- •5.070607 “Експлуатація та обслуговування
- •Океанологія і її задачі. Океанологія – це наука, яка вивчає різні аспекти природи Світового океану: фізичні, хімічні, біологічні, геологічні.
- •Розділ 1. Фізичні властивості води.
- •Розділ 2. Світовий океан
- •Тема 2.1. Розподіл Світового океану.
- •Морфометричні характеристики океанів
- •2.1.2. Моря, затоки і протоки.
- •Важливі моря Світового океану
- •Тема 2.2. Рельєф дна
- •2.2.1. Особливості рельєфу дна океану.
- •2.2.2. Підводна окраїна материків.
- •2.2.3. Перехідна зона дна океану.
- •2.2.4. Ложе океану
- •2.2.5. Серединно-океанічні хребти
- •Тема 2.3. Донні відкладення.
- •2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
- •2.3.2. Розподіл донних відкладень по території океану.
- •Розділ 3. Гідрологічний режим Світового океану.
- •Тема 3.1. Солоність морської води.
- •3.1.1. Особливості хімічного складу вод океану.
- •3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
- •3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
- •Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.
- •3.2.1. Причини зміни температури води.
- •3.2.2. Рівняння теплового балансу, його складові.
- •3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
- •3.2.4. Розподіл температури води в Світовому океані
- •Теплова взаємодія Світового океану та атмосфери.
- •Тема 3.3. Рівень води та водний баланс
- •3.3.1. Рівнево – поверхневі води. Причини коливань рівня води.
- •3.3.2 Характеристики рівня води.
- •Водомірний пост Південний
- •3.3.3. Річний хід рівня та його типи.
- •3.3.4. Річний водний баланс Світового океану та окремих морів.
- •3.3.5. Згонні та нагонні коливання.
- •3.3.6. Сейші
- •Розділ 4. Лід в океанах та морях.
- •Тема 4.1. Замерзання морської води.
- •Тема 4.2. Структура та класифікація морського льоду.
- •4.2.1. Класифікація льоду в океанах та морях.
- •Тема 4.3. Деформація льодового покриву та його розподіл в Світовому океані
- •4.3.1. Розподіл льоду в Світовому океані.
- •4.3.2. Айсберги в океані.
- •Розділ 5. Перемішування вод океану
- •Тема 5.1. Густина вод Світового океану
- •5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
- •5.1.2. Конвективне перемішування, його типи.
- •5.1.3.Турбулентне перемішування.
- •Тема 5.2. Сталість води, водні маси.
- •5.2.1. Сталість шарів води.
- •5.2.3. Методи виділення водних мас.
- •Розділ 6. Хвилі в океанах і морях.
- •Тема 6.1. Процеси виникнення хвиль.
- •6.1.1. Хвильовий профіль та елементи хвилі.
- •6.1.2. Класифікація хвиль в Світовому океані.
- •Розвиток та затухання вітрових хвиль.
- •6.1.4. Розподіл вітрових хвиль в Світовому океані.
- •Тема 6.2. Хвилі на мілководді. Цунамі.
- •6.2.1. Деформація хвиль при їх переміщенні по мілководдю.
- •6.2.2. Розрахунки елементів вітрових хвиль.
- •6.2.3. Цунамі.
- •6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
- •Розділ 7. Океанічні і морські течії.
- •Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
- •7.1.1. Загальні властивості морської течії.
- •7.1.2. Класифікація течій.
- •Сили, які утворюють течії. Основні та вторинні.
- •Тема 7.2. Дрейфові та градієнтні течії.
- •7.2.1. Дрейфові течії теорія Екмана.
- •Тема 7.3. Загальна циркуляція течій у Світовому океані.
- •Розділ 8. Припливні явища в Світовому океані.
- •Тема 8.1. Основні елементи припливних явищ.
- •8.1.1. Припливи. Основні елементи припливу.
- •8.1. 2. Статична теорія припливів. Припливоутворюючі сили.
- •Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
- •Розділ 9. Динаміка берегової зони.
- •Тема 9.1. Класифікація морських берегів
- •9.1.1. Берегова зона. Динаміка берегової зони
- •9.1.2. Класифікація морських берегів.
- •По контуру берегової зони:
- •По походженню:
- •9.2. Формування берегів різних типів
- •9.2.1. Повздовжній потік наносів
- •9.2.2. Формування берегів різних типів.
- •Розвиток профілю абразивного типу
- •Розділ 10. Оптичні явища в океані
- •. Поглинання та розсіювання світла в товщі води.
2.1.2. Моря, затоки і протоки.
Морем називається відокремлена частина океану , що вдається в сушу, або відокремлю- ється від інших його частин островами і має свій особистий гідрологічний режим.
По ступеню відокремленості й особливостям гідрологічного режиму моря розподіляються на чотири групи: 1) середземні; 2) внутрішні; 3) окраїнні; 4) міжострівні.
1. Середземні моря оточені з усіх сторін сушею і спілкуються з океаном однією або кількома протоками. Вони характеризуються значною відокремленістю і тому їх гідрологічний режим в значній мірі відрізняється від океанічного. Це Середземне, Червоне, Балтійське, Біле море.
2. Внутрішні моря, їх називають ще озерами, не мають зв’язку з океаном. До них відносяться Каспійське, Аральське, Мертве.
3. Окраїнні моря є більш чи менш відкритими частинами океану і відокремлені від нього півостровами й островами. Водообмін між цими морями і океаном практично вільний, тому їх режим мало чим відрізняється від режиму океану. До них відносяться Карське море, море Лаптєвих, Східносибірське та інші.
4. Міжострівні моря – це частини океану, відокремлені кільцем островів, пороги в протоках між якими лише в незначній мірі заважають вільному водообміну. Гідрологічний режим цих морів подібний режиму океану. До таких морів відносяться моря Зондського архіпелагу (Сулу, Сулавесі, Банди та ін.).
Крім цього виділяють мілководні та глибоководні моря. Мілководні називають шельфовими морями, а глибоководні – провальні, так як вони розташовані у великих провалах земної кори, глибина їх досягає до кількох кілометрів. Крім цього, в залежності від особливостей гідрологічного режиму, моря розподіляються на холодні та теплі, замерзаючі і не замерзаючі, з припливами та без припливів та інші.
В таблиці 2 приведені найбільш важливі моря Світового океану. Як видно із таблиці 2, саме велике та глибоке - Коралове море, саме мілке – Азовське, а саму малу площу має Мраморне море.
Таблиця 2
Важливі моря Світового океану
-
Назва моря
Площа,
(тис. км.2)
Найбільша глибина,
(м)
Моря Тихого океану
Коралове
Південно-Китайське
Берінгове
Охотське
Японське
Банда
Яванське
4068
3537
2315
1603
1062
714
552
9174
5559
4151
3916
3699
7440
1272
Моря Атлантичного океану
Уеделла
Карібське
Середземне
Скоша
Лабрадор
Північне
Чорне
Балтійське
Азовське
Мраморне
2910
2777
2505
1335
841
565
422
419
39
12
6820
7491
5121
5870
4316
725
2210
470
14
1389
Моря Індійського океану
Аравійське
Арафурське
Андаманське
Червоне
4592
1017
605
460
5803
3680
4507
3039
Моря Північного Льодовитого океану
Баренцеве
Норвежське
Гренландське
Східно-Сибірське
Карське
Баффіна
Лаптєвих
Чукотське
Бофорта
Біле
1438
1383
1205
916
893
689
672
590
476
90
600
3921
4846
358
620
2136
3385
160
4683
340
Затокою називається частина моря, що вдається в сушу і достатньо відкрита для впливу прилягаючих вод.
В залежності від будови берегів і їх походження затоки підрозділяються на: лагуни, фіорди, бухти, губи.
Лагуною називається частина моря, відокремлена від нього косою постійного або тимчасового типу. Лагуни зустрічаються на узбережжі Мексиканської затоки, біля східних берегів Сахаліну та західних берегів Камчатки.
Фіордом називається вузька та глибока затока з високими берегами. Походження фіордів пов’язано з діяльністю льодовиків. Фіорди зустрічаються біля берегів Скандинавського півострова, Ісландії, Нової Зеландії.
Бухтою називається невелика затока, значно відокремлена мисом або островом від моря, має специфічний режим. Це Севастопольська, Геленджикська бухти.
Губа це затока, що глибоко врізається в сушу, в яку впадають річки (Обська губа).
Протокою називається відносно вузька частина моря (океану), розташована між двома частинами суші і яка з’єднує два водоймища з різними природними умовами . Самою широкою протокою є протока Дрейка (850 км), самою вузькою – Босфор (600м).
Література:
[1] §1.1, §1.2, §1.3.
Питання для самоконтролю:
1. Яке відношення площі океану і суші на Землі?
2 .Що називається Світовим океаном?
3. Що називається океаном? Скільки океанів на Землі?
4. Покажіть на карті кордони океанів.
5. Що називається морем? Як розподіляються моря по ступені відокремленості ?
6. Що називається затокою? Як підрозділяються затоки?
7. Що називається протокою?
8. Покажіть на карті протоки Дрейка, Мозамбікську, Босфор, Гіблартарську , Берінгову.