морської течії.
- •7.1.2. Класифікація течій.
- •Сили, які утворюють течії. Основні та вторинні.
- •Тема 7.2. Дрейфові та градієнтні течії.
- •7.2.1. Дрейфові течії теорія Екмана.
- •Тема 7.3. Загальна циркуляція течій у Світовому океані.
- •Розділ 8. Припливні явища в Світовому океані.
- •Тема 8.1. Основні елементи припливних явищ.
- •8.1.1. Припливи. Основні елементи припливу.
- •8.1. 2. Статична теорія припливів. Припливоутворюючі сили.
- •Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
- •Розділ 9. Динаміка берегової зони.
- •Тема 9.1. Класифікація морських берегів
- •9.1.1. Берегова зона. Динаміка берегової зони
- •9.1.2. Класифікація морських берегів.
- •По контуру берегової зони:
- •По походженню:
- •9.2. Формування берегів різних типів
- •9.2.1. Повздовжній потік наносів
- •9.2.2. Формування берегів різних типів.
- •Розвиток профілю абразивного типу
- •Розділ 10. Оптичні явища в океані
- •. Поглинання та розсіювання світла в товщі води.
Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
Припливи в гирлах річок. Припливна хвиля, розповсюджуючись вверх по річці, викликає коливання рівня на велику відстань. Так, на річці Амазонка до 1400 км, на річці Північна Двіна до 120 км. На розповсюдження припливних хвиль по довжині річки впливає збудження русла річок, малі глибини, нахил дна, велика різниця в густині морської та річкової води.
Для розрахунків швидкості припливної хвилі використовують формулу Русселя:
С = , (8.2.1.)
де Н – глибина річки;
V - швидкість течії;
А – величина припливу;
Знак (+) відноситься до гребеня, а (-) до підошви хвилі. Особливо повільно рухається підошва хвилі. Тому відстань між гребенем та підошвою повільно зменшується, стає меншим і час росту, порівняно з часом падіння хвилі, що утворюється попереду.
Зближення гребня та підошви припливних хвиль утворюють явища, які називаються бора (Англія), маскаре (Франція), поророка-руйник (Бразилія), чау – дау (великий приплив, Китай) та ін.
Явище бора пояснюється тим, що крутий нахил припливної хвилі, яка входить в річку під впливом : зустрічного річного потоку, звудження русла, тертя об дно, становиться майже вертикальним і розповсюджується вверх по річці у вигляді крутого пінявого валу.
Після проходження бора рівень продовжує підніматися до максимального значення, потім знижується. Висота бора досягає 2-3 м, швидкість 4-5 м/с, вверх по річці бор розповсюджується на 70-80 км.
Свої особливості має бор на річці Амазонка, висота його досягає 7,5 м, швидкість 6 м/с, проходить більше, чим на 300 км з шумом, який відчувається на десятки кілометрів.
Характер та найбільша величина припливів біля берегів Світового океану.
В океані переважають півдобові припливи. Вони спостерігаються майже всюди біля берегів Атлантичного, Індійського та Північно - Льодовитого океанів. Для Тихого океану типовим є змішані та добові припливи. Величини припливів залежать від конфігурації берегової лінії, рельєфу дна, розмірів басейну. В морях, які слабо спілкуються з океанами (Балтійське, Середньоземне, Чорне, і ін.) величина припливів не перевищує 50 см. У відкритих районах, біля островів величина припливів відносно невелика (порядку 1 м). В міру приближення до берегів величина припливу зростає і стає різноманітною. Припливи, величина яких більша 6 м. має місце тільки в протоках, в вершинах заток, в гирлах річок.
Інтенсивне збільшення величини припливу до 13 м спостерігається в воронкоподібних затоках (Пенжинська губа в Охотському морі) і особливо там, де період особистих коливань басейну близький до періоду припливної хвилі, що утворює явище резонансу (до 18 м в затоці Фанді, Атлантичний океан) .
Питання для самоконтролю:
Що називається приливними явищами?
Назвіть основні елементи припливу?
Які сили є припливоутворюючими? Як вони визначаються?
Що впливає на припливи в гирлах річок?
З якою швидкістю розповсюджується припливна хвиля в річках?
Яка найбільша величина припливів?
В яких місцях Світового океану спостерігається найбільша величина припливів?.