- •Початкові відомості про комп’ютер Як був винайдений комп’ютер
- •Мал.1.1. Зв’язки між пристроями комп’ютера. Поняття про пеом
- •Мікропроцесор
- •Оперативна пам'ять
- •Контролери і шина
- •Дисководи.
- •Пристрої cd-rom
- •Пристрої резервного копіювання
- •Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •Програмне забезпечення ïåîì Операційна система
- •Класифікація операційних систем
- •Особливості алгоритмів керування ресурсами
- •Підтримка багатозадачності
- •Підтримка багатокористувальницького режиму
- •Багатопроцесорна обробка
- •Особливості апаратних платформ
- •Особливості областей використання
- •Особливості методів побудови
- •Мережні операційні системи Структура мережної операційної системи
- •Однорангові мережні ос і ос з виділеними серверами
- •Ос для робочих груп і ос для мереж масштабу підприємства
- •Контрольні питання
- •В чому полягає підтримка багатокористувальницького режиму.
- •Основи роботи з програмою Norton Commander Що таке Norton Commander
- •Головне меню програми Norton Commander
- •Мал.8.3. Головне меню програми Norton Commander
- •Перегляд файлів в програмі Norton Commander
- •Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •Обробка помилок на дисках у програмі Norton Commander
- •Робота з архівними файлами
- •Меню команд користувача Norton Commander
- •Контрольні питання
- •Робота з програмою Windows Історія створення Windows
- •Елементи в³кна Windows
- •Мал.10.2. Вигляд в³кна у Windows
- •Мал.10.3. Заголовок в³кна папки
- •Мал.10.4. Вигляд стандартного меню в³кна
- •Мал.10.5. Розкриття пункту меню
- •Мал.10.6. Вм³ст рядка стану Робота з вікнами в програмі Windows
- •Мал.10.7. Плавна зм³на розм³ру в³кна за допомогою курсора мишки
- •Мал.10.8. Елементи д³алогового в³кна Робочий стіл Windows
- •Мал.10.9. Компоненти робочого стола Windows
- •Панель задач Windows
- •Мал.10.10. Панель задач з кнопками в³дкритих в³кон
- •Системне меню
- •Мал.12.1. Вигляд системного меню
- •Мал.12.2. Системне меню з розкритими підменю різних рівнів
- •Папка “Мой компьютер”
- •Мал.12.3. Вигляд вікна папки “Мій комп’ютер” Налагодження системи
- •Мал.12.6 Вигляд папки “Корзина” на робочому столі”
- •Мал.12.8. Виклик провідника
- •Мал.12.9. Вигляд вікна провідника Структура дерева папок на диску
- •Мал.12.10. Вигляд дерева папок
- •Вимкнення комп’ютера
- •Мал.12.11. Завершення роботи з Windows
- •Захист ³нформац³¿
- •Парольний захист ³нформац³¿
- •Криптографування ³нформац³¿
- •Мал.18.3. Класиф³кац³я систем криптограф³чного захисту ³нформац³¿ Руйн³вн³ програми
- •Мал.19.1. Класиф³кац³я руйн³вних програм
- •Загальн³ в³домост³ про комп'ютерн³ в³руси
- •Мал.19.2. Основн³ стад³¿ роботи комп’ютерного в³русу
- •Мал.19.3. Ознаки, за якими класиф³куються комп’ютерн³ в³руси
- •Мал.19.4. Класиф³кац³я в³рус³в за середовищем ¿х ³снування
- •Мал.19.5. Класиф³кац³я в³рус³в
- •Мал.19.6. Класиф³кац³я комп’ютерних в³рус³в, за руйн³вними зд³бностями
- •Правила захисту програм в³д зараження
- •Мал.19.7. Шляхи проникання в³рус³в у комп’ютер
- •Загальн³ заходи захисту ³нформац³¿
- •Антив³русна проф³лактика
- •Програми захисту в³д в³рус³в
- •Мал.19.8. Класиф³кац³я програм для захисту в³д комп'ютерних в³рус³в
- •Контрольні питання
- •Керування процесами Керування локальними ресурсами
- •Керування процесами
- •Стан процесів
- •Контекст I дескриптор процесу
- •Алгоритми планування процесів
- •Критична секція
- •Керування пам'яттю
- •Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору
- •Розподіл пам'яті розділами змінної величини.
- •Переміщувані розділи
- •Методи розподілу пам'яті з використанням дискового простору. Поняття віртуальної пам'яті.
- •Сторінковий розподіл
- •Сегментний розподіл
- •Сторінково - сегментний розподіл
- •Засоби апаратної підтримки керування пам’яттю
- •Засоби підтримки сегментації пам'яті.
- •Сегментно-сторінковий механізм
- •Засоби виклику підпрограм і задач
- •Керування введенням - виведенням
- •Фізична організація пристроїв введення-виведення
- •Організація програмного забезпечення введення-виведення
- •Обробка переривань
- •Драйвери пристроїв
- •Незалежна від пристроїв частина операційної системи
- •Користувальницький пласт програмного забезпечення
- •Файлова система
- •Імена файлів
- •Загальна модель файлової системи
- •Типи файлів
- •Логічна організація файлу
- •Фізична організація й адреса файлу
- •Права доступу до файлу
- •Кеширування диску
- •Загальна модель файлової системи
- •Сучасні архітектури файлових систем
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
Права доступу до файлу
Визначити права доступу до файлу - значить визначити для кожного користувача набір операцій, котрі він може застосувати до певного файлу. У різних файлових системах є визначений свій список диференційованих операцій доступу. Цей список може включати наступні операції:
• створення файлу,
• знищення файлу,
• відкриття файлу,
• закриття файлу,
• читання файлу,
• запис у файл,
• доповнення файлу,
• пошуку файлів,
• одержання атрибутів файлу,
• установлення нових значень атрибутів,
• перейменування,
• виконання файлу,
• читання каталогу,
й інші операції з файлами і каталогами.
Взагальному, права доступу описані матрицею прав доступу, де стовпці відповідають усім файлам системи, рядки - усім користувачам, а на перетині рядків і стовпців указують дозволені операції (малюнок 2.35). У деяких системах, користувачі поділені на окремі категорії. Для всіх користувачів однієї категорії визначають єдині права доступу. Наприклад, у системі UNIX усіх користувачів поділяють на три категорії: власник файлу, члени його групи і всі інші.
Розрізняють два основних підходи до визначення прав доступу:
• виборчий доступ, коли для кожного файлу і кожного користувача сам власник може визначити допустимі операції;
• мандатний підхід, коли система наділяє користувача визначеними правами, стосовно кожного поділюваного ресурсу (у даному випадку, файлу) у залежності від того, до якої групи користувач належить.
Мал 2.35. Матриця прав доступу
Кеширування диску
У деяких файлових системах запити до зовнішніх пристроїв, де адресація здійснюється блоками (диски, стрічки), перехоплюються проміжним програмним пластом-підсистемою буферизації. Підсистема буферизації являє собою буферний пул, що розташовується в оперативній пам'яті, і комплекс програм, керуючих цим пулом. Кожен буфер пула має розмір, рівний одному блоку. При надходженні запиту на читання певного блоку, підсистема буферизації переглядає свій буферний пул і, якщо знаходить необхідний блок, то копіює його в буфер запитуючого процесу. Операцію введення-виведення вважають виконаною, хоча фізичного обміну з пристроєм не відбувалося. Очевидний виграш у часі доступу до файлу. Якщо ж потрібний блок у буферному пулі відсутній, то він зчитується з пристрою й, одночасно, з передачею запитуючому процесу копіюється в один із буферів підсистеми буферизації. При відсутності вільного буфера на диск витісняється найменш використовувана інформація. Таким чином, підсистема буферизації працює за принципом кеш-пам'яті.
Загальна модель файлової системи
Функціонування будь-якої файлової системи можна представити багаторівневою моделлю (малюнок 2,36), у якій кожен рівень надає певний інтерфейс (набір функцій) вищестоячому рівню, а сам, у свою чергу, для виконання своєї роботи використовує інтерфейс (звертається з набором запитів) нищестоячого рівня.
Мал. 2.36. Загальна модель файлової системи
Задачею символьного рівня є визначення, за символічним іменем файлу, його унікального імені. У файлових системах, де кожен файл може мати тільки одне символічне ім'я (наприклад, MS-DOS), цей рівень відсутній, тому що символічне ім'я, присвоїне файлу користувачем, є, одночасно, унікальним і може бути використаним операційною системою. В інших файлових системах, де той же ж файл має кілька символічних імен, на даному рівні, проглядається ланцюжок каталогів для визначення унікального імені файлу. У файловій системі UNIX, наприклад, унікальним іменем є номер індексного дескриптора файлу (і- node).
На наступному, базовому рівні, за унікальним іменем файлу, визначають його характеристики: права доступу, адреса, розмір та інші. Як уже було сказано, характеристики файлу можуть належати до складу чи каталогу та зберігатися в окремих таблицях. При відкритті файлу, його характеристики переміщаються з диска в .оперативну пам'ять, щоб зменшити середню тривалість доступу до файлу. У деяких файлових системах (наприклад, NTFS), при відкритті файлу разом з його характеристиками в оперативну пам'ять переміщаються кілька перших блоків файлу, що містять дані. Наступним етапом реалізації запиту до файлу є перевірка прав доступу до нього. Для цього порівнюються повноваження користувача процесу, що видав запит, зі списком дозволених видів доступу до даного файлу. Якщо ж запитуваний вид доступу дозволений, то виконання запиту продовжується, якщо ж ні, то видається повідомлення про порушення прав доступу.
На логічному рівні визначають координати запитуваного логічного запису у файлі, тобто визначають, на якій відстані (у байтах) від початку файлу знаходиться необхідний логічний запис. При цьому абстрагуються від фізичного розташування файлу, він зображається у вигляді безупинної послідовності байт.
Алгоритм роботи даного рівня залежить від логічної організації файлу. Наприклад, якщо файл організований як послідовність логічних записів фіксованої довжини І, то n-1 логічний запис має зсув 1(n-1) байт. Для визначення координат логічного запису у файлі з індексно-послідовною організацією, виконується читання таблиці індексів (ключів), де безпосередньо вказана адреса логічного запису.
Мал.2.37. Функції фізичного рівня файлової системи
Вихідні дані:
V - розмір блоку;
N - номер першого блоку файлу;
S - зсув логічного запису у файлі:
Потрібно визначити на фізичному рівні:
n - номер блоку, що містить необхідний логічний запис;
s - зсув логічного запису в межах блоку;
n = N + [S/V], де [S/V] – ціла частина числа S/V-
S = R [S/V] - дробова частиначисла S/V.
На фізичному рівні файлова система визначає номер фізичного блоку, що містить необхідний логічний запис і зсув логічного запису у фізичному блоці. Для вирішення цієї задачі, використовуються результати роботи логічного рівня - зсув логічного запису у файлі, адреса файлу на зовнішньому пристрої, а також інформація про фізичну організацію файлу, включаючи розмір блоку. Малюнок 2.37 ілюструє роботу фізичного рівня для найпростішої фізичної організації файлу у вигляді безупинної послідовності блоків. Підкреслимо, що задача фізичного рівня зважується незалежно від того, як був логічно організований файл.
Після визначення номера фізичного блоку, файлова система звертається до системи введення - виведення для виконання операції обміну з зовнішнім пристроєм. У відповідь на цей запит, у буфер файлової системи буде переданий потрібний блок, у якому, на підставі отриманого при роботі фізичного рівня зсуву, вибирається необхідний логічний запис.