- •5.070607 “Експлуатація та обслуговування
- •Океанологія і її задачі. Океанологія – це наука, яка вивчає різні аспекти природи Світового океану: фізичні, хімічні, біологічні, геологічні.
- •Розділ 1. Фізичні властивості води.
- •Розділ 2. Світовий океан
- •Тема 2.1. Розподіл Світового океану.
- •Морфометричні характеристики океанів
- •2.1.2. Моря, затоки і протоки.
- •Важливі моря Світового океану
- •Тема 2.2. Рельєф дна
- •2.2.1. Особливості рельєфу дна океану.
- •2.2.2. Підводна окраїна материків.
- •2.2.3. Перехідна зона дна океану.
- •2.2.4. Ложе океану
- •2.2.5. Серединно-океанічні хребти
- •Тема 2.3. Донні відкладення.
- •2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
- •2.3.2. Розподіл донних відкладень по території океану.
- •Розділ 3. Гідрологічний режим Світового океану.
- •Тема 3.1. Солоність морської води.
- •3.1.1. Особливості хімічного складу вод океану.
- •3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
- •3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
- •Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.
- •3.2.1. Причини зміни температури води.
- •3.2.2. Рівняння теплового балансу, його складові.
- •3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
- •3.2.4. Розподіл температури води в Світовому океані
- •Теплова взаємодія Світового океану та атмосфери.
- •Тема 3.3. Рівень води та водний баланс
- •3.3.1. Рівнево – поверхневі води. Причини коливань рівня води.
- •3.3.2 Характеристики рівня води.
- •Водомірний пост Південний
- •3.3.3. Річний хід рівня та його типи.
- •3.3.4. Річний водний баланс Світового океану та окремих морів.
- •3.3.5. Згонні та нагонні коливання.
- •3.3.6. Сейші
- •Розділ 4. Лід в океанах та морях.
- •Тема 4.1. Замерзання морської води.
- •Тема 4.2. Структура та класифікація морського льоду.
- •4.2.1. Класифікація льоду в океанах та морях.
- •Тема 4.3. Деформація льодового покриву та його розподіл в Світовому океані
- •4.3.1. Розподіл льоду в Світовому океані.
- •4.3.2. Айсберги в океані.
- •Розділ 5. Перемішування вод океану
- •Тема 5.1. Густина вод Світового океану
- •5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
- •5.1.2. Конвективне перемішування, його типи.
- •5.1.3.Турбулентне перемішування.
- •Тема 5.2. Сталість води, водні маси.
- •5.2.1. Сталість шарів води.
- •5.2.3. Методи виділення водних мас.
- •Розділ 6. Хвилі в океанах і морях.
- •Тема 6.1. Процеси виникнення хвиль.
- •6.1.1. Хвильовий профіль та елементи хвилі.
- •6.1.2. Класифікація хвиль в Світовому океані.
- •Розвиток та затухання вітрових хвиль.
- •6.1.4. Розподіл вітрових хвиль в Світовому океані.
- •Тема 6.2. Хвилі на мілководді. Цунамі.
- •6.2.1. Деформація хвиль при їх переміщенні по мілководдю.
- •6.2.2. Розрахунки елементів вітрових хвиль.
- •6.2.3. Цунамі.
- •6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
- •Розділ 7. Океанічні і морські течії.
- •Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
- •7.1.1. Загальні властивості морської течії.
- •7.1.2. Класифікація течій.
- •Сили, які утворюють течії. Основні та вторинні.
- •Тема 7.2. Дрейфові та градієнтні течії.
- •7.2.1. Дрейфові течії теорія Екмана.
- •Тема 7.3. Загальна циркуляція течій у Світовому океані.
- •Розділ 8. Припливні явища в Світовому океані.
- •Тема 8.1. Основні елементи припливних явищ.
- •8.1.1. Припливи. Основні елементи припливу.
- •8.1. 2. Статична теорія припливів. Припливоутворюючі сили.
- •Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
- •Розділ 9. Динаміка берегової зони.
- •Тема 9.1. Класифікація морських берегів
- •9.1.1. Берегова зона. Динаміка берегової зони
- •9.1.2. Класифікація морських берегів.
- •По контуру берегової зони:
- •По походженню:
- •9.2. Формування берегів різних типів
- •9.2.1. Повздовжній потік наносів
- •9.2.2. Формування берегів різних типів.
- •Розвиток профілю абразивного типу
- •Розділ 10. Оптичні явища в океані
- •. Поглинання та розсіювання світла в товщі води.
6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
Внутрішніми хвилями називаються хвилі, які виникають на межі розділу двох шарів води з різною густиною в товщі Світового океану.
На поверхні моря внутрішні хвилі не помітні. Для їх виявлення необхідні постійні спостереження за вертикальним розподілом океанічних елементів (температурою, солоністю, густиною та інші).
Розрізняють короткі та довгі хвилі. Висота внутрішніх хвиль досягає 30 м і навіть 100 м. Швидкість внутрішніх хвиль менше швидкості розповсюдження поверхневих вод. Чим менше різниця густини стичних шарів води, тим менше швидкість розповсюдження хвиль.
Внутрішні хвилі характеризуються такими ж елементами, як і поверхневі.
Тягун – це коливальний рух води в портах, бухтах, гаванях, які викликають переміщення стоячих у причалів суден. Тягун приводить до ударів суден об причал або один об одного, що руйнує судна та причали. Причина тягуна повністю не вивчена, але є гіпотеза виникнення тягуна.
Вплив довгих хвиль та коливання атмосферного тиску над акваторією порту викликають особливі коливання водної маси в порту.
Якщо періоди довгих хвиль , що підходять до порту співпадають з періодом особистих коливань басейну порту, то спостерігається явище резонансу, що і викликає особисті коливання басейну. Такі коливання приводять до переміщення суден, які стоять на швартовах.
Питання для самоконтролю:
Як відбувається розвиток вітрових хвиль?
Приведіть класифікацію хвиль в залежності від сил, що їх викликають.
Назвіть основні елементи хвиль.
В чому різниця між капілярними та гравітаційними хвилями?
Які причини затухання вітрових хвиль?
Як відбувається деформація хвиль на мілководді?
Що таке прибій, бурун?
Які причини виникнення цунамі?
Як відбувається переміщення хвилі цунамі?
З якою швидкістю рухається хвиля цунамі?
Що таке тягун?
Розділ 7. Океанічні і морські течії.
Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
7.1.1. Загальні властивості морської течії.
Течією називається поступовий рух водних мас в океанах та морях. Вони відображають складні сполучення різних типів неперіодичних та періодичних переміщень водних мас.
Течію можна відобразити векторами, які показують швидкість та направлення переміщення води в даному океані і в даний час. Направлення течії вимірюється в градусах і показує, куди переміщається потік води (в відміну від направлення вітру, який показує, звідки він дме).Швидкість течії вимірюється в метрах за секунди або в вузлах (1 вуз. = 0,5144 м/с).
7.1.2. Класифікація течій.
Класифікація течій виконана по різним ознакам.
По силі , що їх викликають:
Градієнтні течії, обумовлені горизонтальними градієнтами гідростатичного тиску, розрізняються:
Густині, обумовлені горизонтальним градієнтом густини.
Компенсаційні – обумовлені нахилом рівня моря, який виникає під дією вітру.
Бароградієнтні – обумовлені нерівномірним тиском над поверхнею моря.
Сейшеві – виникають при сейшевих коливаннях рівня моря.
Стокові – виникають через надмірне накопичення води в якійсь частині моря внаслідок притоку річкових вод, випадання сильних опадів, танення льоду і т. ін.
Течії обумовлені діяльністю вітру:
Дрейфові – виникають внаслідок дії вітру.
Вітрові – обумовлені дією вітру, а також нахилом рівневої поверхні і перерозподілом густини води, що визвано вітром.
Припливні течії – виникають внаслідок припливних явищ. Ці течії найбільш помітні на мілині та біля берегів і в гирлах річок.
По тривалості дії течій розрізнюють:
Періодичні – течії, зміни напрямку яких відбуваються періодично (пасати, мусони – змінюють напрям один раз на рік).
Неперіодичні – течії, зміни яких не носять чіткого періодичного характеру. Їх викликають випадкові явища – проходження циклонів над морем.
По глибині розповсюдження-
Поверхневі, - спостерігаються в поверхневому шарі , глибина їх досягає 10-15 м.
Глибині, – поміж поверхневими і придонними течіями.
Придонні течії, – спостерігається на дні.
По характеру руху.
Меандруючі – це безперервні хвильоподібні звивистості основного потоку течій (Гольфстрім, Куросіо).
Прямолінійні – це пасатні течії, а також течії в вузьких протоках та біля прямолінійних берегів.
Циклонічні – це кругові течії, спрямовані в північній півкулі проти руху стрілки годинника, а в південній – за рухом стрілки годинника.
Антициклонічні – це течії, які в північній півкулі спрямовані за рухом годинникової стрілки, а в південній – проти.